- •1/ Особливості стилю модерн
- •2/ Основні риси інформаційного суспільства
- •3/ Особливості науково-технічного розвитку і половини хх ст.
- •4/ Визначення і коротко охарактеризуйте футуризм
- •5/ Визначення і коротко охарактеризуйте експресіонізм.
- •Визначальні риси експресіонізму[ред. • ред. Код]
- •Експресіонізм в музиці
- •7/ Основі риси музичного експресіонізму
- •Историческая характеристика[править | править вики-текст]
- •Представители[править | править вики-текст]
- •9/ Джаз
- •1. Історія розвитку джазу
- •10/ Народження кінематографа
- •11/ Принципи італійського веризму в музиці
- •Середньовічне походження течії[ред. • ред. Код]
- •Літературний веризм[ред. • ред. Код]
- •Оперний веризм[ред. • ред. Код]
- •Представники веризму[ред. • ред. Код] Джованні Верга[ред. • ред. Код]
- •Луїджі Капуана Умберто Джорджано Руджеро Леонкавалло п'єтро Масканьї Джакомо Пуччіні Аналоги веризму[ред. • ред. Код]
- •12/ Особливість музичного фольклоризму
- •13/ Основні риси музичного неокласицизму
- •Неокласика XXI століття[ред. • ред. Код]
- •Чарльз Едвард Айвз (англ. Charles Edward Ives, 20 жовтня 1874, Данбері,Коннектикут — 19 травня 1954, Нью-Йорк) — американський композитор
- •Відзнаки[ред. • ред. Код]
- •15/ Кіно хх століття
- •16/ Основні напрями та течії модернізму
- •17/ Основні тенденції визначення та розуміння процесу глобалізації
- •18/ Початок та головні причини виникнення глобалізації
- •19/ Розкрийте суть глобалізації і культури: проблема взаємовпливу та
- •20/ Дайте характеристику основним аспектам взаємодії культур в умовах глобалізації: акультурація і діалог культур.
- •21/ Мультикультуралізм як втілення культурної демократії
- •22/ Транскультура
- •23/ Культурна маргінальність
- •24/ Історичний аспект проблеми виникнення постмодернізму
- •25/ Постмодернізм як своєрідну філософію
- •26/ Постмодерн як парадигму західної культури
- •27/ Розвиток поп-арту в сучасному живописі іі пол. Хх ст.
- •Новий реалізм у Франції.
- •Соцарт в срср.
- •29/ "Лондонська школа" живопису
- •31/ Енвайронментальное мистецтво
- •32/ Арте повірю
- •33/ Гіперреалізм
- •34/ Проаналізуйте розвиток кінетичного мистецтва
- •35/ Неофункціоналізм 1950-х років
- •Неоекспресіонізм 1950-2000-х років
- •36/ Структуралізм 1960-1990-х років
- •37/ В чому особливість неокласицизму в архітектурі 1930-1960-х рр.
- •38/ Охарактеризуйте «антиархітектуру» і «дзеркальну архітектуру» 1970-1980
- •39/ Специфіку постмодернізму в архітектурі 1970-1980-х рр.
- •40/ Визначте основні риси деконструктивізму та неоавангардизму в архітектурі 1980-2000-х рр.
- •41/ Поняття "театр абсурду". Риси, парадокси та символи "театру абсурду"
- •42/ Діяльності сучасних відомих режисерів
- •44/ Музики у Великобританії іі пол. Хх ст
- •45/ Сучасної академічної музики Італії
- •46/ Головні риси французької академічної музики іі пол. Хх
- •47/ Післявоєнний музичний авангард 50-60-х рр. Хх ст.
- •48/ Аналіз таким музичним напрямкам: «Нова простота» і «нова складність
- •49/ Основні риси мінімалізму та постмодернізму в сучасній музичній культурі.
- •50/ Мистецтво поп-арту на прикладі творчості Роберта Раушенберга та Енді Уорхола
- •51/ Особливості мінімалізму в живописі
- •52/ Мистецтво і мова
- •53/ Специфіка концептуалістського
- •54/ «Нового погляду» Роберта Вентурі на проблеми сучасної архітектури
- •55/ Архітектура високих технологій.
- •56. Чому специфіка і чим зумовлений розвиток екологічної архітектури
- •Основні принципи формоутворення в органічній архітектурі
- •Основні принципи формоутворення в екологічному будівництві
49/ Основні риси мінімалізму та постмодернізму в сучасній музичній культурі.
Стосовно музики постмодернізм може бути розглянутий як стиль та як стан. Як музичний стиль, постмодерн включає характерні риси мистецького постмодерну — це мистецтво після модернізму (див. Модернізм в музиці). Він характеризується поєднанням різних музичних стилів та жанрів, полістилістикою. Характерна також самовідносність та іронічність, стертя кордонів між «високим мистецтвом» та кітчем, Д.Олбрайт (Daniel Albright, 2004) охарактеризовує постмодерн, як тотальний колаж, полістилізм та випадковість.
Щодо становища музики у постмодерному середовищі, то незалежно від стилю чи напрямку тієї чи іншої музики, це становище характеризується такими рисами: якщо музика епохи модерну розглядалася, як спосіб вираження, то в епоху постмодерну музика радше є видовищем, продуктом масового споживання, та індикатором групової ідентифікації, наприклад знаком, що допомагає визначити свою приналежність до тієї чи іншої субкультури.
В епоху модернізму, творення музики розглядалося як відображення зовнішнього світу, подібно до того, як фотограф фіксував певну миттєвість. Однак з винаходом магнітної плівки в 1930-х роках можливість розглядати аудіозапис, як кінцевий продукт музичної творчості. Протягом 1950-х років, музика, в тому числі популярна музика, представлялась як зафіксоване виконання, навіть якщо кінцевий результат був досягнутий за допомогою техніки мікшування.
Предтечу цього процесу можна знайти десятиліттям раніше. Починаючи з кінця 1940-х onwards композитори академічного напрямку, зокрема такі композитори як Едґар Варез, П'єр Шеффер, Карлгайнц Штокгаузен та Джон Кейдж, створювали композиції, що існували винятково у вигляді аудіозаписів, використовуючи багатоканальний запис, редагуючи або варіюючи швидкість запису звуків, що означало творення музики, яка не могла бути зіграна традиційними засобами, але могла існувати лише як запис.
Подібна техніка згодом потрапила й до електронної музики. Детально розроблені мультитрекові пізні записи Бітлз (наприклад альбом «Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band») дуже далекі від того, що чотири учасники могли реально зобразити на сцені.
В епоху модернізму «Популярна» музика розглядалася як другорядна по відношенню до більш «вагомих» жанрів. Філософія постмодерну, однак, поставила під сумнів правомірність і прийнятність розподілу культури на «високу» та «низьку».
Третій виток постмодерної музики пов'язаний із фундаментальною зміною уявлень щодо того, «про що» має бути музика. Із ствердженням постмодернізму стверджувалась ідея про те що «музика є сама про себе». Стильові алюзії і цитати стали не тільки технічним прийомом, але сутнісною стороною музики, перерісши з можливості в потребу. В цьому також знаходимо відхід від модерної парадигми, що вбачає основними елементами музичного мистецтва такі первісні елементи якінтонація, ритм і мотиви — постмодернізм вважає основним предметом мистецтва медіапотоки, промислові об'єкти, та окремі жанри. Іншими словами, постмодерн зводить роль мистецтва до коментування споживацької спільноти та її продуктів, відмовляючись від модерного прагнення осягнути «реальність» всесвіту в його фундаментальних формах.
Можливість здійснювати аудіозапис та подальші мікшування породжували численні ідеї включення до музичних творів різноманітних штучних звуків, шумів, семплів людського голосу. Окремі новатори, такі як Едґар Варез, почали експерементувати з можливостями нових електронних технологій, зокрема з синтезаторами та звуковими петлями. Джон Кейдж використовував магнітні стрічки, радіо, та записи живих виконавців для використання записаних семплів різними способами, що знайшло втілення в таких роботах, як «Imaginary Landscape» та «Europera.» В області популярної музики зазначені технології широко використовували Abbey Road, Pink Floyd's Meddle та представники музичного стилю «даб», зокрема Lee 'Scratch' Perry. З появою цифрових технологій, що значно полегшили роботу з семплами, подібні прийоми стали поширеними в хіп-хопі, та особливо в Bastard pop.
В той же час спостерігається сплеск інтересу академістів до неєвропейських традицій, музики добарокової епохи, та популярної музики. Така увага до всіх музичних традицій є типово постмодерною рисою; розподіл на «високе» та «низьке» мистецтво вважається іллюзорним. Дьордь Лігеті зацікавився ритмічними структурами Pygmy song, які пізніше вплинули на всі його пізніші композиції. Олів'є Мессіан ґрунтовно вивчав індійську та середньовічну музику, що позначилось на його творах. Тан Дун, народжений у Китаї, в своїй творчості шукав шляхи поєднання Китайських та Західних музичних традицій. Стів Райх вивчав західно-африканську барабанну техніку, індонезійський гамелан, та єврейську cantillation, його твори іноді порівнюють з Pérotin або рок-музикою.
Якщо оглянути звернення композиторів модерної та пост-модерної епохи до «екзотичної», неєвропейської музичної культури, то ми також побачимо суттєво різний підхід. Різниця полягає у глибині проникнення. Наприклад «Rondo alla Turca» В.А. Моцарта припустимо має впливи турецької музики, проте цей вплив досить поверховий і вкладається у чисту класичну форму. Постмодернізм продовжує лінію, що у модернізмі знайшла втілення у творчості Бели Бартока, що систематично і ґрунтовно вивчав засадничі принципи «екзотичної» музики. В результаті «екзотичні» принципи настільки тонко проникають у почерк композитора, що неможливо навіть уявити походження тих чи інших елементів, доки вони не будуть явно показані.
В академічній музиці першим постмодерним стилем звичайно вважається мінімалізм. Мінімалізм частково був реакцією на важку доступність та неплідність модерної академічної музики таких авторів як А.Шенберґа, П'єра Булеза, раннього Джона Кейджа, та інших авангардистів. Серед перших мінімалстів — учень Шенберга Лямонт Янг (LaMonte Young), який використовував елементи серіалізму в своїх ранніх мінімалістичних творах, Террі Райлі (Terry Riley), в творах якого відчувається вплив репититивності індійської музики та рок-музики, Філіп Ґласс, який також зазнав впливу індійської музики через посередництво Раві Шанкара та Стів Райх, що плідно працював із різними монтувальними та повторюваними техніками в музиці.
Мінімалізм та подібні музичні стилі підготували ґрунт до інтеграції легкої та академічної музики, що були роз'єднані з розвитком модернізму. У 1970-ті роки, авангардні рок- та поп-музиканти (наприклад Suicide та Throbbing Gristle) зацікавилися електронним інструментарієм, використанням ритмів східної музики та нетрадиційних інструментів (наприклад сітару гуртом the Beatles) та vjyjnjyyj. (drone) або повторюваною музикою, що стилістично подібна мінімалізму (наприклад музика гурту The Velvet Underground, Tangerine Dream, Kraftwerk, та, пізніше, Stereolab). Звукові петлі також знайшли використання у техно- та хауз-музиці, а «скретч» хіп-хопової музики. Більше того, підхід «вирізати-вставити» пізніх робіт Штокгаузена (що використовував елементи як «високого» так і «низького» мистецтва) був дуже впливовим для та рок-композиторів 1970-х — 1990-х років, наприклад гурту The Residents. Поширення мінімалізму в сучасній музиці спонукало створення подібних течій в електронній музиці, наприклад мікрохауз та мінімальний техно.
