Еталон відповіді 1.12

“Закінченість клінічного випадку” - це вибувший із стаціонару. Шляхи надходження пацієнтів в стаціонар:

1. Напрямок поліклініки.

2. Доставка “Швидкою допомогою”.

3. Самообращаемость.

4. Переклад з інших стаціонарів (або відділень).

У відділенні травматології оформляються та ведуться дві медичні карти стаціонарного хворого - на перші 10 днів і на період доліковування; у відділенні неврології оформляється одна медична карта стаціонарного хворого, яка ведеться протягом 7 днів.

Еталон відповіді 1.13

Рівень госпіталізації на 1000 населення України в 2010 р. склав 200,0 осіб, у т. ч. серед міського населення - 205 і сільського - 189.

У структурі госпіталізації переважали міські жителі - відповідно 71,1 та 28,9 %.

Еталон відповіді 1.14

Дані задачі дозволяють обчислити наступні показники:

- повнота охоплення осіб, які працюють на заводі, періодичними обстеженнями: (420 / 450) х 100 = 93,33 (%);

- частота виявлення захворювань: (15 / 420) х 100 = 3,57 (%);

-з них раннє виявлення і своєчасне взяття на диспансерний облік: (10 / 15) х 100 = 66,70 (%);

- розподіл осіб, оглянутих за групами здоров'я:

1) здорові (I гр.): (370 / 420) х 100 = 88,10 (%);

2) практично здорові (II гр.): (20 / 420) х 100 = 4,80 (%);

3) хворі в стані компенсації (III гр.): (30 / 420) х 100 = 7,10 (%).

Висновки: що проводиться Центром первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) диспансеризація потребує поліпшення. Охоплення працюючих осіб профоглядами недостатній. Понад 30,0 % патології виявляється несвоєчасно. Слід розробити чіткий план заходів щодо вдосконалення диспансеризації закріпленого на даній території контингенту.

Еталон відповіді 1.15

Пацієнт з таким діагнозом повинен бути направлений для лікування на 2-й рівень надання медичної допомоги сільському населенню, а за необхідності-в Консультативно-діагностичний центр і в подальшому-в обласну лікарню (офтальмологічне відділення).

Еталон відповіді 1.16

Виявлені факти належать до групи показників дефектів. Головний лікар Центру ПМСД необхідно організувати виявлення причин порушень якості діагностики зазначених захворювань, перевірити наявність стандартів лікування та діагностики у лікарів загальної практики, зобов'язати зав. відділенням сімейної медицини провести семінари з зазначених питань

Еталон відповіді 1.17

Варіант 1. Провести збори трудового колективу з метою обговорення питання про ставлення старшої медсестри до роботи і розробки рекомендацій керівництву про вжиття заходів.

Варіант 2. Після бесіди зі старшою сестрою відділення переглянути систему мотивації персоналу відділення:

- питання матеріального стимулювання;

- створення загальної системи мотивації в установі.

Еталон відповіді 1.18

1. Проведення статистичної обробки даних:

- народжуваність 720 / 77600 х 1000 = 9 ‰;

- мертность 1370 / 77600 х 1000 = 16 ‰;

- смертність зросла на 14,2 %, оскільки якщо 14 ‰-100 % 16 ‰-Х %; Х = 16 / 14 х 100 = 114,2 %, а 114,2 % - 100 % = 14,2 %;

- захворюваність на рак шлунка збільшилася на 33 %, т. до. (21-100 %; 28-Х %; Х = 28 / 21 х 100 = 133 %; 133 % - 100 % = 33 %);

- кількість відвідувань зменшилася на 21 %, т. до. (8,2-100 %; 6,5-Х %; Х = 6,5 / 8,2 х 100 = 79 %; 100 % - 79 % = 21 %);

- збільшення відхилень від норми у пробах води за хімічними показниками статистично ймовірно, t = 2,98; р < 0,01.

2. Аналіз стану здоров'я досліджуваного контингенту.

Стан здоров'я населення погіршився, про що свідчить збільшення загальної смертності на 14,2 % і захворюваності на рак шлунка на 33 %, а також збільшення відсотка хворих на рак, діагностованих на пізніх стадіях.

На ці зміни могли вплинути старіння населення, погіршення стану навколишнього середовища, зменшення забезпеченості лікарями, обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги, погіршення якості диспансерного спостереження.

3. Виявлення діючих факторів.

На негативні зміни здоров'я населення впливає поглиблення процесу старіння населення, погіршення стану навколишнього середовища.

На збільшення частки хворих на рак шлунка, який діагностовано на пізніх стадіях, впливає зменшення повноти охоплення диспансерним наглядом, що може бути пов'язано з погіршенням забезпеченості лікарями і скороченням обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги.

4. Розробка профілактичних заходів.

Збільшити забезпеченість лікарями, поліпшити охоплення диспансерним наглядом, забезпечити лікувально-профілактичні заклади необхідним діагностичним обладнанням, при проведенні гігієнічного виховання акцентувати увагу на значущості своєчасного звернення за медичною допомогою, посилити контроль за санітарно-епідеміологічної станції за якістю питної води.