16. Характеристика рухових вмінь і навичок.
Рухове вміння - це такий рівень володіння руховою дією, який характеризується необхідністю детального свідомого контролю за діями, невисокою швидкістю виконання, нестабільністю та неекономічністю рухів, нестійкістю до дій збиваючих факторів, наявністю зайвих рухів. Рухова навичка - це такий ступінь володіння технікою дій, який характеризується мінімальною участю свідомості при контролі за дією (дія виконується автоматизовано), високою швидкістю, стабільністю, стійкістю до збиваючих факторів, міцністю запам’ятовування.
Безпосереднє оволодіння руховою дією починається з формування знання про суть рухового завдання і шлях його розв'язання. Уява повинна включати зоровий образ рухового завдання і спосіб його розв'язання, оснований на спостереження, логічний образ, оснований на пояснення; кінестезичний образ способу розв'язання оснований на раніше сформованих уявленнях (накопичений руховий досвід) або на відчуттях, які виникають в спробах розв'язати рухове завдання.
Характерні ознаки навички: автоматизація рухів, варіативність навички, стабільність. Сформовані і достатньо закріплені в практичній діяльності навички не зникають навіть при тривалих перервах у їх застосуванні.
17. Техніка фізичних вправ, її основи, деталі, визначальна ланка.
Техніка фізичної вправи - способи виконання рухових дій, з допомогою яких рухове завдання розв'язується доцільно, найбільш ефективно. Розрізняють основу техніки, головну ланку (Матвєєв, 1991) використовувався раніше термін визначальна ланка і деталі техніки.
Основа техніки фізичної вправи (рухів) - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які безумовно необхідні для розв'язання рухової задачі певним способом.
Головна ланка (або ланки) техніки - це найбільш важлива частина даного способу виконання рухового завдання. Наприклад: Стрибки з розбігу - відштовхування поєднане з швидким і високим махом ногою. Метання - фінальне зусилля.
До деталей техніки звичайно відносяться її окремі складові в яких проявляються індивідуальні варіації і які не порушують її основного механізму. Приклад: Різні співвідношення довжини і частоти кроків в бігу зумовлені різною довжиною кінцівок. Різна глибина підсідання в підніманні штанги різною ступінню розвитку гнучкості і силових здібностей.
18. Планування і контроль як функції управління процесом фізичного виховання.
Планування – цс складання методично обґрунтованої документації, яка формує систему процесу навчання і виховання.
Принципи планування:
чим менша дитина, тим триваліший процес навчання;
перерви між повторенням мають суттєве значення для підтримання сформованої навички;
необхідно враховувати явище „перенесення” навички;
враховувати індивідуальні особливості;
вирішувати задачі навчання – ознайомлення, повторення, закріплення.
Важлива роль у педагогічному процесі навчання рухових дій належить педагогічному контролю. Педагогічний контроль розглядається як апарат управління, що дозволяє об'єктивно оцінити стан рухової функції та техніки виконання рухової дії.
Контроль (перевірка, оцінка, облік). Потребують постійної уваги з боку педагога, необхідно якомога частіше оцінювати. Контроль починається після перших спроб виконувати рухи. Оцінка має бути доброзичливою, вказати на помилки, чому виникають.
Педагогічний контроль у процесі навчання фізичних вправ – діяльність педагога та учнів, спрямована на отримання інформації під час формування рухових умінь і навичок, котра може бути використана для управління процесом навчання.
Відповідно до типів функціонального стану тих, хто займається, розрізняють три форми (види) педагогічного контролю: етапний, поточний, оперативний. Педагогічний контроль при навчанні рухових дій передбачає аналіз провідних показників, які мають тісний зв'язок з якістю виконання рухової дії.
Функції контролю полягають у:
об’єктивній оцінці індивідуальних передумов досягнення мети;
перевірці ефективності змісту, форм побудови і результатів фізичного виховання;
порівнянні запланованих і досягнутих результатів.