- •1. ТіМфв як наукова та навчальна дисципліна та її зв язок з ін. Дисциплінами.
- •2. Класифікація і характеристика методів дослідження у ТіМфв.
- •3. Зміст поняття «фізична культура», її ціннісний, діяльнісний та результативні аспекти.
- •4. Характеристика поняття «фізичний розвиток». Показники, що характ. Фіз. Розв. Людини.
- •5. Характеристика поняття «фізичне виховання». Взаємозв язок фв з ін. Сторонами виховання.
- •6. Характеристика поняття «спорт». Соціальні функції спорту.
- •7. Характеристика поняття «система фізичного виховання».
- •8. Організаційні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •9. Правові, програмно-нормативні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •10. Характеристика загальних принципів фізичного виховання.
- •11. Характеристика методичних (дидактичних) принципів фіз. Вих.
- •12. Характеристика засобів фізичного виховання.
- •13. Роль гри у процесі розвитку та виховання дітей. Різновиди рухливих ігор, класифікація українських народних ігор.
- •14. Фізична вправа як основний засіб фізичного виховання, її класифікація.
- •15. Поняття «методи», «методичні прийоми». Класифікація методів фізичного виховання.
- •16. Характеристика рухових вмінь і навичок.
- •17. Техніка фізичних вправ, її основи, деталі, визначальна ланка.
- •18. Планування і контроль як функції управління процесом фізичного виховання.
- •19. Реалізація освітніх завдань в уроці фізичної культури.
- •20. Реалізація оздоровчих завдань в уроці фізичної культури.
- •21. Реалізація виховних завдань в уроці фізичної культури.
- •22. Характеристика урочних форм занять у фізичному вихованні.
- •23. Структура уроку фізичної культури.
- •24. Типи уроків фізичної культури, їх характеристика.
- •25. Характеристика неурочних форм занять у фізичному вихованні.
- •26. Структура процесу навчання руховим діям.
- •27.Характеристика способів дозування фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
- •28. Методи організації та управління учнями на уроці фізичної культури
- •29. Методи навчання руховим діям.
- •30. Методи вдосконалення і закріплення рухових дій.
- •31. Методи розвитку фізичних якостей.
- •32. Загальна характеристика рухвих якостей, гетерохронність розвитку, сенситивні періоди.
- •33. Загальна характеристика швидкості як рухової якості людини.
- •34. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини.
- •35. Загальна характеристика витривалості як фізичної якості людини.
- •36. Загальна характеристика гнучкості як фізичної якості людини.
- •37. Загальна характеристика спритності як фізичної якості людини.
- •38. Значення і завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •40. Організація фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня дошкільних виховних закладів.
- •41. Методика навчання руховим діям дітей дошкільного віку.
- •42. Особливості методики розвитку фізичних якостей у дітей дошкільного віку.
- •43. Концепція і зміст програми з фізичної культури для учнів 5-9 класів.
- •43. Підготовка вчителя до уроку фізичної культури.
- •45. Педагогічний контроль та оцінка ефективності уроку фізичної культури. Моторна і загальна щільність.
- •46. Характеристика законодавчих документів, що регламентують процес фізичного виховання школярів.
- •47. Програмно- нормативні основи фізичного виховання школярів.
- •50. Методика розвитку сили у дітей шкільного віку.
- •51. Методика розвитку витривалості у дітей шкільного віку.
- •52. Методика розвитку швидкості у дітей шкільного віку.
- •53. Характеристика методики перспективного та поетапного планування навч. Процесу з предмету фк в зош. Залежно від термінів дії існують такі види планування:
- •54. Планування і організація масових фізкультурно-спортивних заходів для школярів.
- •55. Методика виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами.
- •56. Дотримання правил безпеки у процесі фізичного виховання школярів.
- •60. Організація самостійних занять фізичними вправами
- •61. Зумовленість і значення диференційованого фізичного виховання школярів
- •62. Характеристика змісту програми з фізичної культури для учнів смг середньої загальної школи.
- •64. Критерії і організація розподілу школярів на медичні групи для занять фізичною культурою.
- •67. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають захворювання ссс.
- •68. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають захворювання органів дихання.
- •69. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають нервово-психічні захворювання.
- •70. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають вади зору.
- •71. Методика формування правильної постави у процесі виховання дітей шкільного віку.
- •72. Методика розвитку фізичних якостей у дітей, які за станом здоров я відносяться до смг
- •73. Характеристика основних напрямів фізичного виховання дорослих.
- •74. Організація фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховній сфері.
- •75. Організація фізкультурно-оздоровчої діяльності у соціально-побутовій сфері.
- •76. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів внз 1-2 рівнів акредитації.
- •77. Мета і завдання фв студентів внз і-іі рівнів акредитації.
32. Загальна характеристика рухвих якостей, гетерохронність розвитку, сенситивні періоди.
Фізичні якості – це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову дію.
Між фізичними якостями існує тісний взаємозв’язок, який у спортивній літературі прийнято називати „переносом”.
Розрізняють три види перенесення:
Перший полягає у позитивній або негативній взаємодії окремих фізичних якостей між собою.
Так, на початкових етапах тренування зростання максимальної сили позитивно діє на прояв швидкості в циклічних рухах.
При розвитку гнучкості збільшується не тільки рухливість у суглобах, але і сила м'язів, які піддаються розтягуванню (Алтер, 2001 та ін). Розвиток загальної витривалості (у певних межах) веде до підвищення спеціальної витривалості, яка, у свою чергу, сприяє збільшенню сили м'язів. У той самий час у спринтерів високої кваліфікації може спостерігатися навіть зворотний зв'язок, тобто приріст сили (внаслідок тренування з обтяженнями) може негативно вплинути на швидкість бігу. Ще яскравіше зворотний зв'язок проявляється між максимальною силою і загальною витривалістю.
Другий вид перенесення полягає в тому, що певна фізична якість, яка розвинена за допомогою одних вправ, переноситься (позитивно позначається) на виконанні інших фізичних вправ, виробничих та побутових дій.
Так, наприклад, сила, що розвинена за допомогою вправ з обтяженнями, може сприяти покращанню результатів у штовханні ядра або у роботі вантажника; витривалість, котра розвинена в бігу, буде сприяти покращанню результатів у лижних перегонах і т.д.
Третій вид перенесення – перехресний. Установлено, що витривалість тренованої ноги майже на 45 % переноситься на нетреновану.
При тривалому тренуванні одного (правого або лівого) боку тіла спостерігається збільшення сили м'язів симетричного нетренованого боку, але із зростанням тренованості і збільшенням тривалості занять ефект перенесення знижується.
Періоди прискореного розвитку тих чи інших рухових якостей називають чутливими (або сенситивними), а також сприятливими (або продуктивними).
Серед сприятливих періодів розвитку рухових якостей вирізняють и (зміни перевищують більше, ніж у 2 рази середньо річну величину приросту показника за 10 років); середньої чутливості (зміни перевищують у 1,5–2 рази середньорічну величину зміни показника), низької чутливості (зміни відповідають середньорічній величині приросту показника). Крім цього, в окремі роки зміна показників менше середньорічної величини їх приросту за 10 років. Ці вікові періоди називають критичними або субкритичними.
33. Загальна характеристика швидкості як рухової якості людини.
Швидкість – це здатність людини здійснювати рухові дії з мінімальною для даних умов витратою часу. Це комплексна рухова якість, вона проявляється через:
швидкість рухових реакцій;
швидкість виконання необтяжених поодиноких рухів;
частоту (темп) необтяжених рухів;
Деякі фахівці визначають можливість до швидкого початку руху
швидкий початок рухів.
Швидкість рухових реакцій - процес, що розпочинається зі сприйняття інформації, що спонукає до дії і закінчується початком руху-відповіді.
Схематично рухова реакція складається з 5 компонентів:
сприйняття подразників рецепторами
передача збудження від рецептора до ЦНС
“Усвідомлення” отриманої інформації
передача сигналу-відповіді м’язів
збудження м’язів і відповідь певним рухом
Прості і складні реакції.
Проста реакція – здатність скоріше відповісти на заздалегідь обумовлений сигнал заздалегідь обумовленою дією.
Латентний час реакції у нетренованих людей 0,2-0,3 с. у тренованих 0,1- 0,2 с
Латентний час обумовлений генотипом і мало піддається розвитку у процесі тренувань. Під час тренування покращується не максимальна бистрість простого реагування, а стабільність реагування з близькою до індивідуального максимуму бистрісттю. Тобто треновані люди у повторних спробах частіше реагують з граничною для себе бистрісттю.
У одноборствах, спортивних іграх велике значення мають складні реагування.
Орієнтація людини при виконанні рухової дії здійснюється за допомогою комплексної дії аналізаторів внаслідок чого формується уява щодо положення тіла в просторі та часі і дозволяє ефективно реагувати адекватною формою поведінки. При цьому людина здійснює взаємодію з предметами, спортивними приладами, партнерами у часі і просторі.
Швидкість складних реагувань на навколишні подразники залежить від
оперативності оцінки ситуації
вибору оптимального рухового рішення
швидкості його реалізації.
У нетренованих людей латентний час складної реакції від 0,3 – 1 с., у тренованих 0,2 – 0,3 с.
Реакція на рухомий об’єкт – здатність швидко і точно реагувати на нестандартні переміщення певного об’єкту в умовах дефіциту часу та простору. Реакція вибору - це здатність швидко здійснювати добір адекватної відповіді в умовах дефіциту часу та простору.
Найбільший перенос бистроті у дітей та підлітків. Тому з дітьми та підлітками доцільно комплексно розвивати всі види швидкості за допомогою різноманітних вправ.
