- •1.Основні концепції виду.Охарактерезувати основні біологічні ознаки виду.
- •2.Розкрити еволюційне значення конкуренції у тварин
- •3.Дія ізолюючих механізмів ,їх генетика та роль у природі.Встановити причини порушення ізолюючих механізмів у природі.
- •4.Уплив електромагнітного випромінювання на живі організми
- •5.Особливості орієнтації організмів за магнітним та електричним полем Землі
- •6.Охарактерезуйте типи ареалів.Назвати фактори,які визначають межі ареалу виду
- •7.Особливості біології тварин на переферії ареалу
- •8. Розкрийте різницю у стратегії розмноження птахів у різних частинах ареалу
- •9. Поняття біологічного забруднення, приклади. Причини виникнення біологічного забруднення
- •10. Біологічне забруднення і хвороби людини
- •11. Біологічна безпека харчових продуктів. Мікробіологічна, паразитарна, та власне біологічна безпека харчових продуктів
- •12. Біогенне забруднення їжі. Основний Закон України у сфері безпеки харчових продуктів
- •1 Антибіотики
- •2 Гормональні препарати
- •3 Мікотоксини
- •13. Біоіндикація як прикладний напрям екології
- •14. Поняття про біоіндикатори. Вимоги до біоіндикаторів. Типи чутливості біоіндикаторів. Класифікація біоіндикаторів.
- •15. Фітоіндикація як наукова екологічна проблема
- •Аутфітоіндикацію;
- •Синфітоіндикацію;
- •Симфітоценоіндикацію.
- •16. Індикаторні ознаки рослин. Класифікація геоботанічних індикаторних ознак за б.В.Виноградовим.
- •17. Характеристика методів дендроіндикації.
- •18. Характеристика методів ліхеноіндикації.
- •19. Фітоіндикація грунтів.
- •20. Характеристика методів гідроіндикації.
- •21. Система екологічного моніторингу.
- •22. Поняття інтродукції, акліматизації та натуралізації рослин.
- •23. Основні методи інтродукції та акліматизації рослин
- •26. Стадії та етапи інтродукції деревних рослин
- •27. Інтродукційне районування України
- •29. Еколого-географічні та біологічні аспекти інтродукції рослин
- •30. Історія інтродукції деревних рослин на Україні
- •32. Характеристика найстарших парків Полтавщини
- •33. Причини виникнення глобальної екологічної кризи
- •34. Завдання та основні аспекти інвайроментології
- •35. Глобальні екологічні проблеми людства
- •36. Демографічна ситуація в Україні та Полтавщині
- •37. Проблема енергетичних ресурсів
- •38. Проблема раціонального використання природних ресурсів
- •39. Проблема харчових ресурсів
- •45. Основні угоди та конвенції з охорони природи
- •46.Стратегія й тактика виживання людства
- •48. Форми екологічної освіти та виховання учнів
- •49.Вплив антропогенного фактора на природні екосистеми та їх компоненти:рослинний і тваринний світ,грунти, гідросферу і т.Д.
- •50. Рівні охорони біорізноманітності:індивідуальний, популяційний,ценотичний, ландшафтний,біосферний.
- •51. Шляхи збереження біорізноманітностіНачало формы
- •52. Поняття про природно заповідний фонд.Аналіз природно заповідного фонду України та характеристика категорій.
- •53. Регіональні природно-заповідні мережі.
- •54.Поняття екомережі, її структурні елементи та етапи розбудови.
- •55.Характеристика природно-заповідної мережі Полтавщини: проблеми, актуальні завдання та перспективи.
10. Біологічне забруднення і хвороби людини
Крім хімічного забруднення, у природному середовищі зустрічаються і біологічні, які викликають у людини різні захворювання. Це хвороботворні мікроорганізми, віруси, гельмінти, найпростіші. Вони можуть знаходитися в атмосфері, воді, ґрунті, у тілі інших живих організмів, у тому числі й у самій людині.
Найбільш небезпечні збудники інфекційних захворювань мають різну стійкість у навколишньому середовищі. Одні здатні жити поза організмом людини усього кілька годин; знаходячись у повітрі, у воді, на різних предметах, вони швидко гинуть. Інші можуть жити в навколишньому середовищі від декількох днів до декількох років. Для третіх - навколишнє середовище є природним місцем існування. Для четвертих - інші організми, наприклад, дикі тварини є місцем збереження і розмноження.
Часто джерелом інфекції є ґрунт, у якому постійно живуть збудники правця, ботулізму, газової гангрени, деяких грибкових захворювань. В організм людини вони можуть потрапити при ушкодженні шкірних покривів, з немитими продуктами харчування, при порушенні правил гігієни.
Хвороботворні мікроорганізми можуть проникнути в фунтові води і стати причиною інфекційних хвороб людини. Тому воду з артезіанських шпар, колодязів, джерел необхідно перед пиття кип'ятити.
Особливо забрудненими бувають відкриті джерела води: ріки, озера, ставки. Відомі численні випадки, коли забруднені джерела води стали причиною епідемій холери, черевного тифу, дизентерії.
У жарких країнах дуже поширені різні хвороби, котрі викликаються різними паразитами, що потрапляють в організм людини з водою. При повітряно-краплинній інфекції зараження відбувається через дихальні шляхи при вдиханні повітря, що містить хвороботворні мікроорганізми.
До таких хвороб відноситься грип, коклюш, свинка, дифтерія, кір і інші. Збудники цих хвороб потрапляють в повітря при кашлі, чханні і навіть при розмові хворих людей.
Особливу групу складають інфекційні хвороби, шо передаються при тісному контакті з хворим чи при користуванні його речами, наприклад, рушником, носовою хусткою, предметами особистої гігієни хворого. До них відносяться венеричні хвороби (сифіліс, гонорея), СНІД, трахома, сибірська виразка Jtaw-на, втручаючись в природу, нерідко порушує природні умови існування хвороботворних організмів і стає сама жертвою природно-очікуваних хвороб.
Людні домашні тварини можуть заражатися хворобами, потрапляючи на територію природного осередку. До таких хвороб відносять чуму, туляремію, тиф, кліщовий енцефаліт, малярію, сонну хворобу.
Особливістю захворювань є те, що їхні збудники існують у природі в межах визначеної території поза зв'язком з людьми чи домашніми тваринами. Одні паразитують в організмі диких тварин-господарів. Передача збудників від тварини до тварини і від тварини до людини відбувається переважно через переносники, найчастіше комах і кліщів. Можливі й інші шляхи зараження. Так, у деяких жарких країнах, а також у ряді районів нашої країни зустрічається інфекційне захворювання лептоспіроз, чи водяна лихоманка. У нашій країні збудник цієї хвороби живе в організмах полівок звичайних, широко розповсюджених у лугах біля рік. Захворювання лептоспірозом носить сезонний характер, частіше зустрічається в період сильних дощів і в жаркі місяці (липень - серпень). Людина може заразитися при потраплянні в його організм води, забрудненої виділеннями гризунів.
