26. Стадії та етапи інтродукції деревних рослин

Інтродукцію деревних рослин в Україні можна поділити на 2 етапи:

За Кахном:

Іетап – від давніх часів до початку XIX - переважно пов'язаний з плодовими;

ІІ етап – XIX -XX ст.. – переважно пов'язаний з ботанічними садами (розпочався після створення бот.садів при університетах, вони були засновані в Харькові (1804р), в Києві (1839р.), Львові.

За Кахном інтродукційний процес можна розділити на 3 послідовні стадії:

І – вибір інтродуцента

ІІ – інтродукційне випробовування

ІІІ – Ведення в культуру

І може тривати декілька місяців, ІІ і ІІІ стадії по декілька десятків років

Інтродукція рослин за Лапіним:

1 – попереднє вивчення і вибір вихідного матеріалу

2 – мобілізація вихідного матеріалу

3 – вивчення або освоєння рослин інтродукції

4 – підведення підсумків інтродукції

27. Інтродукційне районування України

Принцип добору аналогів в природних регіонів для України

Закарпаття – атлантичний регіон півн. Америки, півн.Японія, півн. райони середзеноморя, півн. райони східного закавказзя

Укр. Полісся– східна частина Атлантичного регіону півн. Америки, півн. Японія, гори центральної Азії, півн. –сх Китай, Корея.

Лісостеп – півн. Частина атлантичного регіону півн. Америки, півн.-сх. Китай, Корея, Японія, гори центр. Азії.

Степ – півн. Райони центрального Китаю

Південне узбережжя криму– Середзеноморя, центральний китай, тихоокеанський регіон півн. Америки.

Зони інтродукції:

І – зона найбільш широкої інтродукції (Закарпаття);

ІІ – зона широкої інтродукції (Українське Полісся та Лісостепу)

ІІІ – зона обмеженої інтродукції (Степ)

29. Еколого-географічні та біологічні аспекти інтродукції рослин

Головними особливостями в інтродукції є ступінь подібності екологічної обстановки районів зростання видів у природі і в культурі і потенціал адаптивних властивостей рослин, що дозволяють їм стійко розвиватися в нових природних умовах.

У межах своїх природних ареалів Морфофізіологічна періодичність деревних рослин, як правило, відповідає річним циклам зміни природних умов. При інтродукції ж властивий їм ритм росту і розвитку, через його невідповідність річного циклу зміни природних умов нового району,часто порушується.

Властивий рослинам різних систематичних груп і географічного походження (Північна Америка, Східна і Середня Азія, Сибір, Західна Європа) ритм росту і розвитку в більшості випадків при інтродукції не відповідає річному циклу змін природних умов нового району, що відбивається в першу чергу на тривалість і характер росту, а згодом-і на стійкості організмів і їх репродукції.

Спостерігаються зрушення у скороченні періоду зростання інтродуцентів в онтогенезі і в наближенні біологічних ритмів розвитку організмів до ритмів метеорологічних умов в районі інтродукції слід розглядати як позитивне пристосувальне властивість рослин в нових умовах існування. Тривалість і характер росту,а також стан спокою, перетворення пластичних речовин в тканинах однорічних пагонів інтродуцентів різних систематичних груп та географічного походження визначають їх морозо- і зимостійкість.

Багато інтродукованих видів деревних покритонасінних рослин, залежно від походження та екологічних можливостей, відрізняються як за рівнем зміни показників водного режиму, так і за амплітудою їх коливання протягом дня, вегетаційного періоду і онтогенетичного розвитку рослин. Аналіз результатів дослідження водного режиму у великої групи деревних рослин різних видів і сімейств, що відрізняються географічним походженням, показав широку амплітуду мінливості досліджуваних показників водного режиму, що залежать, в першу чергу, від екологічної та фізіологічної пластичності видів, що формувалися в процесі тривалої еволюції в певних географічних районах та екологічних умовах.

Отже, основна причина, яка утрудняє інтродукцію багатьох видів деревних рослин в нових районах - це невідповідність морфофізіологічних ритмів росту і розвитку рослин річному циклу змін метеорологічних умов. Головними чинниками, що визначають таку невідповідність для багатьох видів, особливо південного походження,є: довжина вегетаційного періоду, літні посухи, а для більш північних видів - відлиги в зимовий період. Біологічні особливості інтродукованих деревних покритонасінних рослин, крім сучасного географічного походження, більшою мірою залежать від їх еколого-географічної та еколого-фізіологічної пластичності, що склалася в філогенезі і відбивають еволюційний шлях розвитку організму.