- •1.Основні концепції виду.Охарактерезувати основні біологічні ознаки виду.
- •2.Розкрити еволюційне значення конкуренції у тварин
- •3.Дія ізолюючих механізмів ,їх генетика та роль у природі.Встановити причини порушення ізолюючих механізмів у природі.
- •4.Уплив електромагнітного випромінювання на живі організми
- •5.Особливості орієнтації організмів за магнітним та електричним полем Землі
- •6.Охарактерезуйте типи ареалів.Назвати фактори,які визначають межі ареалу виду
- •7.Особливості біології тварин на переферії ареалу
- •8. Розкрийте різницю у стратегії розмноження птахів у різних частинах ареалу
- •9. Поняття біологічного забруднення, приклади. Причини виникнення біологічного забруднення
- •10. Біологічне забруднення і хвороби людини
- •11. Біологічна безпека харчових продуктів. Мікробіологічна, паразитарна, та власне біологічна безпека харчових продуктів
- •12. Біогенне забруднення їжі. Основний Закон України у сфері безпеки харчових продуктів
- •1 Антибіотики
- •2 Гормональні препарати
- •3 Мікотоксини
- •13. Біоіндикація як прикладний напрям екології
- •14. Поняття про біоіндикатори. Вимоги до біоіндикаторів. Типи чутливості біоіндикаторів. Класифікація біоіндикаторів.
- •15. Фітоіндикація як наукова екологічна проблема
- •Аутфітоіндикацію;
- •Синфітоіндикацію;
- •Симфітоценоіндикацію.
- •16. Індикаторні ознаки рослин. Класифікація геоботанічних індикаторних ознак за б.В.Виноградовим.
- •17. Характеристика методів дендроіндикації.
- •18. Характеристика методів ліхеноіндикації.
- •19. Фітоіндикація грунтів.
- •20. Характеристика методів гідроіндикації.
- •21. Система екологічного моніторингу.
- •22. Поняття інтродукції, акліматизації та натуралізації рослин.
- •23. Основні методи інтродукції та акліматизації рослин
- •26. Стадії та етапи інтродукції деревних рослин
- •27. Інтродукційне районування України
- •29. Еколого-географічні та біологічні аспекти інтродукції рослин
- •30. Історія інтродукції деревних рослин на Україні
- •32. Характеристика найстарших парків Полтавщини
- •33. Причини виникнення глобальної екологічної кризи
- •34. Завдання та основні аспекти інвайроментології
- •35. Глобальні екологічні проблеми людства
- •36. Демографічна ситуація в Україні та Полтавщині
- •37. Проблема енергетичних ресурсів
- •38. Проблема раціонального використання природних ресурсів
- •39. Проблема харчових ресурсів
- •45. Основні угоди та конвенції з охорони природи
- •46.Стратегія й тактика виживання людства
- •48. Форми екологічної освіти та виховання учнів
- •49.Вплив антропогенного фактора на природні екосистеми та їх компоненти:рослинний і тваринний світ,грунти, гідросферу і т.Д.
- •50. Рівні охорони біорізноманітності:індивідуальний, популяційний,ценотичний, ландшафтний,біосферний.
- •51. Шляхи збереження біорізноманітностіНачало формы
- •52. Поняття про природно заповідний фонд.Аналіз природно заповідного фонду України та характеристика категорій.
- •53. Регіональні природно-заповідні мережі.
- •54.Поняття екомережі, її структурні елементи та етапи розбудови.
- •55.Характеристика природно-заповідної мережі Полтавщини: проблеми, актуальні завдання та перспективи.
1.Основні концепції виду.Охарактерезувати основні біологічні ознаки виду.
Найвідомішими й найпоширенішими в біології є кілька концепцій виду. Всі вони мають певні подібності і одночасно відмінності. Чітких меж між концепціями немає, і кожний дослідник на практиці оперує всім комплексом набутих знань.
Типологічна (морфологічна) концепція виду
Найдавнішою і найпоширенішою є типологічна концепція, яку також називають морфологічною концепцією виду (МКВ). Згідно з МКВ, видом є сукупність особин (вибірок, рас, популяцій тощо), яка відрізняється від інших за ключовими морфологічними ознаками, визнаними в систематиці відповідної групи організмів. Відповідно, ключовими поняттями в МКВ є «діагноз» і «гіатус», тобто морфологічна характеристика і наявність морфологічного розриву між сукупностями, що порівнюються.
Центром розвитку цієї концепції виду стали природничі музеї як осередки вивчення й опису біорізноманіття. Морфологічна концепція виду звичайно асоціюється з іменемКарла Ліннея. Цієї концепції такокж дотримуватиля Платон, Аристотель.
Біологічна (ізоляційна) концепція виду
В основі біологічної концепції виду (БКВ) лежить поняття репродуктивної ізоляції. Концепція сформована на засадах таких дисциплін, як популяційна біологія та генетика популяцій. Головним критерієм виду є репродуктивна ізоляція і, відповідно, відсутність гібридів в умовах симпатрії (проживання на одній території) близьких видів читаксонів невизначеного рангу.
Ця концепція асоціюється з низкою генетиків та популяційних біологів, у тому числі Теодосія Добжанського, Ернста Майра, Миколи Воронцова та ін.
Через численні приклади спонтанної гібридизації чи формування вузьких гібридних зон між близькими видами ця концепція зазначала численних корекцій аж до визнання нормальним 5—10% концентрацію гібридів з зонах симпатрії.
Еволюційна (дарвінова) концепція виду
Вид розглядається як фрагмент неперервного процесу еволюції, як неперервний добре відокремлений від інших ланцюжок поколінь від пращурів до нащадків. Основою еволюційних подій є формування просторової чи екологічної (або просторово-часової) ізоляції нових популяцій від «материнських» форм.
Ця концепція тісно пов'язана з іменем Чарлза Дарвіна, який визнавав еволюцію і по суті не визнавав види (Лінней — навпаки). Ця концепція набула широкого визнання у палеозоологія та еволюціоністів, які мають справу з аналізом неперервних змін видів у просторі й часі.
Номіналістична концепція
Згідно з цією концепцією в природі існують тільки особини, а не види. Вид — уявне поняття. Прибічниками цієї концепції були Діоген, Ламарк, Бюффон.
2.Розкрити еволюційне значення конкуренції у тварин
Конкуренція — тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місцепроживання та інші необхідні для життя умови, впливають один на другого негативно. Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму та непряму конкуренції.
Еволюція кожної окремої популяції відбувалася у взаємодії з іншими популяціями, з якими вони утворювали певні угруповання. Одновидове угруповання може існувати лише в ідеальній ізоляції від зовнішнього світу і, мабуть, не довго. Життєвий потенціал виду, який дожив до наших днів, сформувався в процесі тривалої міжвидової боротьби за існування. Конкурентні стосунки є одним з найважливіших механізмів регулювання видового складу кожного угруповання, просторового розміщення видів та їх чисельності. Американські вчені Е.Піанка (1981), А.Лотка (1922) і В.Вольтерра (1926, 1931) були першими, хто розробив порівняно міцну, хоч і дуже спрощену, теоретичну основу вивчення конкуренції.Між рослинами і тваринами існують дві відміни, які мають велике значення для вивчення конкуренції. По-перше, лише в незначної кількості рослин період генерації триває менше року, тому у багатьох випадках екологи рослин не мають можливості здійснювати тривалі експерименти, які б дали змогу продемонструвати конкурентне виключення. По-друге, на ріст і виживання рослин великий вплив мають різноманітні умови, в яких вони живуть. Наприклад, в умовах великої скупченості ріст рослин сповільнюється, і вони не досягають повного розвитку, хоч і можуть продукувати насіння. На відміну від цього популяції тварин звичайно відповідають на перенаселеність підвищенням смертності і затримкою росту.Основою для спостережень конкурентних стосунків можуть служити три пробні моделі, які описують: 1) недосконалу конкуренцію, коли міжвидова конкуренція є лімітуючим фактором, але не веде до повної елімінації (усунення) одного з конкурентів з арени взаємодії; 2) досконалу конкуренцію, описану моделями Гаузе і Лотки-Вольтерра, коли один вид поступово елімінується в процесі конкуренції за загальний ресурс; 3) наддосконалу конкуренцію, коли ефект подавления дуже сильний і проявляється негайно, наприклад, під час виділення антибіотиків (алелопатія). Наочним прикладом такої "надсильної" конкуренції може бути також хижацтво. Для кращого розуміння міжвидової конкуренції варто зупинитися на таких поняттях, як співіснування і конкурентне виключення, екологічне заміщення видів, екологічна компресія і вивільнення, співіснування і розподіл ресурсів, а також еволюційна дивергенція. Стійкість до несприятливих умов дає можливість окремим видам знаходити поживу в той час, коли інші гинуть. Конкуруючі види, як правило, не трапляються в одному місцезростанні і поділяють між собою не лише кормові ресурси, але й простір.
