Лекція 17 тема: 3.5 Проектування вентиляції

3.5.1 Загальні відомості

Технічний прект розробки родовищ корисних копалин відкритим способом повинен мати спеціальний розділ «Проектування вентиляції кар’єрів». В ньому надається оцінка аерологічного стану кар’єру і проводиться вибір засобів і способів покращення стану атмосфери, які дозволяють забезпечити нормальні санітано-гігієнічні умови праці. Проект повинен враховувати вплив багатьох факторів на запиленість і загазованість повітря, тому що вони є визначними для вибору комплексу заходів, направлених на покращення складу атмосфери кар’єрів.

Проект вентиляції карєрів складається із двох основних частин: оцінки ефективності прородного провітрювання кар’єрів і проектування штучної вентиляції. Друга частина проекту може бути відсутня, якщо ефективність природного провітрювання на всіх періодах розробки забезпечує підтримку нормального складу повітря в кар’єрі. Оцінка ефектиності природного провітрювання кар’єру виконується в певній послідовності. Спочатку виконується збір і аналіз вихідних даних, які визначають атмосферні умови в кар’єрі. До них відносяться дані про клімат в районі залягання кар’єру, природні умови місцевості і родовища, технології і механізації добування корисних копалин. На цій стадії проектування проводиться оцінка різних варіантів відпрацювання родовища і для подальшого розгляду приймаються ті з них, при яких забруднення атмосфери буде мінімальним.

Потім переходять до оцінки параметрів природного провітрювання кар’єру. На цьому етапі визначаються схеми природного провітрювання для характерних етапів розвитку робіт в кар’єрі, різних напрямів і швидкості вітру. Результатом цього етапу проектування є визначення кількості повітря, яке необхідне для провітрювання кар’єру на кожному етапі ровитку робіт, і вияснення умов та періодів, при яких природне проектування кар’єру практично припиняється .

Після оцінки параметрів схем природного провітрювання для прийнятої технології і механізації добування корисних копалин визначається кількість шкідливостей, які потрапляють в атмосферу кар’єру. Ця оцінка може виконуватись: при відсутності засобі боротьби з пилом і газами на найбільш несприятливих ділянках і установках; при застосуванні спеціально розроблених засобах боротьби. Для неглибоких кар’єрів при сприятливих кліматичних умовах нормальний стан атмосфери кар’єру в цілому і на робочих місцях може підтримуватись на протязі всього року без спеціальних засобіыв боротьби зі шкідливостями або із застосуванням їх на найбільш забруднених ділянках виробництва. При глибоких кар’єрах, які розташовані в районах з несприятлтвими кліматичними умовами, як правило, потрібне застосування всього комплексу засобів боротьби з пилом і газами. Останнє може бути і необов’язковим на перших етапах їх відпрацювання. Однак остаточно необхідний комплекс засобів боротьби визначається на наступних етапах проектування.

Знаючи кількість потрапляючих в атмосферу кар’єру шкідливостей і кількість повітря, необхідного для його провітрювяння, для кожного характерного етапу розвитку робіт визначають загазованість і запиленість атмосфери кар’єру. На даному етапі завершується оцінка ефективності природного провітрювання кар’єру і починається проектування штучної вентиляції.

На першому етапі провітрювання природної вентиляції кар’єрів визначають можливість інтенсифікації природного повітрообміну між внутрішнім простором і атмосферним повітрям на поверхні.Одночасно вирішується питання про можливість зміни в технології, механізації і послідовності робіт, які можуть сприяти оздоровленню атмосфери кар’єру.

Коли можливості інтенсифікації природного провітрювання, а також зміни технології, механізації і організації робіт виявляються вичерпними, переходять до проектування штучної вентиляції. З врахуванням заходів по інтенсифікації природного провітрювання і технологічних заходів, направлених на оздоровлення атмосфери кар’єру, уточнюються періоди на протязі року, коли необхідне застосування засобів штучної вентиляції. Уточнюються також масштаби забруднення, з урахуванням яких обираються вентиляторні установки, місця їх розташування в кар’єрі і схеми вентиляції. Робота вентиляторних установок оцінюється за часом, який витрачається на очистку атмосфери кар’єру до допустимого рівня забруднення, а також за економічною ефективністю їх роботи.

На останньому етапі проводиться економічна оцінка ефективності застосування штучної вентиляції кар’єру.

Таким чином, проектування вентиляції кар’єру складається із наступних етапів:

• оцінка природних умов в районі закладання кар’єрів;

• вибір технології, механізації і геометричних параметрів кар’єру по фактору вентиляції;

• розрахунок параметрів природного провітрювання;

• визначення кількості шкідливостей, які поступають в атмосферу;

• встановлення вмісту шкідливостей в атмосфері;

• визначення періодів, які потребують інтенсифікації повітообміну в кар’єрі;

• вибір засобів інтенсифікації природного провітрювання кар’єру;

• встановлення періодів, які потребують застосування засобів штучної вентиляції, умов і масштабів забруднення атмосфери кар’єру;

• визначення кількості повітря для штучної вентиляції кар’єру;

• вибір вентиляторних установок, місць їх розташування і схем вентиляції кар’єру;

• знаходження числа разом працюючих вентиляторних установок;

• визначення ефективності роботи вентиляторних установок;

• оцінка економічної ефективності штучної вентиляції.