Позитивний вплив гри на формування пізнавальних інтересів школярів.
Як відомо, велику роль в організації навчального процесу грає мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає інтерес до того або іншого виду занять, до виконання тієї або іншої вправи.
Найсильнішим мотивуючим чинником є прийоми навчання, що задовольняють потребу школярів у новизні матеріалу, що вивчається, і різноманітності виконуваних вправ. Використання різноманітних прийомів навчання сприяє закріпленню мовних явищ в пам'яті, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу і активності дітей. Урок іноземної мови розглядається як соціальне явище, де класна аудиторія – це певне соціальне середовище, в якому вчитель і учні вступають у певні соціальні відносини один з одним, де навчальний процес – це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх у навчанні – це результат колективного використання всіх можливостей для навчання. І діти, що навчаються, повинні робити значний внесок у цей процес. Широкі можливості для активізації навчального процесу дає використання ігор. Гра – методичний прийом, що відноситься до групи активних способів навчання практичному володінню англійською мовою.
Гра є умовним відтворенням її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування . Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету.
Гра мотивує мовленнєву діяльність, оскільки діти, що навчаються, опиняються в ситуації, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися зі співрозмовником.
Школярі наочно переконуються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.
Гра активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності у мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем.
Гра дає можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити, і тим самим долати бар'єр невпевненості. В звичайній дискусії учні-лідери, як правило, захоплюють ініціативу, а боязкі вважають за краще відмовчуватися. В грі кожний одержує роль і повинен бути активним партнером в мовному спілкуванні. В іграх школярі опановують такі елементи спілкування, як уміння почати бесіду, підтримати її, перервати співрозмовника, в потрібний момент погодитися з його думкою або спростувати її, уміння цілеспрямовано слухати співрозмовника, задавати уточнюючі питання і т.д.
Гра вчить бути чутливим до соціального вживання іноземної мови. Хорошим співрозмовником є часто не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найбільш чітко розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, в якій знаходяться партнери, враховуючи ту інформацію, яка вже відома (з ситуації, досвіду) , і вибрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективні для спілкування.
Практично весь навчальний час в грі відведений на мовну практику, при цьому не тільки той, хто говорить, але і той, хто слухає, максимально активний, оскільки він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації і завданню спілкування, і правильно відреагувати на неї.
Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому засвоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню відчуття колективізму. Діти, що вчаться активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; вчитель лише управляє учбовою діяльністю.
Основні вимоги до ігор:
1. Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школяра інтерес і бажання добре виконати завдання, її слід проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.
2. Гру потрібно добре підготувати з точки зору як змісту, так і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були переконані у необхідності добре виконати те або інше завдання. Тільки за цієї умови їх мовлення буде природним і переконливим.
3. Гра повинна бути прийнята всім класом.
4. Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів відчуття задоволення, радості. Чим вільніше відчуває себе учень у ході гри, тим ініціативнішим він буде в спілкуванні. З часом у нього з'явиться відчуття впевненості в своїх силах.
5. Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати мовний матеріал, який відпрацьовується.
6. Вчитель неодмінно вірить в гру, в її ефективність. Тільки за цієї умови він зможе добитися добрих результатів.
7. Велику значущість додає уміння вчителя встановити контакт з дітьми. Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери на уроці – дуже важливий чинник, значення якого важко переоцінити.
В процесі гри сильні учні допомагають слабким, а вчитель управляє процесом спілкування: підходить то до одного, то до іншого учня, який потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.
В ході гри вчитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному уроці обговорити найтиповіші.
Психологічні дослідження показують, що в період з четвертого по десятий клас, коли здійснюється вивчення іноземної мови, розвиток школярів проходить декілька вікових стадій. Наголошується також, що найголовніші зміни в психічних особливостях особи на даній стадії її розвитку обумовлені провідною діяльністю, характерною для цієї стадії. Молодшому шкільному віку, в якому починається вивчення іноземної мови, передує не просто більш ранній, дошкільний віковий період, але також більш рання форма провідної діяльності. Цією ранньою формою провідної діяльності є рольова гра. В молодшому шкільному віці, тобто в сім - одинадцять років, провідною діяльністю стає навчання.
Перехід від однієї провідної діяльності до іншої відбувається у формі взаємодії старих і нових способів в поведінці. Раніше сформовані особливості особистості зберігаються в той період, коли з'являються і активно формуються нові особистісні властивості, а в період якнайповнішого розвитку останніх створюються передумови для зародження якостей особистості, відповідних переходу до нової провідної діяльності і наступного вікового етапу. Гра як одна з форм віддзеркалення провідної діяльності може відповідати досягнутому віку, повертатися до більш ранніх форм поведінки, випереджати відповідну вікову стадію і сприяти підготовці до нової провідної діяльності. Ці і деякі інші теоретичні положення поки що недостатньо використовуються для правильної організації навчальної гри на уроках іноземної мови.
В ситуації необхідно дати відомості про соціальні взаємостосунки партнерів, наприклад офіційні/неофіційні. В розділі ролі міститься список ролей. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: дані відомості про людину (порядний, ледачий і т.д.), про його життєвий і мовний досвід, про звички, захоплення і т.п.
Проте інформація не повинна висловлюватися дуже детально, бо в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості проявити творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг домислити образ персонажа, роль якого він виконуватиме.
Кожен учасник гри здійснює мовні дії, зумовлені ситуацією спілкування, але за кожним з них залишається певна свобода дій.
Завдання учасників розподіляє вчитель або їх можуть вибрати діти самостійно. Це залежить від особливостей класу і особистісних характеристик дітей, що навчаються, а також від ступеня володіння ними іноземною мовою.
Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь в ній школярів, вчителю слід бути тактовним, особливо при оцінці результатів першої гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче призведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків.
Якщо є така можливість, потрібно записати хід гри на відеокамеру, а потім разом з учнями переглядати або всю гру, або окремі її фрагменти. При аналізі гри можна записати необхідну інформацію на дошку.
Відеозаписи гри дають вчителю чітке уявлення про те, що не вийшло в грі, які мовні форми були використані не адекватно ситуації, що випало з поля зору під час підготовки гри. Все це дає вчителю можливість врахувати недоліки при проведенні подальших ігор.
В організації навчального ігрового спілкування важливим є створення умов для такого виконання ігрового завдання, в якому досягалося б не приєднання репліки, а взаємодія партнерів, оскільки спілкуванням є саме взаємодія учасників.
Вирішення цього завдання пов'язане з вивченням закономірностей виникнення спілкування в спільно здійснюваній діяльності, виявлення особливостей мовної взаємодії партнерів, обліком обмежень, що накладаються іншомовним говором на форму зміст мовного спілкування, пошуком шляхів подолання таких обмежень і підвищення самостійності висловлення дітей, що навчаються.
Існує припущення, що гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови обліком основних положень теорії провідної діяльності і змісту вікових періодів розвитку школярів, досліджень проблем спілкування і мовної діяльності. Розглянемо один з уроків в 4 класі, їм був запропонований сюжет: «Твій молодший брат (сестра, малюк з сусідньої квартири) – дошкільник – з нетерпінням чекає, коли піде в школу. Особливо подобається йому твій портфель, в якому так багато цікавого. Покажи йому свій портфель, познайом з навчальним обладнанням». Приклад одного з діалогів: Please, show me уоur bag Dima. - Here уоu are. - May I open it? - Yes, уоu may. - But I can't. Help me please. - Now уоu may take books out. - Oh, thank уоu! Look. There are nice pictures in this book. And what's that? - It's my реncils, and I must do an exercise. I think it's very interesting to go to school. I want to become а pupil very mach. Учасники рольової гри не тільки обмінюються репліками, але і діють з реальними предметами, рухаються по класу.
В сюжетних рольових іграх з предметом використовуються фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім'ї, про професії, про явища і об'єкти навколишнього світу, про одяг, про режим дня і т.д. Спостереження показують, що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча гра. Здатність грати виражається в тому, що учні четвертих класів охоче приймають уявну ігрову ситуацію, нереальний, казковий або фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках сюжетні ролеві ігри казкового змісту. Наприклад, з метою відпрацювання в усному висловлюванні деяких питань про погоду, природні явища, порах року, використовується рольова гра за сюжетом казки «Рукавичка». «Мешканці рукавички» задають «гостям» запитання і лише після правильних відповідей дозволяють їм увійти. Серед заданих питань можуть бути наступні: Who are уоu? What season is it now? Is it warm or cold now? When is it cold? When does it rain? Etc. Учасники гри не тільки охоче приймають запропонований їм сюжет, але і з цікавістю обіграють маски, костюми, залежно від ролі змінюють ходу, жести, тембр голосу.
Крім форм ігрового спілкування, відповідних певним віковим особливостям змінюється і їх провідна діяльність на конкретному віковому етапі. На уроках англійської мови зі школярами молодшого віку організовуються ігри повсякденного змісту, призначені для формування норм мовного етикету, виховання культури поведінки. Школярі вчаться правильно вітати один одного і дорослих, звертатися до співрозмовника, виражати подяку, приносити вибачення і т.д.
Сучасне навчання англійської мови спрямоване на формування в учнів елементарного розуміння не лише того, наскільки важливим, а й наскільки цікавим є вивчення іноземної мови і культури. І саме в процесі гри учні мають реальну можливість «приміряти» на себе різні соціальні ролі, здійснити захопливі подорожі, відкрити щось нове для себе, чогось досягнути. Це вкотре підкреслює важливість проведення ігрових уроків, щоб підсилити інтерес учнів, захопити їх процесом навчання, в чому саме і закладене поняття мотивації навчання.