Тема 3. Літосфера

11. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі

Вертикальна будова Землі зумовлена гравітаційною диференціацією речовини нашої планети.

Досить чітко диференційовані надра Землі: шари G, F, E (ядро), Д, С, В (мантія), А (земна кора); А+В₂ (літосфера).

Ядро знаходиться в центрі Землі, на глибинах 2900 – 6371 км від земної поверхні. Як вважають учені, воно складається з двох частин:

1) внутрішнє ядро – з речовиною в твердому агрегатному стані, має температуру від 4000 до 5000^оС. Це зумовлено величезним тиском;

2) зовнішнє ядро – з речовиною в розправлено-рідкому стані.

Мантія розташована на глибинах від 5 – 75 км до 2900 км. Вона має температуру 1300^о – 2900^оС. Але завдяки значному тиску перебуває в твердому або в’язкому стані.

Межу між мантією й земною корою, що залягає над нею, проводять по так званій «поверхні Мохоровичича» скорочено – «поверхня Мохо». Вона розташована на глибинах 5 – 75 км від земної поверхні

Земна кора, в свою чергу, поділяється на два основні й два перехідні типи (…). Кожен шар надр Землі різниться агрегатним і хімічним складом речовини.

Літосфера включає верхню мантію і земну кору. Нижньою межею літосфери є астеносфера – шар речовини мантії у в’язкому пластичному агрегатному стані. Цей шар знаходиться на глибині до 100 км під океанами й 150…700 км – під материками. Отже, товщина літосфери під материками й океанами різна.

Речовина астеносфери є своєрідною «змазкою», по якій «ковзає» літосфера, точніше – її окремі блоки.

Результатами вертикальної диференціації речовини планети є також гідросфера й атмосфера.

12. Поняття про літосферу, літосферні плити, їх рухи. Земна кора і її типи.

Літосфера – це зовнішня кам’яна оболонка Землі, для якої характерні вертикальні й горизонтальні переміщення її частин – літосферних плит, обмежених зонами розломів.

Літосфера включає: 1) …; 2) … . Нижньою межею літосфери є не суцільний в’язкий шар ─ астеносфера, розташований від 400 км під материками - до кількох км ─ під серединно-океанічними хребтами.

Класифікація літосферних плит (за розміром, особливостями будови й віком). Рухи на межах літосферних плит різного типу (спрединг, субдукція). Покажіть на стінній карті світу межі найбільших літосферних плит. Поясніть, які процеси спостерігаються на межах Тихоокеанської і Євразійської; Євразійської й Індо-Австралійської літосферних плит.

Вплив рухів літосферних плит на формування рельєфу Землі.

Гіпотези, що пояснюють еволюцію Землі, та причини рухів літосферних плит.

Розташування території України відносно літосферних плит і їх меж. Зумовленість розташування зон підвищеної сейсмічної активності у межах України та поблизу її меж. Поясніть причини виникнення

13. Поняття про геологічний час.

Основні етапи історії розвитку земної кори

Сучасні уявлення про виникнення й загальні риси еволюції Землі як планети.

Відносний і абсолютний геологічний вік гірських порід і їх комплексів. Стратиграфія – наука про відносний геологічний вік нашарувань гірських порід. Методи вивчення відносного віку: літологічний, палеонтологічний, палеомагнітний, сейсмостратиграфічний.

Методи визначення абсолютного віку гірських порід (уран-свинцевий, калій-аргоновий тощо.)

Міжнародна геохронологічна школа – природна періодизація історії Землі; її співвідношення зі стратиграфічною шкалою

Геохронологічної шкали	Одиниці стратиграфічної шкали
еон	еонотема
ера	….
період	система
епоха	відділ
вік	ярус
час	зона
Використовується при характеристиці відносної історії Землі	Використовується при характеристиці відкладів у певному місці Землі

Еони (еонотеми): архей (архейська); протерозой (протерозойська); фанерозой (фанерозойська).

Ери (ератеми або групи) фанерозою: палеозой, мезозой, кайнозой.

Приклади періодів палеозою (і відповідних систем палеозойських відкладів): кембрійський, ордовіцький, силурійський, ….

Етапи розвитку земної кори в докембрії: 1) догеологічний, місячний (до … млрд.р.); 2) нуклеарний; 3) кратонний; 4) платформенний. Етапи розвитку земної кори в фанерозої (геотектонічні цикли, їх тривалість) та складчастості, що протікали в кінці кожного циклу у межах рухливих поясів: байкальська, каледонська, ….

35-25 млн. р. тому, в кінці палеогену - на початку неогену, відбувалося останнє стиснення Землі, яке привело до невеликих піднімань у межах платформи і дуже інтенсивних стиснень в межах Середземноморського рухливого поясу, внаслідок яких утворились сучасні Карпатські гори і оновились Кримські гори. Цей відрізок часу (останні 35-25 млн. р.) називають неотектонічним етапом. Протягом неотектонічного етапу сформувалися великі форми сучасного рельєфу Землі (гори, височини, низовини).

Ми живемо в останній період кайнозойської ери - антропогеновий (антропоген), який розпочався біля 1 млн. років тому. Протягом антропогену сформувалися невеликі форми рельєфу, сучасний рослинний і тваринний світ. Із цим періодом пов’язано виникнення людини та історія розвитку людського суспільства.