- •Тема 1. Вступ. Об’єкт, предмет, структура, історія,
- •1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Місце географії в системі наук. Структура системи географічних наук, їх зв’язок з іншими науками про природу і суспільство.
- •Тема 2. Земля і всесвіт. Географічна оболонка
- •3. Основні географічні наслідки параметрів Землі як планети
- •4. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- •5. Орбітальне обертання Землі та його географічні наслідки.
- •Регулювання літочислення у сонячному календарі
- •6. Вплив Сонця та Місяця на природу Землі
- •7. Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України
- •8. Поняття про географічну карту, градусну сітку і її елементи. Правила визначення географічних координат пунктів
- •8. Поняття про географічну оболонку та її загальні закономірності
- •Загальні закономірності цілісності та кругообігів речовини географічної оболонки
- •10.Компонентні та комплексні прояви закономірностей зональності та азональності географічної оболонки
- •Закономірність полярної асиметрії
- •Тема 3. Літосфера
- •11. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі
- •12. Поняття про літосферу, літосферні плити, їх рухи. Земна кора і її типи.
- •13. Поняття про геологічний час.
- •14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України
- •15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки
- •16. Найбільші геотектонічні структури Європи
- •17. Геотектонічна будова території України. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу.
- •18. Поняття про процеси рельєфоутворення, геотектури і морфоструктури суходолу, їх класифікація.
- •19. Типи морфоструктур гірських країн (на прикладі Азії),
- •20. Поняття про морфоскульптури, їх класифікація.
- •1) Гляціальний; 2) кріогенний; 3) флювіальний; 4) аридний.
- •21. Гляціальний і кріогенний рельєф Землі. Наслідки антропогенових зледенінь у сучасному рельєфі України.
- •22. Корисні копалини, їх класифікація (за умовами утворення і особливостями використання в різних галузях промисловості).
- •23. Закономірності поширення корисних копалин різних типів у залежності від геологічної будови на території Африки.
- •24. Закономірності поширення і оцінка запасів паливних і
- •25. Рельєф дна Світового океану.
- •26. Порівняльна характеристика геологічної будови і рельєфу дна Тихого й Атлантичного океанів.
- •Тема 4. Атмосфера і клімати землі
- •27. Поняття про клімат і чинники кліматоутворення. Характеристика впливу радіаційного чинника на клімат території України.
- •28. Зміна температури повітря з висотою. Адіабатичний процес. Причини висотної поясності природи гір.
- •29. Атмосферний тиск, закономірності його розподілу біля
- •30. Загальна циркуляція атмосфери Землі. Поняття про
- •31. Особливості атмосферної циркуляції над територією Африки, її вплив на клімат її різних частин.
- •32. Вплив баричних центрів дії атмосфери на клімат України
- •33. Циклони, їх типи. Особливості переміщення циклонів над
- •34. Атмосферне зволоження, його показники. Особливості
- •35. Генетична класифікація кліматів Землі (за б.П. Алісовим). Поняття про кліматичні пояси і області Землі.
- •36. Аналіз впливу чинників кліматоутворення на клімат
- •37. Характеристика кліматичних поясів Південної Америки.
- •38. Кліматичні області на території України.
- •Тема 5. Гідросфера
- •39. Океанічні течії, їх класифікації. Система поверхневих течій (на прикладі Індійського океану).
- •41. Поняття про водний режим річки. Зональні типи водного режиму річок
- •42. Класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення в межах території України:
- •43. Льодовики, їх утворення і типи.
- •Тема 6. Ґрунт. Біосфера
- •44. Поняття про ґрунт, його склад і будову, чинники й процеси ґрунтоутворення. Генетичні типи ґрунтів.
- •45. Географічний аналіз ґрунтового покриву України.
- •46. Поняття про біосферу, біогеоценоз.
- •47. Своєрідність флори і фауни Австралії, вплив на них антропогенного чинника. Закономірності поширення рослинного покриву Австралії.
- •48. Характеристика типів рослинності України і їх поширення.
- •Тема 7. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •49. Поняття про ландшафт, його компоненти й чинники ландшафтоутворення. Одиниці класифікації природних ландшафтів, критерії їх виділення.
- •50. Одиниці фізико-географічного районування
- •51. Територія України, аналіз її фізико-географічного положення.
- •52. Порівняна характеристика двох природних зон у межах
- •53. Вплив фізико-географічного положення, розмірів території та конфігурації материка Євразія на особливості його природи.
- •54. Характеристика природи гірських країн
- •55. Порівняння висотної поясності ландшафтів
- •56. Характеристика природи Чорного моря
- •57. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •58. Поняття про пустелі й напівпустелі.
- •59. Класифікація сучасних (природно-антропогенних) ландшафтів. Екологічні проблеми сучасних ландшафтів, зумовлені природокористуванням; можливі шляхи їх вирішення (на прикладі території України).
- •60. Характеристика природно-заповідного фонду України.
7. Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України
М
Рис.8. Визначення
різниці в
місцевому часі.
Для вирішення задачі необхідно виконати кілька дій:
1) Визначити різницю у довготі двох пунктів (Х°). Для цього від довготи меридіану з більшим числом віднімають довготу меридіану з меншим числом.
2) Потім підставити значення різниці в довготі у пропорцію і визначити різницю в місцевому часі (Y хв.).
Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати (−), а якщо східніше то додавати (+).
Поясний час це час певного годинного поясу Землі. Він визначається за місцевим часом серединного меридіану даного поясу. Один годинний пояс = 15°д. Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15, є серединними для певного годинного поясу (0°д. – для 0-го поясу; 15° сх. д. – для І-го). Відлік годинних поясів ведеться від 0°д. (Гринвіцького меридіану) − на схід. Пояси у цьому напрямку нумеруються римськими цифрами від 0-го (він же ХХІV) – до ХХІІІ-го. Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів, проводили б по меридіанах, що проходять на 7°30д. на схід і захід від серединного. Так, межі ІІ-го годинного поясу (серединний меридіан 30° сх.д.) проходили б від 22°30 сх.д. до 37°30 сх.д.
Приклад: Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?
1) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.
2) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.
8. Поняття про географічну карту, градусну сітку і її елементи. Правила визначення географічних координат пунктів
Географічна карта – це зменшене, узагальнене образно-знакове зображення земної поверхні на площині, створене на певній математичний основі. Карта складається із двох груп елементів: математичної основи (масштабу, рамки, градусної сітки) та зображення географічних об’єктів за допомогою умовних знаків. .
Карта відрізняється від плану місцевості: виконанням у певній проекції; масштабом (охопленням території); ступенем генералізації; спотвореннями; наявністю сітки паралелей і меридіанів; наявністю стрілки “північ ↔ південь” (поясніть детальніше).
Градусна сітка складається з меридіанів та паралелей. Основою для побудови градусної сітки є географічні полюси.
Меридіани – це уявні лінії, що з’єднують північний і південний географічні полюси. Тому меридіани показують напрям «північ ↔ південь». Усі вони мають однакову довжину (приблизно 111 км).
Паралельно до екватора проведені уявні лінії – паралелі. Їх довжина зменшується від екватора до полюсів.
Поняття про географічну широту:
а) двогранний кут, утворений…; б) кутова відстань точки від … .
в) географічна широта – це відстань у градусах від екватора до даного об’єкта. Відлік географічної широти ведеться від 0о на екваторі – до 90о на полюсах. Щоб визначити широту на карті необхідно:
1) З’ясувати широту найближчої до нього паралелі (з боку екватора).
2) Приблизно визначити відстань (у о) від цієї паралелі до об’єкта.
3) До широти найближчої до екватора паралелі слід додати знайдену відстань у градусах між цією паралеллю й об’єктом.
Географічна довгота ́́ – відстань у градусах від нульового меридіану до певного об’єкта. Прийнято вважати за нульовий (початковий) меридіан той, що проходить через Гринвіцьку астрономічну обсерваторію в Лондоні. У напрямку на схід від початкового меридіана відлічується східна довгота (від 0о до 180о ), на захід – західна довгота (від 0о до 180о ). Усі точки в східній півкулі мають східну довготу (сх.д.), а всі точки в західній півкулі – західну довготу (зх.д.).
Дайте інші визначення поняття «географічна довгота».
За допомогою градусної сітки визначають географічні координати об’єкта – його широту та довготу. Першою прийнято визначати й записувати географічну широту, другою – географічну довготу.
Визначте географічні координати пункту (наприклад, міст Каїр, Полтава; гори Джомолунгма; острова Пасхи).
