- •Тема 1. Вступ. Об’єкт, предмет, структура, історія,
- •1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Місце географії в системі наук. Структура системи географічних наук, їх зв’язок з іншими науками про природу і суспільство.
- •Тема 2. Земля і всесвіт. Географічна оболонка
- •3. Основні географічні наслідки параметрів Землі як планети
- •4. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- •5. Орбітальне обертання Землі та його географічні наслідки.
- •Регулювання літочислення у сонячному календарі
- •6. Вплив Сонця та Місяця на природу Землі
- •7. Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України
- •8. Поняття про географічну карту, градусну сітку і її елементи. Правила визначення географічних координат пунктів
- •8. Поняття про географічну оболонку та її загальні закономірності
- •Загальні закономірності цілісності та кругообігів речовини географічної оболонки
- •10.Компонентні та комплексні прояви закономірностей зональності та азональності географічної оболонки
- •Закономірність полярної асиметрії
- •Тема 3. Літосфера
- •11. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі
- •12. Поняття про літосферу, літосферні плити, їх рухи. Земна кора і її типи.
- •13. Поняття про геологічний час.
- •14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України
- •15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки
- •16. Найбільші геотектонічні структури Європи
- •17. Геотектонічна будова території України. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу.
- •18. Поняття про процеси рельєфоутворення, геотектури і морфоструктури суходолу, їх класифікація.
- •19. Типи морфоструктур гірських країн (на прикладі Азії),
- •20. Поняття про морфоскульптури, їх класифікація.
- •1) Гляціальний; 2) кріогенний; 3) флювіальний; 4) аридний.
- •21. Гляціальний і кріогенний рельєф Землі. Наслідки антропогенових зледенінь у сучасному рельєфі України.
- •22. Корисні копалини, їх класифікація (за умовами утворення і особливостями використання в різних галузях промисловості).
- •23. Закономірності поширення корисних копалин різних типів у залежності від геологічної будови на території Африки.
- •24. Закономірності поширення і оцінка запасів паливних і
- •25. Рельєф дна Світового океану.
- •26. Порівняльна характеристика геологічної будови і рельєфу дна Тихого й Атлантичного океанів.
- •Тема 4. Атмосфера і клімати землі
- •27. Поняття про клімат і чинники кліматоутворення. Характеристика впливу радіаційного чинника на клімат території України.
- •28. Зміна температури повітря з висотою. Адіабатичний процес. Причини висотної поясності природи гір.
- •29. Атмосферний тиск, закономірності його розподілу біля
- •30. Загальна циркуляція атмосфери Землі. Поняття про
- •31. Особливості атмосферної циркуляції над територією Африки, її вплив на клімат її різних частин.
- •32. Вплив баричних центрів дії атмосфери на клімат України
- •33. Циклони, їх типи. Особливості переміщення циклонів над
- •34. Атмосферне зволоження, його показники. Особливості
- •35. Генетична класифікація кліматів Землі (за б.П. Алісовим). Поняття про кліматичні пояси і області Землі.
- •36. Аналіз впливу чинників кліматоутворення на клімат
- •37. Характеристика кліматичних поясів Південної Америки.
- •38. Кліматичні області на території України.
- •Тема 5. Гідросфера
- •39. Океанічні течії, їх класифікації. Система поверхневих течій (на прикладі Індійського океану).
- •41. Поняття про водний режим річки. Зональні типи водного режиму річок
- •42. Класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення в межах території України:
- •43. Льодовики, їх утворення і типи.
- •Тема 6. Ґрунт. Біосфера
- •44. Поняття про ґрунт, його склад і будову, чинники й процеси ґрунтоутворення. Генетичні типи ґрунтів.
- •45. Географічний аналіз ґрунтового покриву України.
- •46. Поняття про біосферу, біогеоценоз.
- •47. Своєрідність флори і фауни Австралії, вплив на них антропогенного чинника. Закономірності поширення рослинного покриву Австралії.
- •48. Характеристика типів рослинності України і їх поширення.
- •Тема 7. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •49. Поняття про ландшафт, його компоненти й чинники ландшафтоутворення. Одиниці класифікації природних ландшафтів, критерії їх виділення.
- •50. Одиниці фізико-географічного районування
- •51. Територія України, аналіз її фізико-географічного положення.
- •52. Порівняна характеристика двох природних зон у межах
- •53. Вплив фізико-географічного положення, розмірів території та конфігурації материка Євразія на особливості його природи.
- •54. Характеристика природи гірських країн
- •55. Порівняння висотної поясності ландшафтів
- •56. Характеристика природи Чорного моря
- •57. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •58. Поняття про пустелі й напівпустелі.
- •59. Класифікація сучасних (природно-антропогенних) ландшафтів. Екологічні проблеми сучасних ландшафтів, зумовлені природокористуванням; можливі шляхи їх вирішення (на прикладі території України).
- •60. Характеристика природно-заповідного фонду України.
48. Характеристика типів рослинності України і їх поширення.
Типи рослинності |
Умови поширення |
Райони поширення |
|
Пристосування до кліматичних умов |
Склад гірських порід, ґрунти |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
А) Ліси: |
|||
1.Борові (соснові) |
Не вибагливі |
Скелі, піски; ґрунти дернові, дерново-підзолисті |
Полісся, Південний схил Кримських гір, рідко - в Карпатах; надзаплавна (перша) тераса річок |
2.Суборові (переважно сосново-дубові) |
В умовах більш оптимального зволоження, ніж бори |
Супіски; піски з прошарками глини. Ґрунти дерново-підзолисті |
Полісся (переважають) |
3.Ялинові ліси, гірська тайга |
Високе зволоження, помірно-холодний клімат |
Переважно глинисті безкарбонатні щебенисті. Гірські буроземи кислі. |
Середньогір’я Карпат; частково – Розточчя |
4.Букові ліси |
Високе зволоження, помірно-теплий клімат (м’яка зима, відносно прохолодне літо) |
Суглинисті і глинисті щебенисті ґрунти - буроземи |
Низькогір’я та середньогір’я Карпат і північний схил Гірського Криму |
5.Діброви – одновидові, чи з домішкою граба, липи, клена |
Достатнє або дещо недостатнє зволоження, помірне теплозабезпечення |
На легкосуглинистих, іноді супіщаних породах. Сірі лісові (опідзолені) ґрунти |
Зона лісостепу; байрачні ліси в степу; передгір’я; лесові острови в зоні мішаних лісів |
Б) Луки |
|||
6. Заплавні луки |
Невибагливі до тепло-забезпечення |
Рівнинні (ґрунтове зволоження) |
Заплави річок |
7. Гірські луки (полонини Карпат) |
Надмірне атмосферне зволоження |
Дерново-буроземні; гірсько-лучні оторфовані тощо |
Альпійські та субальпійські луки полонин Карпат (> 1600м) |
В) Степи |
Помірно-теплий і теплий, недостатньо зволожений |
Різні підтипи чорноземів та каштанових ґрунтів |
Степова, лісостепова зони, передгір’я, східні яйли Кримських гір |
8. У т.ч. лучні степи |
Дещо недостатнє зволоження; помірне теплозабезпечення |
Чорноземи типові суглинисті вирівняний рельєф |
Зона лісостепу |
Г) Болотна рослинність |
Надмірне ґрунтове зволоження |
Болотні, торф’яно-болотні, торф’яники |
Долини річок, западини – переважно на Поліссі |
Д) Субтропічна рослинність |
Високе теплозабезпечення; недостатнє атмосферне і ґрунтове зволоження |
Коричневі щебенюваті |
Південний берег Криму |
Тема 7. Ландшафти і фізико-географічне районування
49. Поняття про ландшафт, його компоненти й чинники ландшафтоутворення. Одиниці класифікації природних ландшафтів, критерії їх виділення.
Три тлумачення поняття “ландшафт” (загальне, регіональне, типологічне). При загальному тлумаченні термін використовується для позначення ПТК будь-якого рангу. Ф.М.Мільков вказує, що ландшафт — це сукупність елементів, взаємообумовлених та взаємопов’язаних фізико-географічними процесами природи, що має вигляд просторових угрупувань — географічних комплексів. Образно кажучи, ландшафт об’єднує все на Землі — “від болотної кочки до географічної оболонки”.
Типологічної точки зору на поняття “ландшафт” притримується М.А.Гвоздецький та його послідовники, які під ландшафтом розуміють вид або тип природного комплексу: ландшафт — це не конкретна своєрідна ділянка території, а тип, тобто сукупність певних загальних типових ознак, властивих різними територіям.
Більшість географів (А.А.Григор’єв, С.В.Колесник, М.А.Солнцев, А.Г.Ісаченко, К.І.Геренчук та ін.) розглядають ландшафт як основну і найменшу одиницю фізико-географічного районування, як ПТК чітко визначеного рангу, регіональний (індивідуальний) природний виділ. Ландшафт - структурна частина ландшафтної сфери Землі, цілісне природне тіло-система, яке сформувалося в процесі тривалого взаємозв’язаного і взаємозумовленого розвитку природних географічних компонентів. Така сутність регіонального тлумачення ландшафту.
Пропонується спосіб узгодження, своєрідного “примирення” типологічної та регіональної трактовок ландшафту. Тип не може з’явитися як щось дане, готове. Завжди це результат наукового узагальнення множини конкретних, тобто індивідуальних ситуацій, що реально існують в природі. А типологічне розуміння ландшафту не залишає місця для конкретної географічної реальності, дійсно існуючих природних компонентів з їх географічної адресою — просторовим розташуванням.
Тому конкретні територіальні виділи слід називати ландшафтами, а їх типологічні, тобто класифікаційні об’єднання — типами ландшафтів.
Компоненти ландшафту. Ландшафт складається із компонентів (природних або географічних). Це вода, повітря, гірські породи, ґрунти, живі організми. У системі організації речовини Землі геокомпоненти займають проміжне, зв’язуюче положення між простими дискретними тілами чи речовинами (мінерали, окремі організми, гази тощо) та ПК (геосистемами). Геокомпоненти є результатом взаємопроникнення і взаємодії якісно різних тіл, перша ступінь географічної інтеграції.
Водний компонент ландшафту — це не дистильована вода, а складні розчини та суміші, які утворює вода, у взаємодії з гірськими породами, газами повітря, живими організмами. Повітряний компонент — це не стерильно чиста суміш газів, а складна субстанція, яка містить пари води і тверді частинки, в тому числі й біогенного походження.
Тверда речовина літосфери — первинні (магматичні) гірські породи — піддається гіпергенезу (механічному та хімічному перетворенню), насичується водою і атмосферними газами, живою речовиною. Отже, особливість природних компонентів полягає в тому, що в кожному з них присутні речовини інших компонентів. За цей рахунок природні компоненти набувають нових властивостей, яких не мають хімічно чисті фізично однорідні речовини, що складають їх основу.
Природні компоненти утворюють вертикальну структуру ландшафту — впорядковане, ярусне їх розташування у ландшафті. Без кожного із компонентів ландшафт не може існувати. Ні один із компонентів не може замінити інший у функціонуванні ландшафту. У цьому сенсі вони рівнозначні, бо кожен з них виконує окрему специфічну роль у залежності від своїх властивостей.
Виділяють три групи компонентів за їх специфічними функціями у ландшафті.
інертні (мінеральний субстрат з властивим йому рельєфом) виконують роль фіксованої основи геосистеми;
мобільні (повітряні і водні маси, із порівняно слабкими силами зчеплення) виконують обмінні і транзитні функції, тобто здійснюють передачу речовин та енергії.
активні (біота) виконують функцію саморегуляції, відновлення і стабілізації.
Біота залучає у кругообіг неорганічну речовину ландшафту. За цей рахунок підтримується склад повітря, газовий та іонний склад природних вод, перетворюються гірські породи, утворюється товща осадових порід, формуються грунти та постійно відтворюється їх родючість.
Біота трансформує та накопичує сонячну енергію, продукує біомасу, перекачує через наземні рослини в атмосферу основну масу води шляхом транспірації тощо.
Чинники ландшафтоутворення. Чинники ландшафтоутворення поділяються на зовнішні та внутрішні. Виділяють такі зовнішні чинники ландшафтоутворення:А) нерівномірне надходження сонячної радіації (енергетична основа процесів обміну; Б) циркуляцію атмосфери (в т.ч. її азональну ланку, які забезпечують надходження певної кількості вологи в ландшафт); В) тектонічні рухи, які зумовлюють формування певної літогенної основи (рельєф з його характеристиками — абсолютна висота, розчленованість перепад висот, форми рельєфу, склад гірських порід).
Виділяють такі внутрішні чинники ландшафтоутворення: а) стік (площинний, русловий); б) часу (інерційність та поступовість змін).
Одиниці класифікації ландшафтів (клас, підклас, тип, підтип, вид) та критерії їх виділення:
Типологічна одиниця |
Критерії виділення |
КЛАС ЛАНДШАФТІВ |
Належність до геотектур рівнинних чи гірських країн; особливості макро-циркуляційних процесів, якими визначається характер взаємодії чинників ландшафтоутворення |
ПІДКЛАС ЛАНДШАФТІВ |
Належність до високих ярусів рельєфу, сформованих за неотектонічний етап розвитку земної кори, що зумовлюють висотну поясність ґрунтово-рослинного покриву. |
ТИП ЛАНДШАФТІВ |
Зональний – за біокліматичною спільністю, зумовленою співвідношенням тепла та вологи, яким визначається розподіл ґрунтово-рослинного покриву, хід екзогенних рельєфотвірних процесів, особливості гідрологічного режиму тощо. |
Інтразональні типи формуються не під впливом клімату, а під впливом ґрунтових вод, що залягають близько до поверхні (лучні, болотні, водні ландшафти); а також на пісках, елювіально-делювіальних відкладах, вапняках, солончаках тощо |
|
ПІДТИП ЛАНДШАФТІВ |
У межах типу ландшафтів, за відмінностями у співвідношенні тепла і вологи (коефіцієнта зволоження). |
ВИД ЛАНДШАФТІВ |
За відмінностями у прояві місцевих ландшафтів твірних процесів (пов’язаних із характером корінних порід і антропогенних відкладів, глибиною залягання ґрунтових вод, рельєфом), що зумовлюють зміни рослинно-ґрунтового покриву. |
