- •Тема 1. Вступ. Об’єкт, предмет, структура, історія,
- •1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Місце географії в системі наук. Структура системи географічних наук, їх зв’язок з іншими науками про природу і суспільство.
- •Тема 2. Земля і всесвіт. Географічна оболонка
- •3. Основні географічні наслідки параметрів Землі як планети
- •4. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- •5. Орбітальне обертання Землі та його географічні наслідки.
- •Регулювання літочислення у сонячному календарі
- •6. Вплив Сонця та Місяця на природу Землі
- •7. Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України
- •8. Поняття про географічну карту, градусну сітку і її елементи. Правила визначення географічних координат пунктів
- •8. Поняття про географічну оболонку та її загальні закономірності
- •Загальні закономірності цілісності та кругообігів речовини географічної оболонки
- •10.Компонентні та комплексні прояви закономірностей зональності та азональності географічної оболонки
- •Закономірність полярної асиметрії
- •Тема 3. Літосфера
- •11. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі
- •12. Поняття про літосферу, літосферні плити, їх рухи. Земна кора і її типи.
- •13. Поняття про геологічний час.
- •14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України
- •15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки
- •16. Найбільші геотектонічні структури Європи
- •17. Геотектонічна будова території України. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу.
- •18. Поняття про процеси рельєфоутворення, геотектури і морфоструктури суходолу, їх класифікація.
- •19. Типи морфоструктур гірських країн (на прикладі Азії),
- •20. Поняття про морфоскульптури, їх класифікація.
- •1) Гляціальний; 2) кріогенний; 3) флювіальний; 4) аридний.
- •21. Гляціальний і кріогенний рельєф Землі. Наслідки антропогенових зледенінь у сучасному рельєфі України.
- •22. Корисні копалини, їх класифікація (за умовами утворення і особливостями використання в різних галузях промисловості).
- •23. Закономірності поширення корисних копалин різних типів у залежності від геологічної будови на території Африки.
- •24. Закономірності поширення і оцінка запасів паливних і
- •25. Рельєф дна Світового океану.
- •26. Порівняльна характеристика геологічної будови і рельєфу дна Тихого й Атлантичного океанів.
- •Тема 4. Атмосфера і клімати землі
- •27. Поняття про клімат і чинники кліматоутворення. Характеристика впливу радіаційного чинника на клімат території України.
- •28. Зміна температури повітря з висотою. Адіабатичний процес. Причини висотної поясності природи гір.
- •29. Атмосферний тиск, закономірності його розподілу біля
- •30. Загальна циркуляція атмосфери Землі. Поняття про
- •31. Особливості атмосферної циркуляції над територією Африки, її вплив на клімат її різних частин.
- •32. Вплив баричних центрів дії атмосфери на клімат України
- •33. Циклони, їх типи. Особливості переміщення циклонів над
- •34. Атмосферне зволоження, його показники. Особливості
- •35. Генетична класифікація кліматів Землі (за б.П. Алісовим). Поняття про кліматичні пояси і області Землі.
- •36. Аналіз впливу чинників кліматоутворення на клімат
- •37. Характеристика кліматичних поясів Південної Америки.
- •38. Кліматичні області на території України.
- •Тема 5. Гідросфера
- •39. Океанічні течії, їх класифікації. Система поверхневих течій (на прикладі Індійського океану).
- •41. Поняття про водний режим річки. Зональні типи водного режиму річок
- •42. Класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення в межах території України:
- •43. Льодовики, їх утворення і типи.
- •Тема 6. Ґрунт. Біосфера
- •44. Поняття про ґрунт, його склад і будову, чинники й процеси ґрунтоутворення. Генетичні типи ґрунтів.
- •45. Географічний аналіз ґрунтового покриву України.
- •46. Поняття про біосферу, біогеоценоз.
- •47. Своєрідність флори і фауни Австралії, вплив на них антропогенного чинника. Закономірності поширення рослинного покриву Австралії.
- •48. Характеристика типів рослинності України і їх поширення.
- •Тема 7. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •49. Поняття про ландшафт, його компоненти й чинники ландшафтоутворення. Одиниці класифікації природних ландшафтів, критерії їх виділення.
- •50. Одиниці фізико-географічного районування
- •51. Територія України, аналіз її фізико-географічного положення.
- •52. Порівняна характеристика двох природних зон у межах
- •53. Вплив фізико-географічного положення, розмірів території та конфігурації материка Євразія на особливості його природи.
- •54. Характеристика природи гірських країн
- •55. Порівняння висотної поясності ландшафтів
- •56. Характеристика природи Чорного моря
- •57. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •58. Поняття про пустелі й напівпустелі.
- •59. Класифікація сучасних (природно-антропогенних) ландшафтів. Екологічні проблеми сучасних ландшафтів, зумовлені природокористуванням; можливі шляхи їх вирішення (на прикладі території України).
- •60. Характеристика природно-заповідного фонду України.
Тема 2. Земля і всесвіт. Географічна оболонка
3. Основні географічні наслідки параметрів Землі як планети
Основні параметри Землі як планети в тій чи іншій мірі зумовлені силою всесвітнього тяжіння (гравітації), взаємодією Землі з іншими космічними тілами (передусім, із Сонцем).
Параметри |
Географічні наслідки |
(147…152 млн. км) |
Визначає масу землі; кількість сонячної радіації; існування води в трьох агрегатних станах; наявність атмосфери тощо |
2) Еліптична орбіта обертання Землі навколо Сонця при постійному куті нахилу земної осі до площини екліптики (66º 33´) |
Зміна тривалості дня й ночі й кількості сонячної радіації упродовж рок, тощо |
3) Кулеподібна фігура Землі (еліпсоїд) з екваторіальним радіусом 6378 км) |
Оболонкова будова Землі; зменшення кута падіння сонячних променів від екватора до полюсів; широтна зональність тощо |
своєї осі |
Зміна дня й ночі, добова ритміка природи тощо |
Параметри Землі як планети мають географічні наслідки.
Відстань від Сонця до Землі визначає її велику масу, за рахунок якої формується гравітаційне поле Землі з усіма аспектами його географічного значення.
Кулеподібна форма при мінімальному об’ємі концентрує максимальну масу речовини. Велика маса Землі обумовлює дію не лише сил зчеплення, а більшої за них – сили тяжіння. Сила тяжіння ущільнила земну речовину, обумовила її гравітаційну диференціацію й оболонкову будову:
Сила тяжіння сформувала щільне ядро, яке разом з обертанням створило магнітосферу.
Величина сили земного тяжіння дозволяє утримати атмосферу, яка у свою чергу забезпечує існування гідросфери ( інакше остання б випарувалася і зникла з Землі).
Сила тяжіння створює тиск глибинних мас і обумовлює їх гравітаційну диференціацію і вертикальне переміщення, у результаті чого виділяється енергія – один із видів внутрішньої енергії Землі.
Відстань від Землі до Сонця визначає кількість сонячної радіації, котра надходить на Землю. Обумовлені сонячним теплом температури створюють унікальні умови існування на Землі води одночасно в 3х агрегатних станах.
Кулеподібна форма Землі визначає нерівномірний розподіл сонячної радіації біля земної поверхні – зменшення її від екватора до полюсів, що обумовлює виділення теплових поясів, кліматичних поясів.
Цим обумовлюється зональний характер природи географічної оболонки. В.В.Докучаєв писав: Усі земні стихії : вода, земля ( розуміємо гірські породи і ґрунт), вогонь ( тепло і світло), повітря, а також рослинний і тваринний світ завдяки астрономічному положенню, кулеподібній формі Землі несуть на собі явні, різкі риси світової зональності.
Комплексний вираз її – поділ географічної оболонки на географічні пояси і природні зони, котрі мають переважно широтне простягання.
Кулеподібна форма Землі при постійному осьовому обертанні обумовлює постійний поділ її поверхні на освітлену та неосвітлену частини, що спричинює добову ритміку у географічній оболонці.
Незмінний кут нахилу земної осі до екліптики обумовлює зміну пір року в орбітальному русі Землі і сезонну ритміку у географічній оболонці.
Сферична форма Землі спричинює сферичність геосфер і географічної оболонки в цілому. Тому вони безперервні та єдині вздовж поверхні Землі, тобто процеси в них не мають меж у горизонтальних (точніше у латеральних) напрямках – довжині і ширині. Наприклад: рухи внутрішньої речовини Землі, циркуляція атмосфери й океанічної води, розселення живих організмів.
Унаслідок кулеподібної форми Землі формується її сферичне гравітаційне поле.
Ця форма обумовлює дві універсальних форми симетрії на Землі – конічну і білатеральну (горизонтальну). Розглянемо географічні об’єкти котрі ростуть вгору або вниз: дерева, квітки, плоди, насіння, гірські вершини, вулкани, карстові лійки, бархани, дюни, атмосферні вихори – циклони, антициклони тощо. Усі вони мають форму близьку до конічної. Якщо тіло «росте» горизонтально, сила тяжіння робить його листоподібним – листки рослин, тварини ( плазуни), акумулятивні рівнини, дельти, поверхні вирівнювання тощо.