- •Тема 1. Вступ. Об’єкт, предмет, структура, історія,
- •1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Місце географії в системі наук. Структура системи географічних наук, їх зв’язок з іншими науками про природу і суспільство.
- •Тема 2. Земля і всесвіт. Географічна оболонка
- •3. Основні географічні наслідки параметрів Землі як планети
- •4. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- •5. Орбітальне обертання Землі та його географічні наслідки.
- •Регулювання літочислення у сонячному календарі
- •6. Вплив Сонця та Місяця на природу Землі
- •7. Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України
- •8. Поняття про географічну карту, градусну сітку і її елементи. Правила визначення географічних координат пунктів
- •8. Поняття про географічну оболонку та її загальні закономірності
- •Загальні закономірності цілісності та кругообігів речовини географічної оболонки
- •10.Компонентні та комплексні прояви закономірностей зональності та азональності географічної оболонки
- •Закономірність полярної асиметрії
- •Тема 3. Літосфера
- •11. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі
- •12. Поняття про літосферу, літосферні плити, їх рухи. Земна кора і її типи.
- •13. Поняття про геологічний час.
- •14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України
- •15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки
- •16. Найбільші геотектонічні структури Європи
- •17. Геотектонічна будова території України. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу.
- •18. Поняття про процеси рельєфоутворення, геотектури і морфоструктури суходолу, їх класифікація.
- •19. Типи морфоструктур гірських країн (на прикладі Азії),
- •20. Поняття про морфоскульптури, їх класифікація.
- •1) Гляціальний; 2) кріогенний; 3) флювіальний; 4) аридний.
- •21. Гляціальний і кріогенний рельєф Землі. Наслідки антропогенових зледенінь у сучасному рельєфі України.
- •22. Корисні копалини, їх класифікація (за умовами утворення і особливостями використання в різних галузях промисловості).
- •23. Закономірності поширення корисних копалин різних типів у залежності від геологічної будови на території Африки.
- •24. Закономірності поширення і оцінка запасів паливних і
- •25. Рельєф дна Світового океану.
- •26. Порівняльна характеристика геологічної будови і рельєфу дна Тихого й Атлантичного океанів.
- •Тема 4. Атмосфера і клімати землі
- •27. Поняття про клімат і чинники кліматоутворення. Характеристика впливу радіаційного чинника на клімат території України.
- •28. Зміна температури повітря з висотою. Адіабатичний процес. Причини висотної поясності природи гір.
- •29. Атмосферний тиск, закономірності його розподілу біля
- •30. Загальна циркуляція атмосфери Землі. Поняття про
- •31. Особливості атмосферної циркуляції над територією Африки, її вплив на клімат її різних частин.
- •32. Вплив баричних центрів дії атмосфери на клімат України
- •33. Циклони, їх типи. Особливості переміщення циклонів над
- •34. Атмосферне зволоження, його показники. Особливості
- •35. Генетична класифікація кліматів Землі (за б.П. Алісовим). Поняття про кліматичні пояси і області Землі.
- •36. Аналіз впливу чинників кліматоутворення на клімат
- •37. Характеристика кліматичних поясів Південної Америки.
- •38. Кліматичні області на території України.
- •Тема 5. Гідросфера
- •39. Океанічні течії, їх класифікації. Система поверхневих течій (на прикладі Індійського океану).
- •41. Поняття про водний режим річки. Зональні типи водного режиму річок
- •42. Класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення в межах території України:
- •43. Льодовики, їх утворення і типи.
- •Тема 6. Ґрунт. Біосфера
- •44. Поняття про ґрунт, його склад і будову, чинники й процеси ґрунтоутворення. Генетичні типи ґрунтів.
- •45. Географічний аналіз ґрунтового покриву України.
- •46. Поняття про біосферу, біогеоценоз.
- •47. Своєрідність флори і фауни Австралії, вплив на них антропогенного чинника. Закономірності поширення рослинного покриву Австралії.
- •48. Характеристика типів рослинності України і їх поширення.
- •Тема 7. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •49. Поняття про ландшафт, його компоненти й чинники ландшафтоутворення. Одиниці класифікації природних ландшафтів, критерії їх виділення.
- •50. Одиниці фізико-географічного районування
- •51. Територія України, аналіз її фізико-географічного положення.
- •52. Порівняна характеристика двох природних зон у межах
- •53. Вплив фізико-географічного положення, розмірів території та конфігурації материка Євразія на особливості його природи.
- •54. Характеристика природи гірських країн
- •55. Порівняння висотної поясності ландшафтів
- •56. Характеристика природи Чорного моря
- •57. Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •58. Поняття про пустелі й напівпустелі.
- •59. Класифікація сучасних (природно-антропогенних) ландшафтів. Екологічні проблеми сучасних ландшафтів, зумовлені природокористуванням; можливі шляхи їх вирішення (на прикладі території України).
- •60. Характеристика природно-заповідного фонду України.
14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України
Великі форми рельєфу – гори, височини, низовини утворилися за неотектонічний етап (час з початку останнього стиснення Землі, за останні 35 ... 25 млн. р.).
У межах платформ неотектонічні рухи були порівняно мало інтенсивні (+400.. - 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин.
У межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивніші. Зокрема, внаслідок активних піднять (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати (переважно складчасто-брилові, на південному заході - вулканічні ), оновилися Кримські гори утворені в кіммерійський неотектонічний цикл.
У той же час опускалися передгірні прогини і западини (на 2..8 км). Опускання тут компенсувались накопиченням осадових порід, що зносились з гір.
Неотектонічний етап триває і понині. У межах платформенних структур переважають підняття (2..5 мм за рік), і тільки невеликі ділянки опускаються. У Карпатах підняття становлять 2...4 мм за рік, у гірському Криму +1…3 мм за рік.
У межах Середземноморського рухливого поясу, по глибинних розломах протікають горизонтальні рухи земної кори (насуви, розсуви, тощо). В зонах цих розломів проявляється сейсмічна активність (сейсмологія-наука про землетруси).
У межах України виділяють три найбільші сейсмоактивні зони, а четверта розташована поблизу її меж. Саме ця, четверта сейсмоактивна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на стику Східних і Південних Карпат, зумовлює найбільш сильні землетруси на південному заході України (7-8 балів). У зв’язку з тим, що вогнища землетрусів розташовані на значних глибинах (80-180 км ), сейсмічні хвилі поширюються на велику територію.
Закарпатська сейсмоактивна зона приурочена до Закарпатської западини, по глибинному розлому в межах якої відбувається розсування ділянки земної кори. Землетруси тут відбуваються на незначній глибині (2-12 км), і хоч мають значну силу (до 7 балів), але швидко затухають і не охоплюють велику територію.
Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримській півострів. Землетруси приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина. Вогнища землетрусів на глибині 10-40 км. Бувають землетруси силою 8 балів (у 1927 році).
Південно-Азовська сейсмоактивна зона розташована в північній частині Керченського півострова. Тут можливі землетруси силою до 9 балів. На Керченському півострові є грязєві вулкани (псевдовулкани).
Невеликі вогнища землетрусів спостерігаються в Передкарпатті. Вони приурочені до зони глибинного розлому, по якому Карпатська складчаста споруда насувається на схід.
Можливі також землетруси, зумовлені діяльністю людини (у місцях розробок вугілля, залізної руди; районах великих водосховищ).
15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки
4 - 3,5 млрд. р. тому (архей) |
Утворились перші осередки континенту – ділянки земної кори протоконтинентального типу |
2,6 – 1,7 млрд. р. тому (ранній протерозой) |
Утворився жорсткий фундамент Північноамериканської платформи |
1,7 млрд. р. тому (початок пізнього протерозою) |
Північноамериканська платформа приєднується до материка Пангея-І. |
Байкальський орогенез |
Байкальські геологічні структури: на півдні та південному сході півострова Лабрадор |
0,9 - 0,6 млрд. р. тому (кінець пізнього протерозою) |
Роздроблення материка Пангея-І. Північна Америка стає окремим материком. |
Каледонський орогенез |
Складчасті споруди Північно-Атлантичного поясу з’єднують Північноамериканську та Євразійську платформи. Поширення каледонських структур: на сході та півночі Гренландії, півночі Канадського Арктичного архіпелагу, в північних Аппалачах. |
Герцинський орогенез |
Виникли складчасті структури південних Аппалачів. Відновились структури північних Аппалачів, о. Гренландія та канадського Арктичного архіпелагу. Сформувались структури південного (Озарк і Уошито) та південно-західного продовження Аппалачів, фундамент молодої платформи (у південно-східній частині материка). Континентальні блоки земної кори з’єднуються у Пангею-II. |
Мезозойський орогенез
Невадійське (кіммерійське) горотворення (нижній та середній мезозой) Ларамійське горотворення (верхній мезозой і початок кайнозою) |
Розпад Пангеї-ІІ. Океан Тетис відділяє материки Лавразія й Гондвана.
Центральна частина Кордельєр від Аляски до Мексики Між невадійською складчастою зоною і передгірними платформними прогинами. Північна Америка відділяється від Євразії |
Альпійський орогенез |
Остаточно відокремлюються Північна Америка та Євразія. Формуються Приморські хребти Кордельєр, Мексиканських Кордельєр та територія Центральної Америки. |
Неотектонічні рухи (неоген, початок антропогену) |
Омолодження гірських систем, активна вулканічна діяльність |
