14. Неотектонічний етап і сучасні тектонічні рухи на території України

Великі форми рельєфу – гори, височини, низовини утворилися за неотектонічний етап (час з початку останнього стиснення Землі, за останні 35 ... 25 млн. р.).

У межах платформ неотектонічні рухи були порівняно мало інтенсивні (+400.. - 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин.

У межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивніші. Зокрема, внаслідок активних піднять (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати (переважно складчасто-брилові, на південному заході - вулканічні ), оновилися Кримські гори утворені в кіммерійський неотектонічний цикл.

У той же час опускалися передгірні прогини і западини (на 2..8 км). Опускання тут компенсувались накопиченням осадових порід, що зносились з гір.

Неотектонічний етап триває і понині. У межах платформенних структур переважають підняття (2..5 мм за рік), і тільки невеликі ділянки опускаються. У Карпатах підняття становлять 2...4 мм за рік, у гірському Криму +1…3 мм за рік.

У межах Середземноморського рухливого поясу, по глибинних розломах протікають горизонтальні рухи земної кори (насуви, розсуви, тощо). В зонах цих розломів проявляється сейсмічна активність (сейсмологія-наука про землетруси).

У межах України виділяють три найбільші сейсмоактивні зони, а четверта розташована поблизу її меж. Саме ця, четверта сейсмоактивна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на стику Східних і Південних Карпат, зумовлює найбільш сильні землетруси на південному заході України (7-8 балів). У зв’язку з тим, що вогнища землетрусів розташовані на значних глибинах (80-180 км ), сейсмічні хвилі поширюються на велику територію.

Закарпатська сейсмоактивна зона приурочена до Закарпатської западини, по глибинному розлому в межах якої відбувається розсування ділянки земної кори. Землетруси тут відбуваються на незначній глибині (2-12 км), і хоч мають значну силу (до 7 балів), але швидко затухають і не охоплюють велику територію.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримській півострів. Землетруси приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина. Вогнища землетрусів на глибині 10-40 км. Бувають землетруси силою 8 балів (у 1927 році).

Південно-Азовська сейсмоактивна зона розташована в північній частині Керченського півострова. Тут можливі землетруси силою до 9 балів. На Керченському півострові є грязєві вулкани (псевдовулкани).

Невеликі вогнища землетрусів спостерігаються в Передкарпатті. Вони приурочені до зони глибинного розлому, по якому Карпатська складчаста споруда насувається на схід.

Можливі також землетруси, зумовлені діяльністю людини (у місцях розробок вугілля, залізної руди; районах великих водосховищ).

15. Особливості історії геологічного розвитку Північної Америки

4 - 3,5 млрд. р. тому (архей)	Утворились перші осередки континенту – ділянки земної кори протоконтинентального типу
2,6 – 1,7 млрд. р. тому (ранній протерозой)	Утворився жорсткий фундамент Північноамериканської платформи
1,7 млрд. р. тому (початок пізнього протерозою)	Північноамериканська платформа приєднується до материка Пангея-І.
Байкальський орогенез	Байкальські геологічні структури: на півдні та південному сході півострова Лабрадор
0,9 - 0,6 млрд. р. тому (кінець пізнього протерозою)	Роздроблення материка Пангея-І. Північна Америка стає окремим материком.
Каледонський орогенез	Складчасті споруди Північно-Атлантичного поясу з’єднують Північноамериканську та Євразійську платформи. Поширення каледонських структур: на сході та півночі Гренландії, півночі Канадського Арктичного архіпелагу, в північних Аппалачах.
Герцинський орогенез	Виникли складчасті структури південних Аппалачів. Відновились структури північних Аппалачів, о. Гренландія та канадського Арктичного архіпелагу. Сформувались структури південного (Озарк і Уошито) та південно-західного продовження Аппалачів, фундамент молодої платформи (у південно-східній частині материка). Континентальні блоки земної кори з’єднуються у Пангею-II.
Мезозойський орогенез Невадійське (кіммерійське) горотворення (нижній та середній мезозой) Ларамійське горотворення (верхній мезозой і початок кайнозою)	Розпад Пангеї-ІІ. Океан Тетис відділяє материки Лавразія й Гондвана. Центральна частина Кордельєр від Аляски до Мексики Між невадійською складчастою зоною і передгірними платформними прогинами. Північна Америка відділяється від Євразії
Альпійський орогенез	Остаточно відокремлюються Північна Америка та Євразія. Формуються Приморські хребти Кордельєр, Мексиканських Кордельєр та територія Центральної Америки.
Неотектонічні рухи (неоген, початок антропогену)	Омолодження гірських систем, активна вулканічна діяльність