- •Передмова
- •Розділ I Методичне підґрунтя проведення уроку музичного мистецтва Особливості уроку
- •Дидактична структура уроку
- •Визначення теми уроку
- •Розробка завдань уроку
- •Побудова уроку
- •Зміст етапів уроку музичного мистецтва
- •Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці
- •Розділ II Рекомендації майбутнім вчителям Підготовка до пробного уроку музичного мистецтва
- •Здійснення самоаналізу та аналізу уроку музичного мистецтва
- •Розділ III Творчі портрети композиторів
- •Вериківський Михайло Іванович (1896-1962) – український композитор, диригент, педагог.
- •Дубравін Яків Ісакович (1939) – російський композитор.
- •Колесса Філарет Михайлович (1871-1947) – український композитор, фольклорист.
- •Н ародилася у м. Вінниця в родині музикантів. Батько – скрипаль, педагог. Мати – грала на альті. Закінчила Київське музичне училище та консерваторію.
- •Розділ IV Словник музичних понять і термінів
- •Додатки
- •Програма. Музичне мистецтво
- •Пояснювальна записка
- •Характеристика структури навчальної програми
- •Особливості організації навчально-виховного процесу
- •Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •2 Клас
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •3 Клас
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •Приклади формулювання завдань уроку музики
- •Зразок конспекту уроку музичного мистецтва для 4 класу (супроводжується презентацією)
- •План уроку
- •Музичний матеріал до теми
- •Хід уроку
- •I. Організаційна частина.
- •Актуалізація опорних знань.
- •Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Розспівування.
- •V. Розучування української пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
- •VI. Слухання фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Ілліча Чайковського.
- •VII. Узагальнення матеріалу уроку. Підсумок.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •IX. Вихід з класу під звучання фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром.
- •Музичні вітання
- •Вокально-хорові вправи
- •Словник емоційно-образних визначень музики Характеристика музики
- •Характеристика мелодії
- •Характеристика динаміки
- •Характеристика регістру
- •Характеристика темпу
- •Музично-дидактичні ігри
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету «музичне мистецтво» у системі початкової загальної освіти
- •Рекомендована література
Визначення теми уроку
Кожен урок починається з підготовки, яка обов’язково включає визначення теми. Програми з музики для загальноосвітньої школи складені за тематичним принципом. Отже, тему уроку вчителю пропонує Програма з музичного мистецтва для загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток 1).
Вибір форм роботи на уроці залежить перш за все від теми. Саме їй підпорядковано усі види діяльності на уроці, всі деталі, окремі твори, запитання вчителя та відповіді учнів. Саме тема робить єдиним цілим такі різні види діяльності, як слухання музики і спів, гру й музикування.
Урок, завдяки темі, не розпадається на малопов’язані між собою складові частини. А визначена структура, розчленування уроку, які відповідають робочому плану, повинні існувати лише у свідомості вчителя. Для учнів урок має бути цілісним, подібним до художнього твору з єдиною драматургією, неослабним емоційним зарядом.
Розробка завдань уроку
Вивчивши й проаналізувавши програмний матеріал теми, за якою доведеться проводити урок, визначається мета. Учитель повинен знати відповідь на питання: що вивчати, які уміння та навички розвивати, для чого саме вивчається той чи інший матеріал уроку.
Навчання передбачає комплексне досягнення освітньої, розвиваючої та виховної мети. Виходячи із загальних кінцевих цілей навчання, вчитель визначає конкретні завдання уроку: освітні (навчальні), розвиваючі, виховні.
Визначення освітніх (навчальних) завдань спрямоване на розширення загального, естетичного та музичного кругозору учнів, ознайомлення їх із загальноестетичними, жанрово-стилістичними поняттями, з життям і творчістю композиторів, музичними творами, термінами, музичною грамотою тощо. Для формулювання навчальних завдань використовують слова: «розширити уявлення...», «формувати уявлення...», «вчити...», «навчити...», «ознайомити з...» (Додаток 2).
Розвиваючі завдання спрямовані на розвиток виконавської діяльності учнів у галузі музичного мистецтва та їх музичних здібностей: метроритмічне, звуковисотне, ладове відчуття; вокально-хорові й творчі навички, навички образного, осмисленого сприймання музики, навички музикування тощо.
Окрім розвитку музичних здібностей, на уроці музики розвиваються пізнавальні процеси (мислення, мова, пам’ять, уява, увага) (Додаток 2).
Виховні завдання забезпечують формування емоційних, естетичних, моральних, загальнолюдських та національних якостей особистості засобами музики. Також виховними можуть бути конкретні завдання кожного уроку відповідно до музичного матеріалу (Додаток 2).
Побудова уроку
Комплексний характер музичного навчання віддзеркалюється у побудові уроків музики. Майже на кожному уроці заплановано спів (вивчення, виконання чи повторення пісень), ритмічний розвиток, вивчення музичної грамоти, слухання музики, творчі завдання.
Планування уроків залежить від змісту навчального матеріалу, підготовленості класу. Форми проведення уроків можуть бути різними, головне – досягти бажаного результату.
Доцільно починати урок із входу дітей до класу під звуки музики (маршу або танцю), що створює відповідний емоційний фон, виробляє навички координації найпростіших рухів рук і ніг під музику.
Музичне вітання, що вводить дітей в атмосферу музики, буде логічним продовженням. Далі починати розспівки, які доповнюються поспівками. Продовжити урок можна розучуванням і повторенням пісень з послідуючим вивченням елементів музичної грамоти, роботою над ритмічною вправою. Після цього буде доречним слухання музики та аналіз прослуханих творів.
Запропонована вище структура уроку музики не є єдиноможливою. Інколи, залежно від змісту уроку та підготовленості учнів класу, варто почати урок зі слухання музики чи музикування. Твори, які вимагають підвищеної уваги та зосередженої роботи думки, потрібно вивчати на початку уроку. Це може бути перше знайомство з інструментальною п’єсою чи піснею, повторне слухання, яке супроводжується більш глибоким аналізом. У робочій частині уроку варто звернути увагу на деталі, пояснення, музикування, творчі завдання. Наприкінці уроку можна повторювати розучені пісні, слухати улюблені твори, грати в музичні ігри.
Під час організації повноцінного уроку студенту-практиканту треба враховувати і те, з якого предмета проводився попередній урок у даному класі. З цього приводу варто дати такі рекомендації.
Після уроку фізичної культури, коли діти збуджені, розігріті, змусити їх сидіти рівно, поклавши руки на коліна, та співати – дуже важко та й недоцільно. У таких випадках краще розпочати урок з ритмічних вправ, аби зняти напругу і переключити дитячу увагу на потрібний вид роботи (наприклад, спів, слухання музики тощо).
Якщо на попередньому уроці, наприклад, з математики, проводилася контрольна робота і майже у кожного учня в пам’яті нерозв’язана задача чи приклад, даремно намагатися сконцентрувати увагу на співі вокальної вправи – це не дасть позитивного результату. У такому випадку краще розповісти про музику, заплановану для слухання на уроці, а після прослуховування стисло проаналізувати музичний твір, прослухати окремі фрагменти і таким чином ввести дітей у світ музики. Далі можна будувати урок залежно від готовності учнів до співу.
У Додатку 3 для зразка подано конспект уроку музики, проведеного в четвертому класі.
