7

Інструкція № 3

(для студентів)

З основ екології та профілактичної медицини

Тема: Гігієнічні вимоги до джерел водопостачання населених місць

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Оснащення: алгоритми, інструкції, роздатковий матеріал, ситуаційні задачі, документально-наукове відео,колби плоскодонні, батометр, наважка хлорного вапна, баня водяна.

Конкретні цілі:

Знати:

1. Джерела водопостачання, причини та профілактика забруднення води у водогінній мережі.

2. Методи очищення та знезараження води.

3. Децентралізована система водопостачання. “Санація” колодязів.

4. Санітарне обстеження джерел водопостачання за спеціально розробленою картою.

5. Взяття проб води з мережі міського водогону.

6. Методика зберігання та транспортування проб води.

7. Знезараження води, визначення дози хлору.

8. Планування профілактичних заходів щодо санітарної охорони джерел водопостачання.

9. Проведення санітарно-освітньої роботи з метою профілактики захворювань, пов’язаних з якістю питної води.

Вміти:

1. Визначати хімічні показники якості питної води: аміаку та йонів амонію, нітритів, нітратів, сульфатів, хлоридів, залишкового хлору;

2. Визначати вміст хлору в хлорному вапні;

3. Визначати робочу дозу хлору для хлорування води в польових умовах;

4. Працювати з батометром;

5. Працювати з мірним посудом, аналітичними терезами;

6. Працювати з водяною банею.

План проведення заняття:

1. Співбесіда та по темі.

2. Визначення хімічних показників якості питної води: аміаку та іонів амонію, нітритів, нітратів, сульфатів, хлоридів, залишкового хлору;

3. Визначення вмісту хлору в хлорному вапні;

4. Визначення робочої дози хлору для хлорування води в польових умовах;

5. Робота з батометром;

6. Робота з мірним посудом, аналітичними терезами;

7. Робота з водяною банею.

8. Вирішення ситуаційних задач

Література:

Є.Г.Гончарук «Комунальна гігієна»

И.И. Даценко Общая гигиена- С.78.

Г.О.Литвинова «Гігієна з ОЕ»

П.С Бебешко «Основи профілактичної медицини» стор

Загальна гігієна з основами екології: Підручник / За ред. В А. Кондратюка. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - 592 с.

.

Викладач: Семенюк І.В.

Знезаражування води в колодязі.

До початку дезіфекції

• визначають об'єм води в колодязі (площу перерізу горловини колодязя (м²) множать на глибину водяного сто­впа.

• Колодязь повністю звільняють від води

• Проводять ремонт ззовні і всередині, очищають від сторонніх предметів і мулу.

• Механіч­ним способом стіни очищають від забруднення і наростів.

• Вибраний мул, грязь, сміття скидають у яму, викопану не ближче 20 м від колодязя, заливають 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % розчи­ном ДТСГК і засипають землею.

• Виступ колодязя за необхідності ремонтують, потім зрошують 5 % розчином хлорного вапна або 3 % розчином ДТСГК з розрахунку 0,5 л на 1 м² зрубу.

• Хлорне вапно чи гіпохлорид кальцію вносять у колодязь тільки у вигляді розчину.

Для цього відважують необхідну кількість дезінфектанту, висипають його в посуд з округлим дном (фарфорову ступку, миску), додають неве­лику кількість води і ретельно розмішують до однорідної маси. Після цього в більшій посудині, наприклад у відрі, одержану «кашку» змішу­ють з більшою кількістю води, виливають у колодязь і протягом 15 хвилин воду палкою чи яким-небудь грузилом ретельно перемішу­ють. Для одержання бактерицидного ефекту колодязь закривають на 6 годин без права забору води. Наявність залишкового хлору визна­чають за запахом. При відсутності запаху у колодязь додають ще 1/4 чи 1/3 від початкової кількості препарату і витримують ще 3-4 години. При наявності слабкого запаху хлору можна вважати, що його концентрація у воді знаходиться в межах 0,3-0,5 мг/дм³. Якщо запах різкий - відбирають частину води з колодязя і чекають поки не зникне неприємний запах хлору. При необхідності цю процедуру повторюють доти, поки кількість залишкового хлору не буде надава­ти воді неприємного запаху. Для певності, що вода продезінфікована, відбирають пробу води і відправляють її в лабораторію сане підстанції для бактеріологічного і фізико-хімічного аналізу.

Необхідну кількість хлорного вапна можна вибрати й орієн­товно. Для прозорої і без кольору води беруть 6-8 г хлорного вапна (2-3 чайні ложки сухого хлорного вапна, набраного рівно з краями) з 20-25 % вмістом хлору на 1 м3 води; для каламутної і забарвленої води доза збільшується до 10-12 г на 1 м3 (1 столова ложка).

Д ля безперерв­ного знезаражуван­ня малозахищених ґрунтових вод у ко­лодязі можуть бути використані пористі керамічні патрони ємністю 250, 500, 1000 см³, що випускаються промисловістю. Усередину патрона поміщають гіпохлорит кальцію або хлорне вапно у вигляді "кашки" (порошок препарату, змішаний з водою). Після занурення патрона у воду дезінфекційний розчин дифундує через стінку патрона і знезаражує воду у колодязі. Ефект знезаражування води в колодязі визначають відповідно до кількості залишкового хлору у воді й показників бактеріологічного аналізу. Через 30 діб патрон витягають з колодязя, звільняють від за­лишків препарату і промивають водою. Для видалення з пор і по­верхні патрона карбонату кальцію, патрон занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти (1:200) на 1 -6 годин залежно від масивності нальоту. Після очистки патрон промивають чистою водою, запов­нюють хлоровмісним препаратом і використовують повторно.

Правильний відбір води для лабораторного аналізу і доставка її в лабораторію мають важливе значення. Відібрана проба повинна характеризувати дане джерело і виключити можливість зміни її якості за рахунок неправильного забору, посуду чи транспортуван­ня. Для забору води використовують спеціальні прилади - батомет­ри (рис.3). Конструкція приладу дозволяє відкрити його на будь-якій глибині.

Рис. 3. Батометри для забору води:

а - з підручних засобів; б - табельний.

ВІДБІР, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРОБ ВОДИ

 

В ідбір проб води здійснює особа, яка володіє методикою відбору та умов транспортування проб.

Проби води відбирають у спеціально призначені для такого відбору води стерильні флакони місткістю не менше 500 см³ зі щільно закритими пробками, які захищені та фіксовані ковпачками. Пробки повинні бути з матеріалу, який витримує стерилізацію сухим жаром чи в автоклаві. Ватно-марлеві пробки після стерилізації заміняють на стерильні щільні пробки.

Відбір проб проводять з дотриманням правил асептики: пробка з ковпачком знімається безпосередньо перед відбором проби, край флакона та пробка не повинні ні до чого торкатися. Після відбору проби флакон щільно закривають пробкою з ковпачком, який фіксують. Води відбирають стільки, щоб не замочити пробку під час транспортування. Якщо пробка замочилася, то це обов'язково відмічають у супроводжувальних документах (Акт відбору проб води ф. N 323/о, Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження ф. 205/о) та у Журналі реєстрації санітарно-мікробіологічних та санітарно-паразитологічних досліджень (ф. N 379/о).

Проби води з водорозбірних кранів відбирають після їх стерилізації шляхом фламбування тампоном, змоченим спиртом, і наступного спускання води протягом 10 - 15 хвилин при

Рис. 5. Забір води для санітарно-мікро­біологічного

аналізу з водорозбірного крана.

повністю відкритому крані. Воду відбирають безпосередньо з крану без гумових шлангів, водорозподільчих сіток чи інших насадок. Якщо через пробовідбірний кран відбувається постійний вилив води, відбір проб проводять без попереднього фламбування, не змінюючи напору води і наявної конструкції, облаштованих силіконовими чи гумовими шлангами.

Проби хлорованої водопровідної води відбирають в ємкості, куди попередньо для нейтралізації залишкової кількості дезінфектанту вносять до стерилізації 10 мг натрію сірчистокислого у вигляді кристалів чи 2 см³ його 1,5 % розчину на 500 см³ води.

При відборі проб в одній і тій же точці для різних досліджень першими відбирають проби для бактеріологічних досліджень.

Відібрані проби маркують і супроводжують актом відбору проб води (ф. N 323/о), в якому вказують:

• при відборі проб з очисних споруд - етап очищення та місцезнаходження точки контролю;

• при відборі проб з периферичної водопровідної мережі - точне місце знаходження водорозбірного крану, з якого відбирали проби;

• нормативно-технічний документ, згідно якого проведений відбір;

• дату та час відбору і доставки проби;

• особливі обставини, які мали місце при відборі проб (час спуску води з крану, умови транспортування тощо);

• мету дослідження: відбір проби в порядку поточного санітарно-епідеміологічного нагляду, за епідпоказаннями чи за особливими обставинами (рекомендації санітарно-епідеміологічної служби, звернення населення при змінах органолептичних властивостей води тощо).

Доставка проб здійснюється в продезінфікованих термоконтейнерах при температурі (6 ± 2)°C. В холодний період року контейнери повинні мати терморегулюючі прокладки, які запобігають промерзанню проб. При дотриманні вказаних умов термін початку дослідження від моменту відбору проб не повинен перевищувати 6 годин.

Якщо пробу неможливо охолодити, дослідження має бути проведеним не пізніше, ніж через 2 години після її відбору. В разі неможливості дотримання термінів доставки проби і температури зберігання аналіз проводити не рекомендується.

Визначення температури води. Температура води вимірюється безпосередньо в самому вододжерелі при заборі проби зануренням у воду ртутного термометра в металевій оправі, який має поділки на 0,1 ⁰С. На глибині температуру води вимірюють з допомогою термометра, що міститься всередині батометра (приладу для відбору проб води).