Інфекційний ендокардит. Набуті вади серця. Аортальні вади.

І рівень. Відповісти письмово на питання:

Дати визначення інфекційного ендокардиту.

Привести етіологічні фактори інфекційного ендокардиту.

Привести патогенетичні фактори інфекційного ендокардиту.

Класифікація інфекційного ендокардиту.

Які клінічні прояви має інфекційний ендокардит.

Перелічить основні причини розвитку аортальної недостатності.

Привести основні симптоми аортальної недостатності.

Перелічить інструментальні методи діагностики аортальної недостатності.

ІІ рівень. Вирішити тестові завдання:

1. Які з перерахованих вогнищ хронічних інфекцій мають найбільше значення для розвитку затяжного септичного ендокардиту:

А. хронічний тонзиліт

Б. хронічний риніт

В. хронічний холецистит

Г. зубні гранульоми

Д. все вищевказане

2. Які клапани серця частіше уражаються при затяжному септичного ендокардиті:

А. трьохстулковий

Б. мітральний

В. аортальний

Г. клапан легеневого стовбура

Д. клапани серця зовсім не уражаються

3. Особи якого віку і статі найчастіше хворіють на затяжний септичний ендокардит:

А. молоді жінки

Б. молоді чоловіки

В. люди похилого віку

Г. діти

Д. всіх вищезазначених груп

4. Які з перерахованих даних ви вважаєте характерними для анамнезу хворого на затяжний септичний ендокардит:

А. захворювання розвинулося через 10 днів після перенесеної скарлатини

Б. захворювання розвинулося після надмірної інсоляції

В. захворювання розвинулося у хворого ревматизмом після мітральної комісуротомії

Г. ознаки ураження аортальних клапанів з’явилися після одонтогенного сепсису

Д. жоден з вищевказаних

5. Які з перерахованих симптомів на шкірі і слизових оболонках характерні для затяжного септичного ендокардиту:

А. кільцеподібна еритема

Б. крововилив на слизистій оболонці рота

В. петехії

Г. плями Лукіна-Лібмана

Д. все вищевказане

6. Що з перерахованих додаткових досліджень ви не призначили б хворому із затяжним септичним ендокардитом:

А. ЕКГ

Б. ехокардіографію, рентгенографію грудної клітини

В. аналіз крові клінічний

Г. колоноскопію

Д. ФКГ

7. При недостатності аортальних клапанів вислухується:

А. систолічний шум на верхівці серця

Б. систолічний шум на аорті

В. акцент ІІ тону на аорті

Г. хлопаючий І тон на верхівці

Д. діастолічний шум на аорті

8. Які цифри АТ ви вважаєте характерними для недостатності аортального клапану:

А. 120/80 мм рт.ст.

Б. 220/140 мм рт.ст.

В. 140/90 мм рт.ст.

Г. 160/40 мм рт.ст.

9. Джерелом інфекції і бактеріемії при затяжному септичному ендокардиті можуть бути:

А. операції в порожнині рота

Б. інструментальні обстеження сечостатевих органів

В. парацентез

Г. тривале перебування катетера у вені

Д. всі вищезазначені

10. Які з перерахованих синдромів характерні для затяжного септичного ендокардиту:

А. тромбоемболічний

Б. диспептичний

В. бронхіальної обструкції

Г. все перераховане

Д. ніщо з перерахованого

11. ШОЕ при бактеріальному ендокардиті буде:

А. 5 мм/год

Б. 10 мм/год

В. 15 мм/год

Г. 20 мм/год

Д. <50 мм/год

12. Назвіть основну причину смерті при інфекційному ендокардиті:

А. серцева недостатність

Б. легенева недостатність

В. пневмонія

Г. ниркова недостатність

Д. все вищевказане

13. Для інфекційного ендокардиту є характерним:

А. ізольоване ураження аортального клапана

Б. мітральний стеноз

В. спленомегалія

Г. геморагічний діатез

Д. анулярна еритема

14. Профілактика інфекційного ендокардиту антибіотиками перед екстракцією зуба, тонзилектомією, бронхоскопією, тощо повинна проводитись при всіх станах, окрім:

А. набуті вади серця

Б. протезування мітрального клапану

В. післяінфарктна аневризма серця

Г. тетарада Фалло

Д. протез мітрального клапану

15. Найбільш патогномонічною периферичною ознакою інфекційного ендокардиту є:

А. кропив’янка

Б. вузлики Ослера

В. кільцеподібна еритема

Г. деформації суглобів

Д. петехії

1. А Б В Г Д 2. А Б В Г Д 3. А Б В Г Д 4. А Б В Г Д 5. А Б В Г Д

6. А Б В Г Д 7. А Б В Г Д 8. А Б В Г Д 9. А Б В Г Д 10. А Б В Г Д

11. А Б В Г Д 12. А Б В Г Д 13. А Б В Г Д 14. А Б В Г Д 15. А Б В Г Д

III рівень. Вирішити ситуаційні задачі.

Задача 1. Хворий 27 років, впродовж 2-х місяців відзначає підвищення температури тіла увечері, озноб, пітливість. Амбулаторне лікуванні виявилося не ефективним. Турбують слабкість, головний біль, серцебиття, задишка, температура 39˚С із значними перепадами, біль в лівій половині живота, здуття. Об’єктивно: над легенями – незвучні вологі хрипи. Шкірні покриви бліді з кавовим відтінком. Пульсація шийних артерій. Межі серця розширені вліво на 2 см. На верхівці – сістолічний шум, І-й тон на аорті ослаблений, уздовж лівого краю грудини – діастолічний шум. Пульс високий – 92 уд за 1 хв. АТ - 120/35 мм рт.ст. Живіт м’який, селезінку пропальпувати не вдається, печінка на 1,6 см виступає з-під ребрової дуги, чутлива. Аналіз крові: 2,8х10¹²/л, Нв -78г/л, лейк. – 14,5х10⁹/л, е – 1%, пал – 6%, с – 80%, л – 11%, м – 2%, ШОЕ – 30 мм/год. Аналіз сечі: питома вага – 1018, білок – 0,098 г, лейк – 2-3 в полі зору, ер – 3-5 в полі зору. Циліндри гіалінові поодинокі.

Ваш попередній діагноз?

Які додаткові інструментальні методи дослідження треба призначити хворому?

Описати зміни слизової оболонки ротової порожнини при даному захворюванні.

Задача 2. Хворий 31 року скаржиться на серцебиття біль в ділянці серця, лихоманку, озноби, що супроводжується потовиділенням. Часто турбує біль в суглобах і м’язах. З анамнезу: хвороба почалася після видалення каріозного зуба (2 місяці потому). Об’єктивно: шкірні покрови бліді, типа «кави з молоком», точкові геморрагії по тілу, позитивний с-м Лібмана-Лукіна, Кончаловського. Межі серця не розширені. При аускультації тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці серця, ніжний діастолічний шум в ІІ міжребер´ї зліва. АТ - 140/60 мм рт.ст. ЧСС – 96 уд у 1 хв. Пальпуються збільшена печінка і м’яка селезінка. Лабораторно: підвищена ШОЕ. Посів крові – висіяний стафілокок.

Ваш попередній діагноз?

Які патогномоничні ознаки захворювання вказані в завданні?

Які додаткові лабораторні та інструментальні методи дослідження треба призначити?

Описати зміни слизової оболонки ротової порожнини при даному захворюванні.

Задача 3. Хворий 39 років, звернувся в дільничну лікарню з приводу гострого катару верхніх дихальних шляхів. Під час прийому лікар звернула увагу на ознаки, які не мають зв’язку з картиною респіраторного захворювання. Хворого турбує нападоподібний біль за грудиною і в області серця, серцебиття під час фізичних навантажень; інколи з’являються запаморочення. Встановлено, що у віці 23 років хворів на остеомієліт правої гомілки і переніс бактеріальний ендокардит, з приводу чого 4 місяці перебував на диспансерному обліку. Після зміни місця проживання вважав себе за здорового. За меддопомогою не звертався. Під час огляду – відносна блідість шкіри, видимі пульсація сонних артерій, синхронне з пульсом похитування голови. Межі відносної тупості серця зміщені вліво і вниз, аускультативно визначається дуючий діастолічний шум, який виникає відразу після ІІ тону, краще всього вислуховується в точці Боткіна-Ерба. Пульс високий і швидкий – 84 уд за 1 хв. АТ -140/45 мм рт.ст.

Ваш попередній діагноз?

Які додаткові лабораторні та інструментальні методи дослідження треба призначити?

Описати зміни слизової оболонки ротової порожнини при даному захворюванні

IV рівень. Визначити типові зміни слизової оболонки ротової порожнини і язика у хворих на інфекційний ендокардит.