ПРОЕКТ

Назва: Кактусовий кіт

Автор проекту: Ткаченко Марина

Тип проекту: Пізнавально-розвиваючий

Характер проекту: Медицина,кулінарія,

Жанр проекту: Реферат з фотографіями

Термін роботи над проектом: з 22.04 по 24.05

Керівник: Мігай Надія Іванівна

2015 рік

Зміст

1. Загальна характеристика.

2. Групи кактусів.

1) Перескієві (Pereskioideae)

2) Опунцієві (Opuntioideae)

3) Майхуенієві (Maihuenioideae)

4) Кактусові (Cactoideae).

3. Застосування.

1) Традиційне

2) Сучасне харчове

3) Кактуси як декоративні рослини.

4.Як пересаджують кактуси.

5. Селеніцереус: поширенні види та догляд.

1) Види селеніцереусів.

2) Догляд за селеніцереусом.

6. Пітахайя.

1) Вирощування пітахайї з насіння.

7. Клейстокактус: поширенні види і догляд.

1) Види клейстокактусів.

2) Догляд за клейстокактусами.

8. Їстівні кактуси.

9. Домашнє садіння дитинки кактуса.

10.Цікаві факти.

1) Найбільший кактус у світі

Мета цього проекту дізнатися багато нового, що стосується рослин, а саме кактусів і родини кактусові і спробувати розсаджувати їх як декоративні рослини.

Загальна характеристика кактусів

Кактусові - це родина багаторічних сукулентних рослин, яке поділяється на чотири підродини. Поширені у пустелях,також вирощуються як декоративні,зокрема кімнатні та харчові рослини. Людина розповсюдила деякі види кактусів на всі континенти, крім Антарктиди.

Слово «кактус» походить від грец. κάκτος, яке в класичній грецькій мові використовувалося для позначення якоїсь невідомої тепер рослини . Карл Лінней ввів це слово як ім'я роду Cactus в 1737 році у своїй ранній роботі Hortus Cliffirtianus, швидше за все як скорочення від слова мелокактус, яке в той час широко використовувалося для позначення цих рослин - вибравши чортополох в якості відповідного назви для рослин, відомих своїми колючками. Сьогодні це слово в ботаніці використовується для імені сімейства Cactaceae.

Карл Лінней

Типовою ознакою, що відрізняє кактуси від інших сукулентів - спеціалізований орган, званий ареола. Це модифікована пазушна брунька, з бруньковими лусочками,які перетворились на колючки.

Іншою відмінністю кактусів є особлива будова квітки і плоду, коли істотна частина квітки і плоду є тканиною стебла. Для всіх кактусів характерна нижня зав’язь, плід - ягода.

Кактуси бувають різних форм і розмірів. Серед кактусів є кущі зі звичайними розвиненими листям — рід Pereskia — і невисокі листяні дерева — рід Pereskiopsis. Більшість кактусів – ксерофітні рослини, пристосовані до посушливих періодів. Вони поширені у різних типах екосистем. Серед них зустрічаються багатометрові колоноподібні вагою кілька тонн рослини, що утворюють невисокі колючі зарослі, ліани, крихітні кулясті рослини. Рід Pereskiops Рід Pereskia Плоди Pereskia

Вважається, що кактуси виділилися еволюційно близько 30-40 мільйонів років тому, коли Південна Америка і Африка були вже значно рознесені один від одного тектонічними процесами, але Північна Америка ще не була з'єднана з Південною. Хоча викопних решток кактусів на сьогоднішній день не знайдено, вважається, що виникли вони в Південній Америці і відносно недавно — 5-10 мільйонів років тому — поширилися на північний континент.

Групи кактусів

Як нам уже відомо, кактуси поділяються на чотири підродини: підродина Перескієві (Pereskioideae) , підродина Опунцієві (Opuntioideae) , підродина Майхуенієві (Maihuenioideae) та підродина Кактусові (Cactoideae).

Перескієві (Pereskioideae)

Включає в себе один рід чагарників з повноцінним листям і несукулентними стеблами. Цей рід вважається еволюційною ланкою, що з'єднує кактуси з листяними рослинами.

Pereskia bleo

Опунцієві (Opuntioideae)

Об'єднує рослини, що відрізняються явно помітним редукованим листям, завжди присутнім у молодих пагонів, сукулентними стеблами і особливим типом шипів — «глохідіями». Глохідії — це дрібні, тендітні колючки, дуже гострі і жорсткі, забезпечені пилчастими щербинами по всій довжині і ростуть у великих кількостях пучками навколо ареол. Незважаючи на значне розмаїття форм і розмірів, всі рослини цієї підродини мають дуже схожі за формою квітки і будовою насіння. Сходи мають явно виражені сім'ядолі. Стебла зазвичай мають явно виражену сегментну будову.

Opuntia stricta

Майхуенієві (Maihuenioideae)

Складається з одного роду, поширеного майже виключно в Патагонії. Рослини схожі зовні на опунцієві, але глохідії відсутні. Як і опунцієві, рослини мають крихітні — до 10 мм — довговічні соковиті — листки конічної форми, сходи дуже нагадують паростки листяних рослин. Незважаючи на явно виражену сукулентність, рослини цієї підродини не мають красулієвого (С4) метаболізму. Maihuenia poeppigii

Кактусові (Cactoideae)

Поєднує у собі решту родів кактусів. У рослин відсутнє листя в будь-якому вигляді — винятком є рудиментарне листя на квітковій трубці. Також відсутні і глохідії. Сходи мають форму кулясту або циліндричну форму, з рудиментарними сім'ядолями. У підродину включені як епіфітні рослини із стеблами, що мають форму плоских листів або батогів, так і численні ксерофіти — кулясті, колоноподібні, сланкі, що утворюють дернини.

Gymnocalycium baldianum

Використання

Традиційне

Населявші до приходу європейців Американський континент люди широко використовували кактуси у своєму житті. Кактуси використовувалися в їжу, для релігійних церемоній,медичних препаратів, як джерело фарбувальних речовин, будівельний матеріал, матеріал живоплотів. Відомо принаймні два види, які разом з кукурудзою, тютюном, картоплею культивувалися до приходу Колумба - це Opuntia ficus-indica і Peniocereus serpentinus, причому перша використовувалася в їжу у вигляді плодів і молодих стебел, а другий вирощувався в суто декоративних цілях. Opuntia ficus-indica в даний час також активно культивується в Середземномор'ї, зокрема, в Ізраїлі, під назвою «Цабар» або «Сабра», який став також прізвиськом для уродженців Ізраїлю.

Сучасне харчове

Opuntia ficus-indica і зараз залишається одним з улюблених харчових рослин мексиканців. Його плоди відомі як туна (ісп. Tuna), а стебла як нопаль (ісп. Nopal).

Також використовують в їжу плоди декількох видів роду Hylocereus. Як і плоди деяких інших пологів, ці плоди відомі під загальною назвою пітахайя, або Драконові фрукти.

Торговець опунцією(Нопаль) в Мехіко

Кактуси як декоративні рослини

Кактуси, з огляду на незвичайність зовнішнього вигляду для європейців, привернули увагу ще перших колонізаторів Америки і були завезені до Європи як декоративні рослини вже у XVI столітті. Перша відома колекція кактусів була зібрана в другій половині XVI ст. аптекарем Морганом у Лондоні. Надалі популярність цих рослин постійно росла, чому сприяли і біологічні особливості багатьох кактусів — невибагливість до поливу і сухості повітря (останнє істотно при кімнатній культурі), легке вегетативне розмноження. У ботанічних садах різних країн, а також в оранжереях приватних осіб були зібрані значні колекції.

Декоративні кактуси