Розділ ііі

3.1. Аналіз території проектування

Територія району садибної забудови майже повністю придатна для будівництва.

3.2. Функціональне зонування

На території району садибної забудови проектом передбачено такі основні функціональні зони: ландшафтно-рекреаційну; шкільну; зону житлової забудови; зона громадського центру; зона дошкільних установ; зона автодоріг, проїздів, майданчиків і пішохідних доріжок.

Громадський центр складається із двох частин. Сельбищна зона розміщується навколо громадського центру, створюючи центричну композицію громадського центру.

Сельбищна зона складається із підзони секційних будинків, блокованих та індивідуальних. Всі вони поступово віддаляться від центру, змінюючи одна одну. Зона секційної забудови наближена до центру найбільше, далі знаходяться ділянки із блокованим житлом, на околицях – з індивідуальним житлом.

Ландшафтно-рекреаційні зони знаходяться на периферії кварталу садибної забудови, гармонійно вливаючий у структуру громадського центру.

3.3. Планувальне вирішення

Район садибної забудови з населенням 2000 чол. розташований у м.Івано-Франківськ.

Житлова забудова запроектована відповідно до впливу вітрів (за розою вітрів) і, до даного рельєфу місцевості. Інші елементи забудови, парки, сквери, вулиці, проїзди, дороги та зелені насадження вигідно розташовані до основних елементів району садибної забудови.

Ділянка району садибної забудови пронизана мережею вулиць, пішохідних доріжок та проїздів, які чітко підкреслюють легкодоступність, комфортність і продуману послідовність сполучення у планувальному вирішенні. Сітка вулиць легко вписується у каркас району садибної забудови і дає змогу усім його мешканцям без проблем рухатися по території. Пішохідні доріжки зручно з’єднують освітні, громадські, побутові та інші компоненти, що забезпечує максимально вигідну структуру району.

Серед типів будинків переважаючою є одноповерхова індивідуальна забудова, яка формує відкриті та напівзамкнені простори. Просте поєднання усіх типів будинків відображує загальну картину архітектурного смаку. Незабудована площа розбита під зелені насадження, парки, бульвари, сквери, тощо.

Проектом передбачено розташування житлових будинків по периметру району садибної забудови, що захищає внутрішній простір від пануючих вітрів, загазованості й пилу, та забезпечує естетичність планувальної структури. Житлові будинки розміщені на відстані не менше 6 м від червоної лінії. До житлових будинків забезпечений вільний і швидкий доступ від закладів громадського обслуговування.

Шкільна зона включає в себе загальноосвітню школу на 240 учнів, стадіон, ігрові та спортивні майданчики, поєднані між собою пішохідними доріжками, а також учбові та дослідні майданчики. До школи забезпечений під’їзд транспортних засобів для господарських потреб, та пішохідна доступність.

Зона дошкільних установ включає дитячий садок-ясла на 140 місць, ігрові майданчики поєднані між собою мережею пішохідних доріжок, та господарські майданчики до яких забезпечений під’їзд транспортних засобів. Також до дитячого садка-ясел забезпечується вільна пішохідна доступність.

Зона громадського центру представлена установами і підприємствами культурно-побутового обслуговування, торгівлі, культурно-просвітницької діяльності, які сконцентровані разом і утворюють первинний центр громадсько-культурного життя і торгово-побутового обслуговування населення. Всі культурно-побутові заклади розміщені як окремі будівлі або на перших поверхах двоповерхових блокованих житлових будинків. До них забезпечений вільний доступ з груп житлових будинків, вони поєднані між собою та з зоною житлової забудови мережею пішохідних доріжок.

Ландшафтно-рекреаційна зона включає в себе зелені насадження загального користування (сад житлового району, бульвари і сквери) і обмеженого користування (озеленені ділянки дитячих садів та школи), внутрішні двори житлових будинків.

Також на території району садибної забудови проектом передбачено споруди для зберігання індивідуальних житлових автомобілів мешканців: відкриті стоянки і гаражі.