Зовнішня політика урср.

За часів «відлиги» інтенсивнішою стала діяльність України в світі. Якщо у 1953 р. УРСР була членом 14 міжнародних організацій, то наприкінці 1955 р. вже 29. 14 травня 1955 р. було створено Організацію Варшавського Договору до якої увійшли Албанія, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, СРСР, Чехословаччина, Угорщина. Разом з тим, непродумані дії з надання військової допомоги у 1962 р. Кубі з боку СРСР ледве не привели людство до Третьої світової війни (Карибська криза). У 1963 р. було підписано договір між СРСР, США, Англією про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. Таким чином, у період «відлиги» командно-адміністративна система залишалася, але її головним принцип – централізм – зазнав значної трансформації.

Реформування М. Хрущовим с/г.

Паралельно з «відлигою» в галузі суспільно-політичного життя розгорталася широка програма реформування і в сфері економіки. Поставивши завдання «наздогнати й перегнати Америку», а також пообіцявши громадянам країни за 10 років побудувати комунізм М. Хрущов вдався до серії економічних експериментів.

На пленумі ЦК КПРС (вересень 1953 р.) обговорювалося питання про катастрофічний стан с/г. Було запропоновано освоїти цілинні землі на сході СРСР. Розпочатий у 1954 р. проект передбачав використання величезних людських і матеріальних ресурсів. За три роки було освоєно 37 млн. га, що складало 1/3 всіх земель, які оброблялися в СРСР. 1956 р. дав рекордний врожай – 125 млн. тонн. Слід зазначити, що перші «цілинні» врожаї забезпечувалися природною родючістю цілинних ґрунтів. У цілому, за три роки виробництво с/г продукції в країні збільшилося на 25 %. Однак, у зв’язку з агрономічною безграмотністю ґрунти залишилися беззахисними перед ерозією, що вже починаючи з 1959 р. призвело до різкого зниження врожаїв на цілинних землях.

Для підняття с/г вживалися й інші заходи. З 1953 р. почалося підвищення цін на с/г продукцію, які на кінець 50-х рр. ХХ ст. зросли у тричі. У двічі були знижені податки з присадибних господарств. Держава почала більше придіяляти уваги агросфері, зокрема, було збільшено її фінансування. Якщо у 1955 р. обсяг капіталовкладень в агросферу дорівнював 7 % загального обсягу капіталовкладень, то 1956 р. – 18 %. У результаті, в середині 50-х рр. c/г саме завдяки пріоритетності його розвитку вперше за довгі роки стало рентабельним. Валова продукція с/г 1954 – 1958 рр. зросла на 35, 3 %.

Разом із позитивними заходами, починаючи з 1954 р. запроваджувалися й непродумані, економічно необґрунтовані перетворення. У червні 1954 р. М. Хрущов звернувся до працівників с/г із закликом про розширення посівів кукурудзи. У 1961 р. колгоспи України виділили 3 млн. га кращих земель під посіви кукурудзи. Однак, одержаний результат був абсолютно непропорційний затраченим зусиллям. Кукурудзяна епопея не тільки вирішила зернову проблему, але й у зв’язку з неврожаєм 1963 р. призвела до необхідності імпортувати зерно з Канади та США. У 1958 р. було прийнято рішення про викуп колгоспами техніки МТС, що суттєво вдарило по колгоспним бюджетах. Починаючи з 1958 р. у с/г почався спад. Якщо в період 1950 – 1958 рр. Обсяг валової продукції с/г України зріс на 65 %, то з 1958 до 1964 рр. – лише на 3 %.

Таким чином, реформи с/г здійснені М. Хрущовим мали багато корисного, носили в собі «раціональне зерно». Однак, грандіозні масштаби країни, форсовані темпи і волюнтаристські методи їх запровадження призвели до занепаду с/г.