- •Тема 1 : Стародавня історія України.( 1млн. Рр. До н. Е.– іх ст. Н. Е.)
- •1. Українські землі в первісну епоху. Палеоліт ( стародавній кам’яний вік) – 1 млн. – х тис. До н.Е.
- •Мезоліт (середній кам’яний вік) – х тис. – vі тис. До н.Е.
- •Неоліт (новий кам’яний вік) vі тис. – іv тис. До н.Е.
- •Енеоліт ( мідно-кам’яний вік) – IV тис. – ііі тис. До н.Е.
- •Характерні риси трипільської культури
- •Бронзовий вік (іі тис. – і тис. До н.Е.)
- •Залізний вік – і тис. До н.Е.
- •2. Кочовики на території України.
- •3. Грецька колонізація північного Причорноморя
- •4. Основні етапи етногенезу українського народу.
- •Основні теорії етногенезу слов’ян:
- •Тема2. Давньоруський період української історії (іх – хіv ст.).
- •Київська Русь (іх – хіі ст.) Теорії походження Київської Русі.
- •Причини утворення Київської Русі.
- •Б) Розквіт Київської Русі.
- •Причини роздробленості.
- •Устрій Київської Русі. Економіка Київської Русі.
- •Соціальна структура населення.
- •Територіально – політичний устрій.
- •Значення Київської Русі.
- •Галицько-Волинське князівство (хіі- хіv ст.). Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •Правління Данила Романовича та його нащадків.
- •Значення Галицько-Волинського князівства:
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії (хіv – перша половина хvіі ст.).
- •1. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •IV етап (1480–1569) – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».
- •2. Унії к. Хіv – хvі ст., їх значення в історії українського народу.
- •Віленська унія 1401 р.
- •Городельська унія 1413 р.
- •Люблінська унія 1.07.1569 р.
- •Брестська церковна унія 1596 р.
- •3. Соціально-економічні відносини
- •4. Виникнення козацтва. Запорізька Січ.
- •Значення козацтва.
- •5. Визвольний рух в Україні у к. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава ( сер. Хvіі – кінець хvііі ст.).
- •Українська національно-визвольна війна 1648 – 1676 рр.
- •Козацько-гетьманська держава (сер. Хvіі – к. Хvііі ст.). Державність
- •Становлення нової моделі соціально-економічних відносин:
- •3. Лівобережна Україна в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Правобережна Україна та Західноукраїнські землі в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Тема 5. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії (кінець хvііі – п. Хх ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у хіх ст.
- •Україна у війні проти Наполеона
- •Інвентарні реформи на Правобережній Україні.
- •Реформи у Російській імперії.
- •Соціально-економічний розвиток Західної України у хіх ст.
- •Програмні вимоги грр:
- •Діяльність грр:
- •Результати й наслідки революції
- •Українське національне Відродження.
- •Національний рух у Наддніпрянській Україні.
- •Декабристський рух.
- •Основні цілі братства:
- •Громадівський рух. І етап.
- •Діяльність «Основи»
- •Польське повстання 1863-1864 рр. І його відгуки в Україні
- •Громадівський рух. Іі етап.
- •Виникнення політичних організацій та партій
- •Національний рух в Західній Україні.
- •Розвиток України на п. XX ст.
- •Столипінська реакція
- •Україна в роки і Світової війни.
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція 1917 – 1920 рр.
- •Українська Центральна Рада..
- •Значення діяльності Української Центральної Ради
- •Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Директорія унр.
- •Радянська влада на Україні.
- •Тема 7. Україна в міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.).
- •Радянська Україна у 20-х рр.
- •Україна і утворення срср
- •Українізація
- •Наслідки українізації
- •2. Радянська Україна у 1930-х рр.
- •Утвердження тоталітарного ладу.
- •Масові репресії
- •3. Становище західноукраїнських земель у 1920-30-х рр.
- •Тема 8. Україна в Другій світовій війні.
- •Українські землі в 1939 – 1941 рр.
- •Радянсько-німецький альянс і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Пакт «Молотова-Ріббентропа»
- •Початок Другої світової війни
- •Перетворення в Західній Україні
- •2. Українські землі на початковому етапі Великої Вітчизняної Війни (22.06.1941 – 22.07.1942 рр.).
- •Причини поразок радянських військ
- •Оборонні бої літа-осені 1941 р.
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •3. Окупаційний режим і рух опору в Україні. «Новий порядок»
- •Рух Опору в Україні
- •4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942-28 жовтня 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками
- •Висновки
- •Тема 9. Урср у 1945 –1991 рр.
- •Повоєнна відбудова.
- •Післявоєнна відбудова економіки.
- •Посилення тоталітарного режиму.
- •Радянізація в Західній Україні
- •Рух Опору в західноукраїнських землях
- •Урср у роки «відлиги» ( 1956 – 1964 рр.).
- •Зовнішня політика урср.
- •Експерименти у промисловості.
- •3. Урср у період «застою» ( 1964 – 1985 рр.).
- •Суспільно-політичний розвиток України в другій половині 60-х – першій половині 80-х р. Р. XX ст. Поворот до неосталінізму.
- •4. Політична опозиція в срср (60-80-і рр.).
- •6. Національне відродження.
- •Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності.
- •Політичний розвиток України.
- •Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева революція»)
- •Вибори до Верховної Ради 2006 р.
- •Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007 р.
- •Україна у 2008 - на початку 2009 pp.
- •Економічне становище України у 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •Україна і світова економічна криза
- •Конституційний процес 1991 – 2011 рр.
- •Зовнішня політика незалежної України.
- •Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.
Рух Опору в західноукраїнських землях
Населення Західної України в цілому вороже поставилося до комуністичного режиму і вело боротьбу проти нього. Цю боротьбу очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА. 1.11.1944 р. помер митрополит УГКЦ А. Шептицький, замість нього – Й. Сліпий. 8-10.03.1946 р львівський собор (ліквідації Унії 1596, перехід під владу Москви). Боротьба ж проти ОУН-УПА виявилася надзвичайно кровопролитною і тривала до сер. 50-х рр. Свої головні цілі ОУН-УПА вбачала в боротьбі проти сталінського деспотичного режиму та створенні незалежної української держави. Великі надії покладалися на швидку радянсько-американську війну. УПА користувалася широкою підтримкою місцевого населення, проти якого апарат НКВС розгорнув масові каральні акції. Лише за період 1946-1948 рр. за «зв’язок з УПА» було вислано до Сибіру понад 500 тис. західних українців, переважно селян. Діяльність УПА стала занепадати після загибелі у 1950 р. її головнокомандувача Р. Шухевича. Окремі загони повстанців діяли до сер. 50-х рр. Але і після цього опір тоталітарному режиму не припинявся, набувши інших форм.
Урср у роки «відлиги» ( 1956 – 1964 рр.).
Смерть Й. Сталіна 5 березня 1953 р. відкрила нову добу в історії СРСР. Три десятиліття після смерті Сталіна можна поділити два періоди:
І – це час «відлиги» (1956 – 1964 рр.), коли була зроблена спроба частково реформувати тоталітарну радянську систему, перетворити її на більш життєздатний суспільний організм.
II – період (1965 – 1985 рр.) – став часом політичної та ідеологічної реакції, прогресуючого занепаду тоталітарної системи.
Створена в 30-ті рр. ХХ ст. політична й економічна система вичерпала свої можливості. Країна прагнула змін, але нове керівництво не мало чіткого уявлення як вибратися з цієї ситуації. Вакуум влади, що утворився відразу після смерті Сталіна, було заповнено так званим колективним керівництвом. Жоден з верхівки не міг претендувати на роль офіційного спадкоємця Сталіна, оскільки не користувався таким авторитетом. Проте згодом переможцем у боротьбі за владу став М. Хрущов. Вже навесні 1953 р. були проведені зміни в складі партійного і державного керівництва. Секретаріат ЦК партії очолив М. Хрущов, головою Ради Міністрів був призначений Г. Маленков. 26.06.1953 р. був заарештований Л. Берія (обіймав посаду міністра внутрішніх справ), як «ворог народу» був засуджений і розстріляний.
Характерними рисами початкового періоду десталінізації було припинення кампанії проти націоналізму, уповільнення процесу русифікації. Почалася робота з реабілітації невинних жертв репресій. На кінець 50-х років органами КДБ республіки було переглянуто справи 5,5 млн. чол., з них реабілітовано було лише 58%. Поза процесом реабілітації залишилися більшість жертв репресій 20 – початку 30-х рр., а також учасники ОУН – УПА, тобто ті які були пов’язані із звинуваченням в «націоналізмі». Отже національне питання й надалі залишалося найболючішою, найгострішою проблемою суспільно-політичного життя СРСР і, зокрема, України. Разом з тим, протягом 1954 – 1959 рр. в Україні до судової відповідальності за «антирадянську діяльність» було притягнуто близько 3,5 тис. чол.
У 1954 р. було відзначено 300-річчя возз’єднання України з Росією. Центральною подією свята стала передача Криму УРСР. 19.02.1954 р. Верховна Рада СРСР мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними культурними зв’язками, прийняла указ «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР». За статистичними даними на 1959 р. в Криму проживало 22,3 % українців та 71,4 % росіян.
Важливою подією в процесі десталінізації став XX з’їзд КПРС, що відбувся у Москві 14 лютого 1956 р. На його закритому засіданні з доповіддю «Про культ особи, та його наслідки» виступив М. Хрущов. Це був важливий і сміливий крок на шляху десталінізації, який стимулював процес лібералізації суспільного життя. Разом з тим, це була і політична перемога М. Хрущова, хоча її не можна назвати переконливою. Доповідь викликала шокову реакцію в залі. Жорсткій критиці був підданий ідол десятків мільйонів людей. Цей момент є точкою відліку початку процесу часткової лібералізації деяких сфер життя суспільства, передусім духовної. Ці часи дістали назву «відлига». «Відлига» була викликана не лише особистим бажанням М. Хрущова, змін вимагало життя. Західний світ вступив в еру модернізації та науково-технічної революції. «Змагання двох систем» вимагало нових темпів у розвитку радянського суспільства, прискорення економічного розвитку, підвищення життєвого стандарту. Однак, більшість партійних функціонерів які зробили кар’єру за часів Сталіна зрозуміли, що процес десталінізації може викрити їх. Найбільше цього боялися В. Молотов, Л. Каганович і Г. Маленков. На червневому Пленумі ЦК КПРС (1957 р.) вони підняли питання про відставку М. Хрущова. Однак, ЦК виступив на підтримку М. Хрущова, опозиціонерів було звинувачено в створені «антипартійної групи» і позбавлено керівних посад. У цьому ж 1957 р. М. Хрущов став головою Ради Міністрів, тобто очолив уряд СРСР.
У 1954 р. була проведена велика пропагандистська кампанія з нагоди 300-річчя «возз’єднання» України з Росією. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР за згодою з Президіями Верховних Рад Росії та України прийняла рішення про передання Криму зі складу РРФСР до складу УРСР. Після 1954 р. на території Криму було збудовано нові промислові підприємства, прокладено велику кількість комунікацій, повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією. Саме після цього Крим став головною всесоюзною здравницею. Внаслідок цього населення Криму швидко зростало, особливо російськомовна частина.
В інтересах самозбереження тоталітарної системи було проведено реформування певних її структур, звільнення від тягаря надцентралізму та духовної скутості. Найпомітніше атмосфера змін, новизни далася взнаки у духовному житті. У другій половині 50-х першій половині 60-х рр. було розпочато видання фундаментальних наукових праць, на українській мові – «Українська Радянська Енциклопедія», «Історія української літератури», «Словник української мови» тощо. Почали виходити фахові журнали з природничих і гуманітарних наук на українській мові. Разом з тим в 1958 р. був прийнятий закон про зв’язок школи з життям. Батьки не мали права відмовитися від вивчення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак могли відмовитися від вивчення української. У результаті українська мова стала в Україні непрестижною і непотрібною для життя. У жовтні 1964 р. М. Хрущов в результаті справжньої змови був усунутий з посади першого секретаря ЦК КПРС. До влади прийшла консервативна частина партії на чолі з Л. Брежнєвим і М. Сусловим.