- •Тема 1 : Стародавня історія України.( 1млн. Рр. До н. Е.– іх ст. Н. Е.)
- •1. Українські землі в первісну епоху. Палеоліт ( стародавній кам’яний вік) – 1 млн. – х тис. До н.Е.
- •Мезоліт (середній кам’яний вік) – х тис. – vі тис. До н.Е.
- •Неоліт (новий кам’яний вік) vі тис. – іv тис. До н.Е.
- •Енеоліт ( мідно-кам’яний вік) – IV тис. – ііі тис. До н.Е.
- •Характерні риси трипільської культури
- •Бронзовий вік (іі тис. – і тис. До н.Е.)
- •Залізний вік – і тис. До н.Е.
- •2. Кочовики на території України.
- •3. Грецька колонізація північного Причорноморя
- •4. Основні етапи етногенезу українського народу.
- •Основні теорії етногенезу слов’ян:
- •Тема2. Давньоруський період української історії (іх – хіv ст.).
- •Київська Русь (іх – хіі ст.) Теорії походження Київської Русі.
- •Причини утворення Київської Русі.
- •Б) Розквіт Київської Русі.
- •Причини роздробленості.
- •Устрій Київської Русі. Економіка Київської Русі.
- •Соціальна структура населення.
- •Територіально – політичний устрій.
- •Значення Київської Русі.
- •Галицько-Волинське князівство (хіі- хіv ст.). Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •Правління Данила Романовича та його нащадків.
- •Значення Галицько-Волинського князівства:
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії (хіv – перша половина хvіі ст.).
- •1. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •IV етап (1480–1569) – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».
- •2. Унії к. Хіv – хvі ст., їх значення в історії українського народу.
- •Віленська унія 1401 р.
- •Городельська унія 1413 р.
- •Люблінська унія 1.07.1569 р.
- •Брестська церковна унія 1596 р.
- •3. Соціально-економічні відносини
- •4. Виникнення козацтва. Запорізька Січ.
- •Значення козацтва.
- •5. Визвольний рух в Україні у к. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава ( сер. Хvіі – кінець хvііі ст.).
- •Українська національно-визвольна війна 1648 – 1676 рр.
- •Козацько-гетьманська держава (сер. Хvіі – к. Хvііі ст.). Державність
- •Становлення нової моделі соціально-економічних відносин:
- •3. Лівобережна Україна в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Правобережна Україна та Західноукраїнські землі в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Тема 5. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії (кінець хvііі – п. Хх ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у хіх ст.
- •Україна у війні проти Наполеона
- •Інвентарні реформи на Правобережній Україні.
- •Реформи у Російській імперії.
- •Соціально-економічний розвиток Західної України у хіх ст.
- •Програмні вимоги грр:
- •Діяльність грр:
- •Результати й наслідки революції
- •Українське національне Відродження.
- •Національний рух у Наддніпрянській Україні.
- •Декабристський рух.
- •Основні цілі братства:
- •Громадівський рух. І етап.
- •Діяльність «Основи»
- •Польське повстання 1863-1864 рр. І його відгуки в Україні
- •Громадівський рух. Іі етап.
- •Виникнення політичних організацій та партій
- •Національний рух в Західній Україні.
- •Розвиток України на п. XX ст.
- •Столипінська реакція
- •Україна в роки і Світової війни.
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція 1917 – 1920 рр.
- •Українська Центральна Рада..
- •Значення діяльності Української Центральної Ради
- •Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Директорія унр.
- •Радянська влада на Україні.
- •Тема 7. Україна в міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.).
- •Радянська Україна у 20-х рр.
- •Україна і утворення срср
- •Українізація
- •Наслідки українізації
- •2. Радянська Україна у 1930-х рр.
- •Утвердження тоталітарного ладу.
- •Масові репресії
- •3. Становище західноукраїнських земель у 1920-30-х рр.
- •Тема 8. Україна в Другій світовій війні.
- •Українські землі в 1939 – 1941 рр.
- •Радянсько-німецький альянс і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Пакт «Молотова-Ріббентропа»
- •Початок Другої світової війни
- •Перетворення в Західній Україні
- •2. Українські землі на початковому етапі Великої Вітчизняної Війни (22.06.1941 – 22.07.1942 рр.).
- •Причини поразок радянських військ
- •Оборонні бої літа-осені 1941 р.
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •3. Окупаційний режим і рух опору в Україні. «Новий порядок»
- •Рух Опору в Україні
- •4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942-28 жовтня 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками
- •Висновки
- •Тема 9. Урср у 1945 –1991 рр.
- •Повоєнна відбудова.
- •Післявоєнна відбудова економіки.
- •Посилення тоталітарного режиму.
- •Радянізація в Західній Україні
- •Рух Опору в західноукраїнських землях
- •Урср у роки «відлиги» ( 1956 – 1964 рр.).
- •Зовнішня політика урср.
- •Експерименти у промисловості.
- •3. Урср у період «застою» ( 1964 – 1985 рр.).
- •Суспільно-політичний розвиток України в другій половині 60-х – першій половині 80-х р. Р. XX ст. Поворот до неосталінізму.
- •4. Політична опозиція в срср (60-80-і рр.).
- •6. Національне відродження.
- •Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності.
- •Політичний розвиток України.
- •Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева революція»)
- •Вибори до Верховної Ради 2006 р.
- •Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007 р.
- •Україна у 2008 - на початку 2009 pp.
- •Економічне становище України у 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •Україна і світова економічна криза
- •Конституційний процес 1991 – 2011 рр.
- •Зовнішня політика незалежної України.
- •Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.
Значення діяльності Української Центральної Ради
Українська Центральна Рада проіснувала 13 місяців – із березня 1917 р. по квітень 1918 р. головний підсумок її діяльності - це відтворення української державності. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила державну незалежність УНР і відстоювала її до останніх днів свого існування. 29 квітня, в день державного перевороту, Центральна Рада схвалила Конституцію УНР: Україна проголошувалася суверенною, демократичною, парламентською державою, усім громадянам УНР гарантувалися рівні громадянські й політичні права. Але, Конституція УНР так і не була впроваджена в життя.
Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
29.04.1918 – 14.12.1918 при владі в Україні перебував режим гетьмана Павла Скоропадського – «українська дідична класократична трудова монархія». Конституційні акти гетьманату П.Скоропадського «Грамота до всього українського народу», «Закон про Тимчасовий державний устрій України» (гетьманові віддавалася законодавча і виконавча влада, він був верховним головнокомандувачем (Верховним Воєводою).
Було відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих їм під час революції збитків. Гетьманатом було налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдавався до репресивних методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися вуличні процесії, мітинги, припинилося видання ряду газет. Створювалася регулярна українська армія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був.
Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було енергійне національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій. У Києві та Кам’янці-Подільському постали українські університети. Почали працювати Українська Академія наук, національний архів, національна бібліотека. За безпосередньої участі академіка А. Кримського в Києві діяв Близькосхідний інститут. У жовтні 1918 р. засновано Київський інститут удосконалення лікарів як лікувально-навчальний заклад професійної спілки лікарів міста.
Здійснювалася активна зовнішня політика. 14 червня 1918 р. був прийнятий закон «Про посольства і місії Української Держави». Новий закон від 6 листопада 1918 р. поширив дислокацію українських консульських установ на 22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 країнами Європи. Українську державу П. Скоропадського визнало 30 країн світу, у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укладено договір про добросусідські відносини з Росією. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П. Скоропадського були М. Василенко, Д. Дорошенко, Г. Афанасьєв.
Гетьманський переворот, хоч і відбувся досить спокійно, масового схвалення не дістав. Орієнтація уряду на великих землевласників, буржуазію, на німецький окупаційний режим позбавила його підтримки широких верств українського населення – селян, робітників, інтелігенції. Консервативні ідеї, сповідуванні урядом, не змогли консолідувати суспільство.
У середині травня 1918 року деякі політичні партії (зокрема Українська партія соціалістів-самостійників, Українська демократично-хліборобська партія, Українська трудова партія, Українська партія соціалістів-федералістів та ін.) та профспілки (Об’єднання Ради залізниць України та Ради всеукраїнської поштово-телеграфної спілки), що кваліфікували гетьманський режим як абсолютистський і антидемократичний, а кабінет гетьмана як реакційний, утворили опозиційний центр – Український національно-державний союз.
Опозиційні до гетьманату сили об’єдналися навколо Українського Національного Союзу (УНС). 13 листопада 1918 р. на засіданні УНС із метою організації боротьби проти гетьманського режиму було створено опозиційний уряд – Директорію на чолі з В. Винниченком (увійшли С.Петлюра, Ф.Швець,. Ф.Андрієвський, А.Макаренко).
Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. У липні 1918 р. була утворена Комуністична партія більшовиків України – КП(б)У як складова частина Російської комуністичної партії більшовиків – РКП(б). За часів гетьманату значно зросли симпатії українського населення до більшовиків, які висунули гасло безкоштовної передачі землі селянам, а фабрик і заводів – робітникам.
11 листопада 1918 р. закінчилася І світова війна поразкою німецько-австрійського блоку. Почалася евакуація німецьких військ з України. У цих умовах Раднарком Росії анулював Брестський мир із Німеччиною, в т.ч. і положення про визнання Росією самостійності України. Тим самим радянська Росія зняла із себе обов’язок не втручатися у внутрішні справи України. 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г. П’ятаковим, а згодом – Х. Раковським. На допомогу українським більшовикам знову прийшла Росія, відкривши Український фронт. Протягом листопада-грудня 1918 р. більшовикам вдалося відновити радянську владу на частині української території. 14 грудня війська Директорії зайняли Київ. Цього ж дня П. Скоропадський зрікся влади і покинув місто. Директорія з самого початку свого правління перебувала у стані війни з Радянською Росією.