- •Тема 1 : Стародавня історія України.( 1млн. Рр. До н. Е.– іх ст. Н. Е.)
- •1. Українські землі в первісну епоху. Палеоліт ( стародавній кам’яний вік) – 1 млн. – х тис. До н.Е.
- •Мезоліт (середній кам’яний вік) – х тис. – vі тис. До н.Е.
- •Неоліт (новий кам’яний вік) vі тис. – іv тис. До н.Е.
- •Енеоліт ( мідно-кам’яний вік) – IV тис. – ііі тис. До н.Е.
- •Характерні риси трипільської культури
- •Бронзовий вік (іі тис. – і тис. До н.Е.)
- •Залізний вік – і тис. До н.Е.
- •2. Кочовики на території України.
- •3. Грецька колонізація північного Причорноморя
- •4. Основні етапи етногенезу українського народу.
- •Основні теорії етногенезу слов’ян:
- •Тема2. Давньоруський період української історії (іх – хіv ст.).
- •Київська Русь (іх – хіі ст.) Теорії походження Київської Русі.
- •Причини утворення Київської Русі.
- •Б) Розквіт Київської Русі.
- •Причини роздробленості.
- •Устрій Київської Русі. Економіка Київської Русі.
- •Соціальна структура населення.
- •Територіально – політичний устрій.
- •Значення Київської Русі.
- •Галицько-Волинське князівство (хіі- хіv ст.). Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •Правління Данила Романовича та його нащадків.
- •Значення Галицько-Волинського князівства:
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії (хіv – перша половина хvіі ст.).
- •1. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •IV етап (1480–1569) – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».
- •2. Унії к. Хіv – хvі ст., їх значення в історії українського народу.
- •Віленська унія 1401 р.
- •Городельська унія 1413 р.
- •Люблінська унія 1.07.1569 р.
- •Брестська церковна унія 1596 р.
- •3. Соціально-економічні відносини
- •4. Виникнення козацтва. Запорізька Січ.
- •Значення козацтва.
- •5. Визвольний рух в Україні у к. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава ( сер. Хvіі – кінець хvііі ст.).
- •Українська національно-визвольна війна 1648 – 1676 рр.
- •Козацько-гетьманська держава (сер. Хvіі – к. Хvііі ст.). Державність
- •Становлення нової моделі соціально-економічних відносин:
- •3. Лівобережна Україна в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Правобережна Україна та Західноукраїнські землі в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Тема 5. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії (кінець хvііі – п. Хх ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у хіх ст.
- •Україна у війні проти Наполеона
- •Інвентарні реформи на Правобережній Україні.
- •Реформи у Російській імперії.
- •Соціально-економічний розвиток Західної України у хіх ст.
- •Програмні вимоги грр:
- •Діяльність грр:
- •Результати й наслідки революції
- •Українське національне Відродження.
- •Національний рух у Наддніпрянській Україні.
- •Декабристський рух.
- •Основні цілі братства:
- •Громадівський рух. І етап.
- •Діяльність «Основи»
- •Польське повстання 1863-1864 рр. І його відгуки в Україні
- •Громадівський рух. Іі етап.
- •Виникнення політичних організацій та партій
- •Національний рух в Західній Україні.
- •Розвиток України на п. XX ст.
- •Столипінська реакція
- •Україна в роки і Світової війни.
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція 1917 – 1920 рр.
- •Українська Центральна Рада..
- •Значення діяльності Української Центральної Ради
- •Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Директорія унр.
- •Радянська влада на Україні.
- •Тема 7. Україна в міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.).
- •Радянська Україна у 20-х рр.
- •Україна і утворення срср
- •Українізація
- •Наслідки українізації
- •2. Радянська Україна у 1930-х рр.
- •Утвердження тоталітарного ладу.
- •Масові репресії
- •3. Становище західноукраїнських земель у 1920-30-х рр.
- •Тема 8. Україна в Другій світовій війні.
- •Українські землі в 1939 – 1941 рр.
- •Радянсько-німецький альянс і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Пакт «Молотова-Ріббентропа»
- •Початок Другої світової війни
- •Перетворення в Західній Україні
- •2. Українські землі на початковому етапі Великої Вітчизняної Війни (22.06.1941 – 22.07.1942 рр.).
- •Причини поразок радянських військ
- •Оборонні бої літа-осені 1941 р.
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •3. Окупаційний режим і рух опору в Україні. «Новий порядок»
- •Рух Опору в Україні
- •4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942-28 жовтня 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками
- •Висновки
- •Тема 9. Урср у 1945 –1991 рр.
- •Повоєнна відбудова.
- •Післявоєнна відбудова економіки.
- •Посилення тоталітарного режиму.
- •Радянізація в Західній Україні
- •Рух Опору в західноукраїнських землях
- •Урср у роки «відлиги» ( 1956 – 1964 рр.).
- •Зовнішня політика урср.
- •Експерименти у промисловості.
- •3. Урср у період «застою» ( 1964 – 1985 рр.).
- •Суспільно-політичний розвиток України в другій половині 60-х – першій половині 80-х р. Р. XX ст. Поворот до неосталінізму.
- •4. Політична опозиція в срср (60-80-і рр.).
- •6. Національне відродження.
- •Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності.
- •Політичний розвиток України.
- •Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева революція»)
- •Вибори до Верховної Ради 2006 р.
- •Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007 р.
- •Україна у 2008 - на початку 2009 pp.
- •Економічне становище України у 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •Україна і світова економічна криза
- •Конституційний процес 1991 – 2011 рр.
- •Зовнішня політика незалежної України.
- •Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.
Громадівський рух. Іі етап.
На початку 70-х рр. після деякого послаблення контролю за внутрішнім життям українського суспільства громадівці активізують свою діяльність. Київська громада мала власний друкований орган «Киевский телеграф». Активізації українського руху сприяв заснований у 1873 р. в Києві Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Відділ залучив до своєї діяльності велику кількість інтелігенції (понад 200 дійсних членів), зібрав і видав величезний матеріал з історії, економіки, культури рідного краю.
Громади, хоч і утримувалися у своїй більшості від політичної діяльності, все ж таки не влаштовували владу. Із прийняттям у 1876 р. Емського акту діяльність Громад була заборонена, закрився Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Частина громадівців виїхала за кордон. Серед них був і Михайло Драгоманов, який упродовж 1878-1882 рр. видавав у Женеві перший український журнал за кордоном «Громада».
М.Драгоманов (1841-1895 рр.) - мав значний вплив на український національний рух, організатором і ідеологом якого він виступав. М.Драгоманов розробив так звану концепцію громадівського соціалізму. Основу справедливого суспільного устрою українського народу він вбачав у федералізмі - в існуванні децентралізованих, політичне вільних і самостійних громад, об’єднаних для спільної праці на спільній землі, фабриці чи заводі. На його думку, справжня демократія можлива лише за умови ліквідації приватної власності на землю, на фабрики і заводи, за відсутності соціального і національного гноблення. Обстоюючи право українського народу на національне самовизначення, М.Драгоманов не закликав до створення незалежної України. Будучи поборником дружби і рівності усіх парадів, учений виступав за автономію України в рамках федеративної демократичної Російської держави.
Виникнення політичних організацій та партій
У кін. XIX ст. починають формуватися українські політичні партії. Першою політичною організацією на цьому етапі стало «Братство тарасівців», яке діяло впродовж 1891-1893 рр. Його засновниками були українські студенти М.Міхновсьшй, І.Липа, В.Шемет. Організація мала прибічників у різних міст України, що надало її діяльності загальноукраїнського характеру «Тарасівці» ставили за мету реалізацію основних ідей Тараса Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави. І хоч тогочасне українське суспільство у своїй більшості не поділяло ідеї самостійної України, діяльність «Братства» підготувала сприятливий грунт для поширення державницько-самостійних настроїв.
Першою партією стала Русько-українська радикальна партія, утворена в 1890 р. у Львові радикалами на чолі з І. Франком та М.Павликом. Партія мала своєю метою створення незалежної української держави. Але протиріччя між радикалами зумовили слабкість партії.
У 1899 р. народовці на чолі з Є.Левицьким та В.Охримовичем утворили Українську національно-демократичну партію, до якої приєдналися М.Грушевський та І.Франко. Партія стояла на ліберальних позиціях, головною метою проголосила незалежну українську державу. З часом націонал-демократи перетворилися на найбільшу партію в Західній Україні.
У 1899 р. була створена Українська соціал-демократична партія (М.Ганкевич, С.Вітик), яка стояла на засадах марксизму. Широкої соціальної бази партія не мала, бо чисельність робітників, на яких вона орієнтувалася, була незначною.
Першою політичною партією в Наддніпрянській Україні стала утворена в 1900 р. у Харкові Революційна українська партія (РУП). Засновники - Д.Антонович, М.Русов, Д.Матусевич та інші. Одне із відділень РУП знаходилося у Львові, де діяла партійна друкарня. Спочатку за програмний документ партії використовувалася брошура М.Міхновського «Самостійна Україна», в якій обґрунтовувалася ідея української державної самостійності. Згодом РУП відмовилася від цієї ідеї і висунула вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії. Взагалі, партія не мала чітких програмних вимог, що призвело до її розколу на поч. XX ст. Українці у загальноросійському визвольному русі В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським національно-визвольним рухом розгортався і загальноросійський революційний рух.
1 березня 1881 р. в результаті терористичного акту народовольців загинув імператор Олександр II. У відповідь уряд посилив репресії, розгромивши гуртки і групи народників, засудивши до страти їх керівників та активних учасників. Серед них були українці Софія Перовська, Микола Кибальчич, Андрій Желябов, Дмитро Лизогуб, Володимир Малинка. Не дивлячись на жорсткі репресії, народницький рух не припинявся до кінця 80-х рр. XIX ст. Стосунки між національно-визвольним і загальноросійським революційним рухами були неоднозначними. З одного боку, єднанню рухів сприяла їх спрямованість проти самодержавства на соціальні перетворення. Але ж, з іншого боку, нехтування інтересів української справи відштовхувало від загальноросійських революційних організацій учасників українського визвольного руху. Основні партії Наддніпрянської України:
Революційна українська партія (РУП). Утворена 1900 р. Засновники – Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов. М. Міхновський уклав програму партії – «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані історичні права України на самостійне існування. У програмі РУП у процесі подальшого організаційного оформлення відбулися зміни (перехід на засади автономії України у внутрішніх справах, надання переваги марксистському соціалізму).
Українська соціалістична партія. Утворена 1900 р. Засновники – Б. Ярошевський, М. Меленевський. Кінцевою метою була демократична Українська Республіка із суспільною власністю на засоби виробництва. Партія вважала необхідним укладення «братерського союзу» із соціалістичними партіями Польщі та Росії в боротьбі із самодержавством за самостійність України.
Українська народна партія (УНП). Утворена 1902 р. Засновники – М. Міхновський, О. Макаренко. Партія виступала з позицій цілковитої державної самостійності України Орієнтувалася на національну інтелігенцію.
Українська соціал-демократична Спілка («Спілка»). Утворена 1904 р. Засновник – М. Меленевський. Партія виступала з марксистських позицій. Прагнула виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національної приналежності. У 1905 р. об’єдналася із меншовицькою фракцією РСДРП.
Українська соціал-демократична партія. Утворена 1905 р. Засновники – В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш. Орієнтувалася на селян і робітників. Прагнула поєднати соціалізм з націоналізмом. Вимагала автономії України.
Українська демократично-радикальна партія. Утворена 1905 р. Засновники – А. Лотоцький, Є. Чикаленко, Б. Грінченко. Виникла в результаті злиття Української демократичної та Української радикальної партій.