Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України курс лекцій.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.13 Mб
Скачать

Програмні вимоги грр:

  • поділ Галичини на Західну та Східну;

  • забезпечення для українців і поляків рівного доступу до державних посад;

  • запровадження української мови в діловодство;

  • зрівняння в правах греко-католицького духовенства з представ­никами інших віросповідань;

  • призначення на державні посади у Східній Галичині чиновників, що володіють українською мовою.

Діяльність грр:

  • видання української газети «Зоря Галицька»;

  • створення «Галицько-Руської матиці» – організації, що займа­лася виданням підручників українською мовою.

  • створення близько 50 місцевих рад у містах і селах, поширення революції на провінцію.

У червні 1848 р. пропольські налаштовані сили почали ство­рювати власну гвардію, а проукраїнські – загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поля­ками та українцями. У липні 1848 p. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг; серед 383 депутатів до нього входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Галичини.

У жовтні 1848р. – відбувся собор руських учених у Львові, перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури. Основні рішення:

  • утверджено єдину граматику української мови;

  • висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;

  • підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську. Жовтень 1848р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури. Першим завідувачем кафедри української мови та літератури став Я. Головацький – учасник «Руської трійці».

1-2 листопада 1848 р. піднімається збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, за­боронено збори й політичні товариства.

У березні 1849р. австрійська влада розпускає парламент, скасовує демократич­ну конституцію; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

В листопаді 1848 – квітні 1850 р. піднімаються селянські повстання на Бу­ковині під проводом Л. Кобилиці.

Причини поразки революції: відсутність єдності між представни­ками різних етнічних груп західноукраїнського населення – україн­ців з поляками, українців з угорцями, – оскільки українцям відмо­вляли навіть у праві на обмежену автономію.

Результати й наслідки революції

  • скасування панщини; покращення соціального статусу селян­ства.

  • запровадження основ парламентського правління.

  • політичні сили Австрійської імперії визнали існування в Галичині українського народу з власними національними потребами.

  • головна Руська рада стала першою в XIX ст. українською політич­ною організацією, яка виражала інтереси та потреби українців.

  • уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину на­ціональну спільноту з наддніпрянськими українцями.

Політика Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. також була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії: західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту для промислових товарів і машин.

Господарство Західної України залишалося аграрним. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважно прусським шляхом. Кількість сільської буржуазії становила 11% у Галичині та 8% - на Буковині. Промисловість хоч і зробила значний крок уперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинене слабко. Провідний галузями були нафтодобувна промисловість (зосереджувалася в районі Дрогобича та Борислава, на кін. XX ст. давала 5% світового видобутку нафти), деревообробні галузі (наявність великих масивів лісу) та харчова промисловість. У промисловості домінував іноземний капітал – австрійський, німецький, англійський, французький.

Повільно йшов процес зростання міст. Найбільшим містом був Львів, де чисельність населення зросла з 70 тис. (1857 р.) до 200 тис. (1910 р.). Порівняно з Наддніпрянщиною, економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виражений колоніальний характер.