- •Тема 1 : Стародавня історія України.( 1млн. Рр. До н. Е.– іх ст. Н. Е.)
- •1. Українські землі в первісну епоху. Палеоліт ( стародавній кам’яний вік) – 1 млн. – х тис. До н.Е.
- •Мезоліт (середній кам’яний вік) – х тис. – vі тис. До н.Е.
- •Неоліт (новий кам’яний вік) vі тис. – іv тис. До н.Е.
- •Енеоліт ( мідно-кам’яний вік) – IV тис. – ііі тис. До н.Е.
- •Характерні риси трипільської культури
- •Бронзовий вік (іі тис. – і тис. До н.Е.)
- •Залізний вік – і тис. До н.Е.
- •2. Кочовики на території України.
- •3. Грецька колонізація північного Причорноморя
- •4. Основні етапи етногенезу українського народу.
- •Основні теорії етногенезу слов’ян:
- •Тема2. Давньоруський період української історії (іх – хіv ст.).
- •Київська Русь (іх – хіі ст.) Теорії походження Київської Русі.
- •Причини утворення Київської Русі.
- •Б) Розквіт Київської Русі.
- •Причини роздробленості.
- •Устрій Київської Русі. Економіка Київської Русі.
- •Соціальна структура населення.
- •Територіально – політичний устрій.
- •Значення Київської Русі.
- •Галицько-Волинське князівство (хіі- хіv ст.). Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •Правління Данила Романовича та його нащадків.
- •Значення Галицько-Волинського князівства:
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії (хіv – перша половина хvіі ст.).
- •1. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •IV етап (1480–1569) – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».
- •2. Унії к. Хіv – хvі ст., їх значення в історії українського народу.
- •Віленська унія 1401 р.
- •Городельська унія 1413 р.
- •Люблінська унія 1.07.1569 р.
- •Брестська церковна унія 1596 р.
- •3. Соціально-економічні відносини
- •4. Виникнення козацтва. Запорізька Січ.
- •Значення козацтва.
- •5. Визвольний рух в Україні у к. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава ( сер. Хvіі – кінець хvііі ст.).
- •Українська національно-визвольна війна 1648 – 1676 рр.
- •Козацько-гетьманська держава (сер. Хvіі – к. Хvііі ст.). Державність
- •Становлення нової моделі соціально-економічних відносин:
- •3. Лівобережна Україна в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Правобережна Україна та Західноукраїнські землі в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Тема 5. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії (кінець хvііі – п. Хх ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у хіх ст.
- •Україна у війні проти Наполеона
- •Інвентарні реформи на Правобережній Україні.
- •Реформи у Російській імперії.
- •Соціально-економічний розвиток Західної України у хіх ст.
- •Програмні вимоги грр:
- •Діяльність грр:
- •Результати й наслідки революції
- •Українське національне Відродження.
- •Національний рух у Наддніпрянській Україні.
- •Декабристський рух.
- •Основні цілі братства:
- •Громадівський рух. І етап.
- •Діяльність «Основи»
- •Польське повстання 1863-1864 рр. І його відгуки в Україні
- •Громадівський рух. Іі етап.
- •Виникнення політичних організацій та партій
- •Національний рух в Західній Україні.
- •Розвиток України на п. XX ст.
- •Столипінська реакція
- •Україна в роки і Світової війни.
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція 1917 – 1920 рр.
- •Українська Центральна Рада..
- •Значення діяльності Української Центральної Ради
- •Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Директорія унр.
- •Радянська влада на Україні.
- •Тема 7. Україна в міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.).
- •Радянська Україна у 20-х рр.
- •Україна і утворення срср
- •Українізація
- •Наслідки українізації
- •2. Радянська Україна у 1930-х рр.
- •Утвердження тоталітарного ладу.
- •Масові репресії
- •3. Становище західноукраїнських земель у 1920-30-х рр.
- •Тема 8. Україна в Другій світовій війні.
- •Українські землі в 1939 – 1941 рр.
- •Радянсько-німецький альянс і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Пакт «Молотова-Ріббентропа»
- •Початок Другої світової війни
- •Перетворення в Західній Україні
- •2. Українські землі на початковому етапі Великої Вітчизняної Війни (22.06.1941 – 22.07.1942 рр.).
- •Причини поразок радянських військ
- •Оборонні бої літа-осені 1941 р.
- •Евакуація
- •Остаточна окупація України
- •3. Окупаційний режим і рух опору в Україні. «Новий порядок»
- •Рух Опору в Україні
- •4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942-28 жовтня 1944 рр.)
- •Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками
- •Висновки
- •Тема 9. Урср у 1945 –1991 рр.
- •Повоєнна відбудова.
- •Післявоєнна відбудова економіки.
- •Посилення тоталітарного режиму.
- •Радянізація в Західній Україні
- •Рух Опору в західноукраїнських землях
- •Урср у роки «відлиги» ( 1956 – 1964 рр.).
- •Зовнішня політика урср.
- •Експерименти у промисловості.
- •3. Урср у період «застою» ( 1964 – 1985 рр.).
- •Суспільно-політичний розвиток України в другій половині 60-х – першій половині 80-х р. Р. XX ст. Поворот до неосталінізму.
- •4. Політична опозиція в срср (60-80-і рр.).
- •6. Національне відродження.
- •Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності.
- •Політичний розвиток України.
- •Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева революція»)
- •Вибори до Верховної Ради 2006 р.
- •Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007 р.
- •Україна у 2008 - на початку 2009 pp.
- •Економічне становище України у 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •Україна і світова економічна криза
- •Конституційний процес 1991 – 2011 рр.
- •Зовнішня політика незалежної України.
- •Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.
Програмні вимоги грр:
поділ Галичини на Західну та Східну;
забезпечення для українців і поляків рівного доступу до державних посад;
запровадження української мови в діловодство;
зрівняння в правах греко-католицького духовенства з представниками інших віросповідань;
призначення на державні посади у Східній Галичині чиновників, що володіють українською мовою.
Діяльність грр:
видання української газети «Зоря Галицька»;
створення «Галицько-Руської матиці» – організації, що займалася виданням підручників українською мовою.
створення близько 50 місцевих рад у містах і селах, поширення революції на провінцію.
У червні 1848 р. пропольські налаштовані сили почали створювати власну гвардію, а проукраїнські – загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поляками та українцями. У липні 1848 p. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг; серед 383 депутатів до нього входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Галичини.
У жовтні 1848р. – відбувся собор руських учених у Львові, перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури. Основні рішення:
утверджено єдину граматику української мови;
висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;
підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську. Жовтень 1848р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури. Першим завідувачем кафедри української мови та літератури став Я. Головацький – учасник «Руської трійці».
1-2 листопада 1848 р. піднімається збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, заборонено збори й політичні товариства.
У березні 1849р. австрійська влада розпускає парламент, скасовує демократичну конституцію; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.
В листопаді 1848 – квітні 1850 р. піднімаються селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.
Причини поразки революції: відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західноукраїнського населення – українців з поляками, українців з угорцями, – оскільки українцям відмовляли навіть у праві на обмежену автономію.
Результати й наслідки революції
скасування панщини; покращення соціального статусу селянства.
запровадження основ парламентського правління.
політичні сили Австрійської імперії визнали існування в Галичині українського народу з власними національними потребами.
головна Руська рада стала першою в XIX ст. українською політичною організацією, яка виражала інтереси та потреби українців.
уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями.
Політика Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. також була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії: західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту для промислових товарів і машин.
Господарство Західної України залишалося аграрним. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважно прусським шляхом. Кількість сільської буржуазії становила 11% у Галичині та 8% - на Буковині. Промисловість хоч і зробила значний крок уперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинене слабко. Провідний галузями були нафтодобувна промисловість (зосереджувалася в районі Дрогобича та Борислава, на кін. XX ст. давала 5% світового видобутку нафти), деревообробні галузі (наявність великих масивів лісу) та харчова промисловість. У промисловості домінував іноземний капітал – австрійський, німецький, англійський, французький.
Повільно йшов процес зростання міст. Найбільшим містом був Львів, де чисельність населення зросла з 70 тис. (1857 р.) до 200 тис. (1910 р.). Порівняно з Наддніпрянщиною, економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виражений колоніальний характер.