Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України курс лекцій.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.13 Mб
Скачать

IV етап (1480–1569) – посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі».

2. Унії к. Хіv – хvі ст., їх значення в історії українського народу.

Небезпека з боку сильних сусідів – Тевтонського ордену, який панував на Балтійському узбережжі, з боку Московського князівства, авторитет якого зростав після перемоги над татарами в Куликовській битві 1380 р., з боку Кримського ханства (виділилося у 1443 р. із складу Золотої Орди, з 1475 р. визнало залежність від Османської імперії) – посилила тенденції до зближення між Литвою та Польщею і першим союзом між ними стала

Кревська унія 1385 р.

Великий князь литовський Ягайлом (1377 – 1392 рр.) одружився з польською королівною Ядвігою, став королем Польським.

Наслідки унії:

  • Позитивні – об’єднання зусиль двох держав допомогло розгромити Тевтонський орден і зупинити просування німців у слов’янські землі (битва при Грюнвальді 1410 р.).

  • Негативні – посилювався вплив поляків в Україні, почалося насильницьке насадження католицтва. Польща прагнула повністю підкорити Велике князівство Литовське. Проти цього виступила православна литовська та руська знать на чолі з князем Вітовтом.

Пропольська політика зумовила появу литовсько-руської опозиції, яку очолив князь Вітовт (1392–1430). Підтриманий зброєю литовських феодалів та руських удільних князів, він 1392 р. був визнаний довічним правителем Литовського князівст­ва. Намагаючись зміцнити єдність власної держави, Вітовт ліквідує пів­денно-західні руські удільні князівства – Волин­ське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське. У цих землях починають управляти великокнязів­ські намісники. Внаслідок цього посилюється соціаль­ний гніт і зводиться нанівець колишня автономія укра­їнських земель. Вітовт розбудував систему опорних укріплень у Барі, Брацлаві, Зве­нигороді Жванці, Черкасах та інших містах. У 1399 р. у битві з татарами на Ворсклі загинули найкращі військові формування Литви та Русі.

Віленська унія 1401 р.

Литовські князі взнали васальну залежність Литви від Польщі. Після смерті Вітовта всі руські землі, в тому числі й українські, мали перейти під владу Польщі. Литовським панам надавалась можливість брати участь в обранні польського короля після смерті Ягайла.

Городельська унія 1413 р.

Велике князівство Литовське визнавалося незалежною державою, хоча зверхність Польщі над ним зберігалася: обрання великого князя контролювалося і затверджувалося польським королем. Литовська католицька знать урівнювалася у правах з польською шляхтою. Католики могли брати участь у великокняжій раді, участь православних у державному управлінні обмежувалася. Розширенню сфе­ри впливу католицизму сприяли роздача католицькій цер­кві українських земель, заснування католицьких єпис­копських кафедр у Кам’янці-Подільському та Луцьку.

Після смерті Вітовта у 1430 р. Великим Князем Литовським стає молодший брат Ягайла – Свидригайло, який на литовських та руських землях утворює Велике князівство Руське (1430-1435). Орієнтація Свидригайла на руську знать викликала протест литовських феода­лів, які скинули Свидригайла і проголосили великим князем литовським Сигізмунда Кейстутовича (1432–1440). Сигізмунд відновив унію між Литвою та Польщею 1401 p., повернув Польщі Західне Поділля й при­кордонні міста Олеськ, Ратне, Лопатин та ін. Литва ви­знала зверхність Польщі.

Ягайло в 1432 р. видав привілей, яким зрівнював у майнових і особистих правах тих «руських» бояр, що перейшли на бік Сигізмунда, з литовськими боярами-католиками. Руські феодали почали переходити на бік Сигізмунда

У вересні 1435 р. під Вількомиром відбулась вирішальна битва між руськими військами в союзі з рицарями Ліванського ордену князя Свидригайла та польсько-литовськими військами Сигізмунда. Свидригайло отримав поразку, зрікся титула. Руські землі поступово втрачали автономію:

  • у 1434-1462 рр. замість колишнього Галицького князів­ства утворено Руське, Белзьке та Подільсь­ке воєводства;

  • 1452 р. ліквідовано Волинське князівство.

  • 1470 р. ліквідовано Київське князівство.