6. Перегляд частини художнього кінофільму „Ярослав Мудрий”
Коли
видатний український письменник Павло
Загребельний задумав написати великий
історичний твір, йому довелося опрацювати
масу літератури: роботи археологів,
істориків, етнографів. Але найважливішим
джерелом цього твору, за свідченням
самого автора, стали давні літописи.
Так з’явився монументальний і в той
самий час живий образ Ярослава Мудрого.
Як
видатний суспільно-політичний діяч
постає перед нами цей київський князь
в епізоді, де йдеться про рік 1028. Ярослав
Мудрий зустрічається з ромейськими
вмільцями, які прибули з Константинополя.
І Ярослав проголошує: “Зроблю Київ
суперником Константинополя… А для
цього все зробимо, як у ромейськім
стольнім городі: церкву Софії, Золоті
ворота, монастирі, храми, грища, палати…”
Це визначний момент як в історії княжіння
Ярослава, прозваного Мудрим, так і
в українській історії. Ніби з однієї
фрази могутнього володаря дивом виростає
все те, що протягом століть буде складати
всесвітню славу нашого Києва. І почалося
титанічне будівництво. “Серед поганських
пісень, християнських молитов грецьких,
кадіння попівського… почали
вкопуватись в землю Перевісища, щоб
закладати підвалини під церкву святої
Софії.”
7. Читання учнями найулюбленіших уривків з твору з коментуванням.