Найголовніші зооантропонозні хвороби птиці .

Сальмонельоз, колібактеріоз, аспергільоз, грип та ін.

Трихінельоз курей

Шистосомоз водоплавної птиці

На птахофабриках треба постійно виконувати комплекс організаційно-господарських, технологічних і ветеринарно-санітарних заходів дозволяє підвищити резистентність птиці, а також попередити зараження птиці через об’єкти зовнішнього середовища важливою.

Складовою заходів боротьби із заразними хворобами курей є обов’язкове підтримання високої санітарної культури ведення галузі застосовування ізольованого розміщення і утримання різних вікових груп птиці; заповнення одновіковою птицею залів та пташників; дезінфекція інкубаційних яєць та ін.

Розглянемо основні питання, що пов’язані

з біобезпекою утримання птиці.

Загальні положення

Розміщувати птахоферми треба подальше від ін.их ферм ( 800 і більше метрів) та проїзних доріг тому , що ряд збудників хвороб переносяться повітряним шляхом . В кращих умовах знаходяться ферми, що розташовані “з підвітряної сторони“. Птахівничі приміщення повинні бути деконтаміновані від патогенної мікрофлори з допомогою очистки , дезінфекції і санації . Необхідно забезпечити оптимальний мікроклімат , повноцінну годівлю та ін. Важливо вести постійний діагностичний контроль з обов’язковою відправкою різних проб ( трупи, корми та ін.) до лабораторію ветеринарної медицини і виконанням рекомендацій лабораторії.

Транспорт

Кожний транспортний засіб може бути забрудненим і контамінованим мікробами , тому на великих птахо господарствах будують так звані дезбар’єри. Але найкраще рішення – взагалі не пускати транспорт на ферму , а необхідний транспорт використовувати тільки на території ферми . Привезені корми , птиця та ін. перегружають з допомогою спеціальної рамки .

Люди (робітники і відвідувачі )

Люди можуть переносити на одязі і взутті хвороботворні мікроорганізми . Треба зробити так , щоб вони при відвідуванні птахоферм переодягались ( наприклад , в санпропускниках з душовою ), або хоч одягали халати, калоші, бахіли. Важлива санітарна культура і гігієна . Шлунково –кишковий тракт людини може бути джерелом хвороботворних мікроорганізмів , наприклад , сальмонел . Важливо мати туалети поза пташниками , систематично їх знезаражувати . Всі , хто перебуває на фермі повинні мити руки, в тому числі після кожного відвідування туалету .

Птиця і інкубаційне яйце .

Птиця навіть здорова на вигляд зовнішньо часто є переносником збудника інфекції . Краще завозити інкубаційне яйце та інкубувати на своїй фермі .

При завезенні птиці (яєць) треба дотримуватись деяких положень –знати епізоотичну ситуацію в господарстві де отримують їх . Птиця , що прибула в господарство, карантинується , а лікар ветеринарної медицини підкаже, як це зробити та які провести дослідження : коли можна саджати птицю на ферму . Рекомендується періодично перевіряти бактеріальне обсіменіння повітря .

Охорона від дикої птиці: огородження сіткою , не допускати розсипу кормів , ліквідація затишних місць для висиджування або для ночівлі.

Вода

Птиця п’є регулярно воду , тому всяке забруднення її може викликати масове захворювання , особливо при попаданні в воду мікробів . Ряд патогенних мікроорганізмів довго зберігають свої властивості в воді. Вода може бути серйозним джерелом як сальмонел так і токсичних грибків , а також , через корм переносяться і ін.і збудники хвороб . Корм забруднюється під час виготовлення комбікормів , транспортировки і в кормоцехах дикою птицею , гризунами та ін..

Підстилка.

Незалежно від матеріалу підстилки ( солома , торф, тирса та ін..) в ній , як правило , є хвороботворні мікроби . Попадають туди вони і при заготівлі і при збереженні , а джерелом інфікування може бути послід з пташників , гризуни , дика птиця . Десь менше патогенних мікроорганізмів при вирощуванні птиці на полу на так званій глибокій підстилці, де на хвороботворні мікроорганізми діє сапрофітна мікрофлора і підвищена температура в глибоких її шарах.

Гризуни

На кожній птахофермі рано чи пізно з’являються миші чи щури, особливо якщо ферма недалеко від людського житла . Ці шкідники є головними переносниками збудників різних захворювань.

Щоб краще контролювати цю проблему необхідно : зробити на скільки можливо пташники недоступними для гризунів , виключити розсип кормів і проводити під керівництвом спеціаліста відповідну програму дезинфекції.

Профілактичні обробки і щеплення

Антибактеріальні препарати використовувати для профілактики і лікування треба швидко після встановлення діагнозу на захворювання та після перевірки чутливості збудника до препаратів в лабораторії ветеринарної медицини , а також застосовувати комбінації препаратів . Використовувати тільки зареєстровані ветеринарні препарати .