Породи індиків.

Бронзова порода – виведена в США схрещуванням місцевих домашніх індиків з чорними англійськими і дикими. Вага індичок 7-9 кг, індиків 14-16 кг. Яйценосність 60-90 яєць.

Бронзові широкогруді – створені на базі бронзових. Вага самок 9-12 кг, самців – 18-20кг. Яйценосність 70-80 яєць. Широко використовуються для створення високопродуктивних порід, ліній і кросів.

Північно-кавказська бронзова порода виведена шляхом схрещування місцевих індиків з бронзовими широкогрудими. Вага самок 6-7кг, самців 12-14 кг., яйценосність 90-110 яєць на рік.

Московська бронзова порода – виведена шляхом схрещування бронзових широкогрудих, північно-кавказських бронзових і місцевих бронзових індиків. Вага самців 19 кг., самок 9кг., яйценосність 80-90 яєць, вага яйця 87г.

Московська біла порода – виведена шляхом схрещування білих голландських, білих місцевих і белтвільських індиків . По продуктивності близька до московських бронзових.

Породи качок. М’ясні породи.

Пекінська порода – виведена в Китаї. Перо біле з слабким жовтуватим відтінком. Вага самок 3-3,5, самців 3,5-4кг. Яйценосність 98-120яєць, вага яєць 90г.

Українська породна група качок – українські голнисті, сірі, білі качки. Вага самок 3-3,2 кг., самців 3,3-3,5 кг. Яйценосність 110-120 яєць.

Чорні білогруді качки – виведені в результаті схрещування місцевих українських білогрудих з пекінськими і хакі-кемпбел. Вага селезнів 3,5-4 кг., качок 3-3,5кг. Яйценосність 120-130 яєць, вага яєць 80-90г.

Білі московські качки – виведені схрещуванням качок пекінської породи і хакі-кемпбел. Вага качок 3-3,5кг, селезнів 4-4,2 кг. Яйценосність 110-130 яєць, вага яєць 90-95г.

М’ясо-яєчні породи качок.

Дзеркальні качки

Хакі-кемпбел

Орнінгтон

Яєчні породи качок

Індійські бігуни.

Породи гусей

Холмогорська порода.

Велика сіра порода.

Арзамаські гуси.

Роменські гуси

Рейнські гуси.

Італійські білі гуси.

Горьковська порода.

Адлерські гуси.

Шадрінська (Уральська) порода.

Оброшинські гуси

Тема 2. Фізіологія та етологія птиці. Основи інкубації. Технологія інкубації яєць, особливості параметрів мікроклімату при інкубації яєць різних видів та порід птиці.

Вимоги до якості інкубаційних яєць сучасних кросів сільськогосподарської птиці. Зв’язок якості яєць з виводимістю. Шляхи підвищення виводимості інкубаційних яєць.

Основи інкубації. Технологія інкубації яєць

Інкубація або штучне виведення молодняку є важливою ланкою в технології виробництва продукції птахівництва, її проводять у це­ху інкубації, що розміщують в окремому приміщенні, на певній від­стані від основних цехів виробництва, з підведеними під’їзними шляхами з твердим покриттям, водопроводом, каналізацією і на­дійним електропостачанням. У ньому обладнують інкубаційні й ви­відні зали, кімнати для сортування яєць і курчат, камеру для газа­ції та лабораторію. В інкубаційному залі встановлюють інкубатори типу: «Універсал-45», «Універсал-50», «Універсал-55», ІКП-90. Інку­батор складається з однієї або кількох камер (боксів), оснащених комплектом лотків для вкладання яєць і обладнання для їх розмі­щення в камері чи боксі. До інкубаційного примикає вивідний зал, але він надійно ізольований, щоб пух і органічний пил не потрап­ляли в інкубатори. Температуру повітря в цеху інкубації підтриму­ють на рівні 18 – 20 °С, а відносну вологість — до 60 %. Приміщення забезпечують вентиляцією.

Для інкубації відбирають яйця від курок батьківського стада піс­ля досягнення ними 8-місячного віку. Яйця піддають дезінфекції парою формальдегіду в спеціальних камерах, розміщених безпосе­редньо у пташниках, через кілька годин після знесення, що захи­щає їх від потрапляння інфекції всередину та поширення хвороб. У деяких господарствах яйця дезінфікують не у пташниках, а в спе­ціальних герметичних камерах інкубаційного цеху. Після цього їх зберігають у приміщенні яйцескладу за температури 8 – 12 °С і во­логості повітря 70 – 80 %. Перед інкубацією яйця сортують візу­ально (за зовнішніми ознаками) та просвічуванням на овоскопі. Під час зовнішнього огляду враховують їхню масу, форму, стан і якість шкаралупи; під час просвічування звертають увагу на розміри й положення повітряної камери, стан градинок, положення та рухли­вість жовтка, наявність у яйці включень.

Непридатними для інкубації вважають яйця неправильної фор­ми (круглі, довгі, здавлені), з дефектами шкаралупи (бій, насічка, тонка шкаралупа, вапняні нарости), зміщеною або блукаючою повіт­ряною камерою, кров’яними та м’ясними включеннями, старі, насиджені тощо.

Племінні яйця мають бути правильної форми з непошкодженою шкаралупою і масою не менше ніж 52 г. У 1 г жовтка яйця повинно бути: вітаміну А — не менше 6 мкг, каротиноїдів — 18 і вітаміну В2 — 4 мкг.

Відібрані для інкубації яйця вкладають вертикально в інкуба­ційні лотки і так зберігають у приміщенні яйцескладу впродовж

3 — 5 діб за температури 8 — 12 °С і вологості повітря 70 — 80 %.

Перед закладанням в інкубатор їх обігрівають протягом 3 — 4 год. Для кожного інкубатора заздалегідь складають графік закладання яєць. Лотки з яйцями бажано завантажувати в ті самі години. В ін­кубатори «Універсал» яйця курячі закладають з інтервалом три дні, а кожну сьому партію — через чотири. Кожна партія яєць — це 52 лотки.

Оскільки ембріональний розвиток птиці відбувається поза мате­ринським організмом, режим інкубації потребує відповідних умов зовнішнього середовища, тобто певної температури, вологості та об­міну повітря в інкубаторі. Важливою умовою при цьому є тепло. Під його впливом відбуваються ріст і розвиток плода протягом усього періоду інкубації. В сучасних інкубаторах середню температуру по­вітря підтримують на рівні 37,5 °С із коливанням від 36,8 до 38,2 °С. Посилене обігрівання яєць необхідне лише в перші 4 — 8 днів інку­бації. Далі підвищена температура пригнічує розвиток зародка, а в разі тривалого перегрівання ембріон гине. З метою запобігання пе­регріванню ембріонів періодично (через 2 — 3 год) контролюють температуру поверхні яєць. Якщо вона перевищує зазначений рі­вень, то температуру повітря в інкубаторі знижують і застосовують охолодження. При цьому яйця охолоджують до 32 — 34 °С впродовж 15— 30 хв.

Необхідною умовою нормального розвитку ембріонів є наявність обміну повітря між яйцем і навколишнім середовищем. Через вен­тиляційну систему інкубатора здійснюється заміна відпрацьованого насиченого вуглекислим газом повітря на свіже, збагачене киснем. Одночасно із інкубатора видаляють надлишки фізіологічного тепла. Рівень обміну повітря регулюють залежно від завантаження інкуба­тора, віку ембріонів та виду птиці. На початку інкубації обмін повіт­ря мінімальний. У міру розвитку ембріонів і завантаження інкуба­тора його поступово збільшують і доводять до 13 — 18 разів за добу.

Важливий фізичний чинник інкубаційного режиму — відносна вологість повітря. В перші 7 — 9 днів інкубації висока відносна воло­гість (60 — 64 %) позитивно впливає на розвиток ембріонів, а низька, навпаки, пригнічує його. В наступні дні, особливо після замикання алантоїса, її підтримують у межах 50 — 52 %. Під час інкубації яйця автоматично перевертають під кутом 45°. Для перевірки правиль­ності режиму інкубації проводять зважування контрольних лотків на 6-й, 12-й і 18-й день. Якщо втрата маси відповідає нормі (на 6-й день — 3 %, 12-й — 7 — 8, 18-й — 12 %), процес інкубації відбуваєть­ся нормально.

На 19-й день інкубації яйця переносять із інкубаційного у вивід­ний зал, де на 21-й день починається виведення курчат, при цьому відносну вологість підвищують до 65 — 75 %. Першу вибірку курчат проводять після того, як виведеться й обсохне 70 — 75 % молодняку від загальної кількості закладених яєць, наступну — через 8 — 10 год. Усього за час виведення здійснюють дві-три вибірки.

Курчат через 8 — 12 год після виведення розподіляють за статтю (формою статевих горбиків), розміщують у ящики розміром 60 х 60 см

і відправляють у цех вирощування ремонтного молодняку.

Інкубація курячих яєць. Поняття «інкубація» походить від латинського incubatio (висиджування) і означає вивід пташеня з яйця без допомоги дорослої птиці. Людство додумалося до такого прийому сотні (а то й тисячі) років тому. Але по-справжньому цей процес розгорнувся лише в XX столітті, коли у людей накопичилася багата експериментальна база та наукові можливості «заглянути всередину» яйця. Тим не менш, природа стійко зберігає свої секрети, і до цих пір в цьому процесі зберігаються таємниці, які супроводжують будь-яке зародження життя.

Інкубація курячих яєць та виведення молодняку ​​в інкубаторах дозволяє отримувати добовий молодняк в необхідній кількості в будь-який час року. При штучній інкубації яєць відпадає  необхідність в квочці, яка в період насиджування, а також деякий час після нього припиняє яйцекладку, знижуючи, таким чином, яєчну продуктивність в цілому за рік.

У практиці любительського птахівництва нерідко складається така ситуація, коли необхідно про інкубувати кілька цінних яєць від птахів, наприклад рідкісних порід або дефіцитних гусячих яєць, коли немає квочки. Невеликі інкубатори можуть допомогти в цьому.

Особливе значення в умовах присадибного птахівництва, інкубація курячих яєць в інкубаторах може мати при вирощуванні молодняку ​​на м'ясо. У зв'язку з різким скороченням поголів'я птиці в останні роки придбати добових бройлерних курчат, каченят, індичат і особливо гусенят в потрібній кількості досить складно. Тому перед тим як почати вирощувати молодняк на м'ясо, власники присадибних господарств, спочатку заводять невелике поголів'я дорослої птиці батьківського стада або самі вирощують її до статевозрілого віку, а потім отримують інкубаційні яйця. Тоді виникає необхідність інкубувати яйця в інкубаторах.

Звичайно, краще це зробити на інкубаторно-птахівничих станціях або в якомусь інкубаторії, в якому вже налагоджені інкубаційні і вивідні машини і відпрацьована технологія інкубації. Однак така можливість є далеко не завжди і доводиться купувати інкубатори для свого господарства.

В даний час промисловістю налагоджено виробництво малогабаритних інкубаторів спеціально для присадибних господарств: ІПХ-5 (інкубатор присадибного господарства), розрахований на інкубацію 50 курячих яєць, ІПХ-10 на 100 курячих яєць, мулу-Ф-0, 3 (інкубатор лабораторний універсальний) і деякі інші моделі (Квочка, ЛЕО-0, 5 та ін.) У цих інкубаторах можна інкубувати яйця та інших видів сільськогосподарської птиці, але слід мати на увазі, що кількість яєць, що укладаються в лоток, буде іншим. Так, наприклад, качиних і індичих яєць можна буде закласти 75%, гусячих яєць - тільки 42%, а перепелиних 300% від числа курячих яєць.

Малогабаритні інкубатори так само, як і промислові інкубатори виробляються на заводі "Пятигорськсельмаш". Науковцями ВНИТИП спільно з фахівцями Вінницького заводу радіотехнічної апаратури розроблений малогабаритний інкубатор "Квочка" на 45-82 яйця або 100 яєць в залежності від модифікації, в якому можна інкубувати яйця різних видів сільськогосподарської птиці, а потім перетримувати молодняк до двох тижнів. Для цього в інкубаторі автоматично підтримується температура повітря при інкубації яєць на рівні 37,8 ° С, а при підтримці молодняка 28 ° С.

Деякі умільці (А. Сичов та інші) самі сконструювали малогабаритні інкубатори, які працювали з достатнім ступенем стійкості і надійності. А. Кирич в інкубаторі своїй конструкції успішно інкубували яйця і виводив пташенят диких птахів - глухарів, тетеруків, куріпок. До нього майже всі спроби інкубації яєць диких птахів закінчувалися невдачею. Все ж конструювання інкубаторів - досить складна і копітка робота, що вимагає глибоких біологічних і технічних знань, з якою основній масі птахівників впоратися важко, тому зразки саморобних інкубаторів, рекомендації по їх виготовленню в цій книзі не наводяться.

Початківців птахівників слід попередити, що інкубація яєць в інкубаторах досить складний процес, що вимагає спеціальних знань, серйозного і вдумливого ставлення до нього, акуратності і точності в здійсненні всіх технологічних операцій, а також дорогої техніки. Тому, перш ніж починати займатися штучною інкубацією, необхідно зважити всі "за" і "проти", оцінити свої можливості. І якщо ви все ж зважилися на цю справу, то потрібно придбати мінімум необхідних знань і умінь з інкубації яєць в інкубаторах.

Перш ніж інкубувати яйця безпосередньо в інкубаторі, необхідно виконати ряд попередніх операцій, без яких неможливо досягти хороших результатів інкубації та отримати здоровий, якісний молодняк.

Далеко не всі яйця придатні для інкубації. Їх потрібно відібрати відповідно до вимог, що пред'являються до інкубації курячих  яєць сільськогосподарської птиці різних видів, за масою, формою, станом шкаралупи та вмісту яйця, величиною повітряної камери та іншими показниками. Масу яєць визначають зважуванням на вагах з точністю до одного грама. До яєць, з яких буде виведений м'ясний молодняк, вимоги за цим показником пом'якшені. Практично інкубаційні яйця курей бройлерних кросів, качок, індиків та гусей за масою не відбраковують, оскільки кожне яйце, особливо гусяче, як кажуть, "на вагу золота".

До якості шкаралупи пред'являють жорсткі вимоги. Вона повинна бути чистою, гладкою, без наростів і западин і, найголовніше, цілою, без тріщин і насічок, які легко не помітити при зовнішньому огляді яйця.

Надійніше за все переглядати яйця на овоскопі. Тоді насічка на шкаралупі яйця добре видна. Вона виглядає у вигляді тонкої світлої смужки. Таке яйце інкубувати можна. Через тріщину в процесі інкубації буде випаровуватися занадто багато вологи, що несприятливо позначиться на розвитку ембріона. Якщо інкубаційне яйце представляє велику цінність, насічку можна спробувати закрити тонкою смужкою клею, приготованого на крохмалі.

При перегляді яйця на овоскопі можна спостерігати мармуровість шкаралупи - невеликі численні світлі і темні плями на шкаралупі. Дослідження Л. В. Куликова показали, що такі яйця характеризуються низькою виводимістю і менш інтенсивним розвитком ембріона. Однак якщо яйце від птиці рідкісної популяції або породи і представляє особливий інтерес, то його можна закласти на інкубацію.

Повітряна камера, що характеризує свіжість яйця, при його просвічуванні спостерігається в районі тупого кінця яйця у вигляді трохи більше темної плями, ніж вміст яйця. Великі розміри повітряної камери - висота і діаметр - свідчать про тривалий періоді зберігання яйця. Зародок при інкубації такого яйця відстане в розвитку або не виведеться зовсім.

Якщо при різкому повороті яйця жовток зміщується до одного якогось кінця яйця або рухливість його всередині яйця занадто велика, то порвана одна з градінок яйця або відразу обидві. Таке яйце на інкубацію не придатне. Також обов'язково відбраковують яйця "кров'яний кільце", "пляма", "тумак", "красюк".

Якщо яйця сильно забруднені, то їх потрібно очистити від бруду чистою ганчіркою, змоченою у розчині перекису водню або в слабкому розчині марганцевокислого калію. Засохлий бруд на шкаралупі закупорює пори і утрудняє доступ свіжого повітря до ембріону який розвивається і також служить джерелом інфекції.

Відібрані для інкубації яйця підлягають дезінфекції. На поверхні шкаралупи яйця може перебувати різна мікрофлора, в тому числі і патогенна. Якщо яйце своєчасно не продезинфікувати, то хвороботворні мікроорганізми можуть проникнути через пори всередину яйця і інфікувати зародок. Дезінфекцію великої кількості яєць зазвичай проводять парами формальдегіду. В емальований посуд наливають формаліну 25-30 мл і стільки ж води, а потім насипають 30 мг марганцевокислого калію, швидко ставлять в дезінфекційну камеру, де вже знаходяться інкубаційні яйця. Настає бурхлива реакція, в результаті якої виділяється їдкий газ - формальдегід. Вказаної кількості речовини достатньо на 1 м3 дезінфекційної камери. Час експозиції - 30 хвилин при температурі 37 ° С. Як дезінфекційну камеру, можна пристосувати який небудь ящик зі щільною кришкою або невелику шафу без щілин.

Крім газової дезінфекції яєць можна застосовувати вологу дезінфекцію, коли яйця, поміщені в пластмасову сітку, занурюють у дезінфекційний розчин і вся поверхня шкаралупи повністю знезаражується.

 Це більш надійний спосіб, цілком прийнятний в умовах присадибного господарства.

Для вологої дезінфекції застосовують хлорамін Б - білий дрібнокристалічний порошок зі слабким запахом хлору. Готують 5% водний розчин цієї речовини і при температурі 30-35 ° С на 3 хвилини занурюють в нього яйця.

При відсутності хлораміну можна користуватися 1% розчином йоду. Для чого беруть 10 г кристалічного йоду і 15 г йодистого калію, розчиняють в невеликій кількості води і доводять до об'єму 1 л. Яйця занурюють у розчин на 0,5-1,0 хв при температурі 20-35 °. Застосовувати розчин йоду треба з обережністю, оскільки він в такій концентрації токсичний для людини.

В якості дезинфікуючого засобу при вологій дезінфекції можна застосовувати хлорне вапно, що містить 25-30% активного хлору. Для приготування розчину потрібної концентрації беруть 15-20 г хлорного вапна, насипають її в літрову банку і заливають водою. Яйця за 2-3 години до закладки занурюють у розчин на 3 хв при температурі 20-30 ° С. При роботі з хлорним вапном також потрібні запобіжні заходи.

Зберігання інкубаційних яєць здійснюють в чистому приміщенні при певній температурі і відносній вологості повітря.

При короткому терміні зберігання яєць немає необхідності підтримувати знижену температуру навколишнього повітря до 8 - 10 ° С, як це зазначено в багатьох застарілих рекомендаціях. Останні дослідження показали, що найбільш висока виводимість яєць, що зберігалися протягом короткого терміну, відзначається при досить високій температурі повітря - 18°С. І лише при максимальному терміні зберігання яєць температуру повітря підтримують на відносно низькому рівні. Відносна вологість повітря повинна підтримуватися на високому рівні (80-85%), щоб не допустити усушки яєць.

Якщо перерва між знесенням яйця і закладкою його на інкубацію тривала, яйце старіє. У ньому відбуваються незворотні якісні зміни, що знижують виводимість. При старінні яйце втрачає масу. При оптимальних строках зберігання маса яйця в середньому за день зменшується на 0,2%. Знижується щільність яйця. Білок втрачає воду за рахунок випаровування вологи і переходу її в жовток. Згладжується шаруватість білка, він стає рідкої консистенції. Відбувається розпад протеїнів, в тому числі лізоциму, в результаті чого втрачаються бактерії бактерицидні властивості білка - здатність затримувати ріст або вбивати бактерії.

Жовток при старінні збільшується в розмірах і стає більш рідким. Жовткова оболонка втрачає еластичність. Відбувається розпад азотистих сполук, розкладання вітамінів і жирів. Глибокі зміни відбуваються в бластодиску: змінюється структура клітин зародка, руйнуються їхні ядра, знижується здатність до поділу. При тривалому процесі старіння жовток втрачає центральне положення, спливає до шкаралупи, може пристати до підскаралупної оболонки, розірватися і змішатися з білком.

У зв'язку з цим встановлено максимальний термін зберігання інкубаційних яєць для птиці різних видів. У курячих яєць він становить 6 діб, у індичих і качиних - 8, у гусячих яєць - 10 діб. Зберігання яєць протягом більш тривалого часу значно знижує виводимість яєць, а в деяких випадках ембріон гине зовсім.

Небайдуже, в якому становищі зберігаються інкубаційні яйця. Курячі, індичі, цесаріние і дрібні качині яйця зберігають вертикально тупим кінцем вгору. Великі качині зберігають в напівпохилому положенні, гусячі - в горизонтальному. Якщо яйця зберігаються більше 5 днів, особливо в горизонтальному положенні, їх треба повертати на 90-180 ° раз в день.

Закладку яєць в інкубатор виробляють в будь-який час доби. Але краще це робити ввечері, з таким розрахунком, щоб вибірку виведених і обсохших курчат виробляти потім вранці, після чого буде достатньо часу, щоб розсадити молодняк в клітини або на підлогу для вирощування в той, же день. Перед закладанням яйця, які зберігалися при зниженій температурі, повинні кілька годин постояти в теплому приміщенні, де встановлений інкубатор, і нагрітися до кімнатної температури. Якщо закласти в інкубатор холодні яйця, вони будуть відтаювати , а сам інкубатор довго не вийде на оптимальний режим роботи.

При закладці яєць бажано враховувати їх масу. Відомо, що з великих яєць молодняк виводиться пізніше, ніж із середніх і тим більше з дрібних. Тому, щоб забезпечити дружний вивід молодняку, що дуже важливо для отримання молодняка хорошої якості, необхідно, спочатку закласти великі яйця (в межах породи або лінії), а потім через 6:00 середні і ще через 6:00 - дрібні. До моменту виведення ембріони в такому випадку підійдуть одночасно.

Курячі яйця укладають в лоток вертикально, качині і індичі напівпохилому, але можна горизонтально, гусячі горизонтально.

Якщо лоток завантажений не повністю, яйця закріплюють плоскою металевою тонкою смужкою або картоном, щоб вони не розкочувалися і не випали з лотка при повороті. З цією метою вільні місця заповнюються смужкою картону, складеної багато разів, так, щоб яйця були ущільнені.

В процесі інкубації необхідно контролювати умови зовнішнього середовища - свідчення сухого і вологого термометрів, поворот лотків і відкриття заслінок, роботу вентилятора. Незважаючи на те, що потрібний режим в інкубаторі підтримується автоматично, в роботі механізмів можуть бути різні зміни і порушення, що призведе до відхилення від оптимальних параметрів зовнішнього середовища. Тому регулярно, раз на 8:00, потрібно відзначати показання приладів і спостерігати роботу систем інкубатора.

Особливо велике значення для розвитку ембріона має відхилення від оптимальної температури повітря в інкубаторі. Встановлено, що в інкубаторах з конвекційним обігрівом оптимальний рівень температури повітря протягом інкубації яєць знаходиться в межах 37,5-37,8 ° С. У промислових інкубаційних машинах інкубаторів типу "Універсал" оптимальною температурою вважається 37,6 ° С і більше. Проте в кожному інкубаторі є певні зони, в яких температура повітря відхиляється в ту або іншу сторону, що вкрай небажано.

Підвищення температури повітря проти оптимальної призводить до скорочення терміну розвитку ембріона, але курчата виводяться дрібними, з великим залишковим жовтком, не зарослою пуповиною. При значних відхиленнях температури спостерігаються порушення в їх формуванні, і навіть загибель на ранній стадії інкубації і при виведенні.

Знижені температури затримують розвиток ембріона іноді більш ніж на добу. При недостатньому обігріві яєць ріст і розвиток ембріонів відстають з перших днів їх інкубації. Висновок молодняку ​​розтягнутий. Виведений молодняк малорухомий, погано стоїть на ногах. Оперення у нього брудне, животи відвислі.

Контроль за вологістю повітря в інкубаторі також дуже важливий. При низькій вологості повітря в інкубаторі яйця сильно втрачають масу. Розмір повітряної камери збільшений. Особливо неприємна знижена відносна вологість повітря у першій половині інкубації, коли аллантоис (одна з навколоплідних оболонок) не замкнутий у гострому кінці яйця. У другій половині інкубації, коли аллантоис зімкнеться, випаровування води відбувається з аллантоїсної рідини і знижена вологість повітря менш шкідлива. При зниженій вологості повітря прокльон шкаралупи та виведення молодняку ​​ранні, молодняк дрібний і сухий, пух у нього добре пігментований. Шкаралупа суха і ламка, з щільними подскорлупними оболонками. Спостерігаються випадки, коли, розламавши шкаралупу майже по всьому периметру яйця, курча не може розірвати підскоролупну оболонку.

При підвищеній вологості в інкубаторі яйця мало втрачають масу. Аллантоїс пізно охоплює білок. Проклев шкаралупи та виведення молодняку ​​запізнюються. У виведеного молодняку ​​оперення злипається, брудна Шкіра та дзьоб іноді приклеюються до шкаралупи в місці проклева. У промислових інкубаторах повітря зволожується за допомогою спеціальних розпилювачів. У малогабаритних інкубаторах вологість повітря підтримується за допомогою плоских ванночок або листів, заповнених теплою водою. Вода з них випаровується і насичує повітря вологою. Регулюють її, відкриваючи велику або меншу поверхню деки з водою або встановлюючи додаткові ємності з водою, якщо дозволяє площа інкубатора.

За вологістю повітря в інкубаторі стежать за показаннями сухого і вологого термометрів. Використовуючи отримані дані по психометричній таблиці, визначають відносну вологість повітря. У більшості випадків виникають труднощі з підвищенням відносної вологості повітря в інкубаторі. У малогабаритних інкубаторах вона практично не піднімається вище 60-63%. Зазвичай знижена температура поєднується з підвищеною вологістю, і навпаки. Непрямим показником відносної вологості повітря в процесі інкубації може служити величина залишкової шкаралупи. Якщо залишкова шкаралупа маленька, то відносна вологість повітря знижена; зворотна ж ситуація спостерігається вкрай рідко.

Правильність відносної вологості повітря в інкубаторі контролюють шляхом періодичного зважування яєць та визначення втрати їх маси, яка у курячих яєць за період інкубації повинна становити 12-13%.

Для розвитку ембріона необхідне свіже повітря. Куряче яйце протягом всього періоду інкубації споживає 3,8 л кисню і виділяє 3,5 л вуглекислоти. Тому подання свіжого повітря в інкубатор і видалення відпрацьованого дуже важливі. В інкубаторі існують припливні і витяжні отвори. Однак свіже повітря не подається безпосередньо з інкубаційними яйцями. Свіже повітря в обмеженій кількості через припливні отвори надходить у шафу, нагрівається, вентилятором перемішується з теплим повітрям всередині шафи і лише після цього доходить безпосередньо до місця розташування яєць. Занадто інтенсивна вентиляція призведе до великого випаровування вологи і усушці яєць.

На початку інкубації подача свіжого повітря обмежена. Наприкінці інкубації інтенсивність вентиляції найбільша, тому що ембріони вже великі і споживають багато кисню. Крім того, в другу половину інкубації виділяється багато біологічного тепла, яке необхідно від них відвести. Вентиляція виконує і цю функцію.

При порушенні газообміну в першій половині інкубації з'являється підвищена кількість каліцтв, а в більш старшому віці - гіперемія жовткового мішка, крововиливи в шкіру, наявність крові в аллантоїсну рідини. У другій половині інкубації недостатній газообмін викличе неправильне положення ембріона - головою до гострого кінця яйця. Якщо яйце тривалий час зовсім не повертати, то жовток наближається до підскаралупної оболонки, зародок гине. Якщо кут повороту недостатній (менше 45 ° в ту чи іншу сторону), то білок слипнеться з підскаралупними оболонками, аллантоїс зімкнеться над білком і значна частина його не буде використовуватися ембріоном. Молодняк загине при виведенні або виведеться слабким. В процесі інкубації яйця повертають щогодини. За кілька днів перед виведенням поворот яєць припиняють.

При інкубації яєць слід стежити строго за справністю контрольних приладів, зокрема, за точністю показань сухого і вологого термометрів. Для останнього використовують чисту дощову або дистильовану воду. Матерчатий гніт на вологому термометрі повинен бути чистим рівномірно зволоженим. Шарик вологого термометра розташовують над водою на відстані приблизно 10 мм від її поверхні. Гноти на психрометрі необхідно міняти двічі в процесі інкубації. Режим інкубації в малогабаритних інкубаторах, де інкубація яєць і вивід молодняка відбуваються в одних і тих же лотках (при виведенні висоту стінок лотків нарощують, щоб курчата не випадали), розрізняються за періодами інкубації. Так, для курячих яєць у перші +18 діб підтримують температуру повітря у інкубаторі (показання на сухому термометрі) +37,6°С, а на вологому - 29°С, що відповідає відносній вологості приблизно 52%. В останні 3 дні температуру на сухому термометрі знижують до 37,2-37,0°С, а на вологому термометрі її збільшують до 30-31°С, що відповідає відносній вологості повітря 60% і більше.

При інкубації індичих, цесариних, качиних і гусячих яєць до наклева температуру на сухому термометрі підтримують на рівні 37,5 ° С, а на вологому - 29 ° С. У момент наклева і після нього, ці показники інші: температура на сухому термометрі 37,2 ° С, на вологому - 32 ° С, що відповідає відносній вологості 61-67%.

При інкубації яєць водоплавної птиці з 9-10 дня необхідно охолоджувати яйця двічі на добу до 28-30 ° С на поверхні яйця. Спочатку застосовують повітряне охолодження на 15-20 хвилин шляхом відключення нагрівачів і відкривання дверей при працюючому вентиляторі. Потім роблять зрошення водою з додаванням марганцевокислого калію до слаборожевого кольору. Обприскування проводять з пульверизатора безпосередньо в лотках. Не слід охолоджувати яйця більше однієї години.

В процесі інкубації стежать за розвитком ембріонів, для чого дивляться яйця в певні дні інкубації. При перегляді яєць в ці терміни спостерігають певні ознаки розвитку ембріонів, характерні для більшості видів сільськогосподарської птиці з деякими нюансами. За наявності і ступеня вираженості цих ознак судять про розвиток ембріона і про те, нормально йде процес інкубації або є відхилення.

Так, при перегляді курячих яєць після 6 днів інкубації спостерігають такі ознаки: Видно добре розвинену кровеносно-судинну мережу, що охоплює 2/3 жовтка. Кровоносні судини наповнені кров'ю. Сам ембріон не видно. Він занурений всередину жовтка і покритий зародкової плазмою. Якщо ембріон помітний у вигляді невеликої темної плями, кровеносно-судинна мережа погано розвинена, судини слабо наповнені, то ці ознаки свідчать про відставання в розвитку ембріона.

Характерною ознакою нормального розвитку курячого ембріона в 11 діб інкубації є змикання аллантоїса в гострому кінці яйця. Ембріон досить великих розмірів, і його тіло дає тінь при просвічуванні яйця. Якщо аллантоис в цей час не замкнутий, то ембріон з тих чи інших причин відстав у розвитку. При перегляді яєць після 18 діб інкубації ембріон настільки розвинений, що тінь від нього поширюється по всьому об'єму яйця за винятком повітряної камери. Всі яйце, крім повітряної камери, темне. Розміри повітряної камери великі, вона охоплює майже третину яйця, кордон її вигнутий. Ембріон випинає шию в область повітряній камери. Гострий кінець яйця не повинен просвічуватися. Якщо в області гострого кінця яйця є світла ділянка, то це свідчить про неповне використання білка. При просвічуванні яєць з відсталими в розвитку ембріонами межа повітряної камери має рівну увігнуту лінію.

Певну інформацію про розвиток ембріонів може дати характер проклеву  яєць. Якщо проклев великий і він стався біля кордону повітряного камери, то ембріон сильний, становище його в яйці правильне. Якщо проклев дрібний, то ембріон слабкий, у нього не вистачає сили зробити великий наклев. Наклей в гострому кінці яйця свідчить про неправильне положення ембріона. Він загине при виведенні.

Важливе значення в оцінці ходу інкубації має контроль за тривалістю інкубаційного періоду. Якщо процес інкубації йде нормально, а якість яєць була хорошою, то терміни проклева яєць і виведення молодняку ​​мають бути нормальними, а вивід молодняку ​​- дружним.

Вибірку молодняку ​​з інкубатора здійснюють після того, як більша частина його обсохне. Занадто рання вибірка молодняку ​​негативно позначається на його якості. Пізня вибірка і перетримка молодняку ​​в інкубаторі також шкідлива, оскільки умови зовнішнього середовища в інкубаторі при виведенні несприятливі для добового молодняка. Тривалість вибірки повинна бути як можна коротшою - не більше 20 - 40 хвилин. При виборі молодняку ​​оцінюють його якість. На вирощування відбирають тільки кондиційний якісний молодняк.

Вимоги до якості добових курчат краще розроблені, ніж до якості молодняка інших видів сільськогосподарської птиці. Курчата хорошої якості повинні бути рухливі, активні. Реагувати на звук; у них рівний, блискучий, добре пігментований пух, міцні ноги. У яєчних порід пофарбовані в рожево-жовтий колір, а очі ясні, блискучі; голова велика, широка, дзьоб короткий, товстий, кіль грудної кістки пружний, живіт м'який, підібраний, пуповина закрита без слідів кровотечі, клоака рожева, чиста.

Незначні дефекти, такі, як невелике збільшення живота, підсохлий на пуповині згусток крові розміром не більше 2 мм в діаметрі, дещо рихлий, тьмяний, слабо пігментований пух, не є підставою для відбраковування курчат.

Курчата, не придатні до вирощування, малорухливі, у них відвислий живіт через великий внутрішньоутробний жовток або дуже маленький сухорлявий живіт. У слабких курчат тьмяні, прикриті повіками очі, крила, пух короткий, бляклий, нерівномірно розподілений по тілу. Жива маса яєчних курчат менше 32 гм.

Зустрічаються курчата-каліки з дефектами, кожен з яких є підставою для знищення птиці: каліцтва голови, дзьоба, не втягнутий жовтковий мішок, не заживленно кровоточить пуповина, викривлення ніг, паралічі ніг, шиї, забруднена клоака, великий роздутий живіт. Відібраний для вирощування добовий молодняк при необхідності транспортування перевозять у спеціальних картонних коробках, в фанерних або пластмасових ящиках, розподілених на чотири секції. У секцію розміром 30x30 см поміщають 25 - 30 курчат, або 15 індичат, каченят, або 10 гусенят. Стандартний фанерний ящик має довжину і ширину по 60 см, висоту 18 см. Для вентиляції зовнішні стінки секцій мають три-чотири круглих отвори діаметром 20 мм, розташованих на висоті 12 см від дна ящика. Зовнішня частина стінки ящика має вузьку планку, яка не дозволяє впритул стикатися  та закривати вентиляційні отвори. Температура повітря у ящиках безпосередньо біля курчат повинна бути 27-30 ° С.

Після закінчення виведення молодняку ​​з лотків прибирають відходи інкубації. Із шафи видаляють залишки шкаралупи, пух. Внутрішню поверхню інкубатора промивають гарячою водою, протирають ганчіркою, змоченою в дезінфекційним розчином (10,5% кальцинованої соди) і просушують. Лотки очищають, миють, після чого поміщають на 15 хв у ванну з гарячим 2%-ним розчином двовуглекислої соди. Після просушування лотки поміщають в інкубатор.

Результати інкубації оцінюються за основними показниками - виводимості яєць та виведення молодняку. Перший показник розраховується відношенням кількості кондиційного молодняка у відсотках до кількості запліднених яєць, другий показник кількість кондиційного молодняка у відсотках до закладених на інкубацію яєць.

Існують дві основні причини підвищеної смертності ембріонів і поганого виведення молодняку ​​- це порушення режиму інкубації і погана якість яєць, закладених на інкубацію. Зазвичай в промислових умовах, де процес інкубації відпрацьований, через порушення режиму інкубації гине 20% від усіх загиблих ембріонів, через низьку якість яєць - 60%, решта припадає на різні хвороби генетичні аномалії. В індивідуальній практиці співвідношення загиблих з цих причин ембріонів може бути зовсім іншим через низьку освоєність технології інкубації і недосконалість конструкції інкубаторів.

При поганій якості яєць або сильних порушеннях режиму інкубації смертність зародків може розподілятися інакше. В  яйцях які довго зберігалися  велика смертність на першому дні інкубації, при більшості авітамінозів - в середині інкубації. Проте більш точна причина загибелі ембріонів може бути встановлена ​​тільки після патологоанатомічного розтину. Розкривають зазвичай яйця з задохлики, оскільки розкривати яйця з раніше загиблими ембріонами не має сенсу через розкладання їх тканин (мацерації) - в цьому випадку майже неможливо встановити діагноз. Яйце розкривають з тупого кінця, звертаючи увагу на стан зародкових оболонок, положення ембріона. При правильному положенні ембріон розміщений уздовж довгої осі яйця, ноги його зігнуті, голова знаходиться під правим крилом, дзьоб звернений у бік кордону повітряної камери.

При недостатньому обігріві яєць вивід  молодняку ​​пізній, розтягнутий. Виведений молодняк малорухомий, оперення у нього брудне, животи великі, відвислі. Курчата страждають поносом. Шкарлупа  після виведення  сира, з грудками невикористаного білка. Печінка велика, серце збільшене, в'яле. Спостерігаються набряки в ділянці голови і шиї.

Порушення в годуванні батьків приводять до різних авітамінозів, порушень мінерального живлення. При цьому спостерігається комплекс порушень, що отримав назву ембріональної дистрофії.

Зародки відстають у рості. Ноги часто короткі, криві або дуже тонкі. Шия викривлена. Нижня щелепа недорозвинена, верхня перерозвинена і загнута донизу ("папуг дзьоб"), У ембріонів спостерігається набряклість тулуба, голови, шиї. Оперення недорозвинене, начебто у підпалого ("курчавість"). Багато невикористаного білка, від чого задохлики липкі. У виведених курчат спостерігаються паралічі.

При тривалому зберіганні інкубаційних яєць, особливо в несприятливих умовах, відбувається велика смертність ембріонів на перший і другий день інкубації. У центрі жовтка помітна пінообразноподібна  маса, що складається з дрібних бульбашок. Кровоносні судини відсутні.

Встановити інфекційне захворювання загиблого зародка можна тільки бактеріологічним аналізом, для чого відходи інкубації направляють у ветеринарну лабораторію.

Особливості біології розвитку курчат у вивідній шафі інкубатора

/ Забудский Ю. И. // Птахівництво - 2004. - N 2 - С. 13 - 14.

У статті обговорюються особливості розвитку курчат в період виведення, умови середовища у вивідній шафі і відповідні елементи технології.

•   Неоднакова тривалість ембріогенезу у особин різної підлоги

У півників і курочок тривалість періоду інкубації неоднакова. Величина співвідношення чисельності організмів різної підлоги в репрезентативній вибірці у 18 добових ембріонів, а також курчат, що вилупилися, наближається до 1:1. В той же час, на початку процесу вилуплення з шкаралупи з'являється більше курочок, а у кінці, навпаки, більше півників. Тому на початку 20 дня інкубації співвідношення числа півників і курочок складає в середньому 0,58, а у кінці 21 доби - 1,17.

Таким чином, серед особин, що рано вилупилися, переважають курочки, а що пізно вилупилися - півники. Є відомості про те, що серед курчат, загиблих в період вилуплення більше самиць. Помітимо також, що феномен різної тривалості ембріонального розвитку самців і самиць загальновизнаний, і це стосується не лише птахів.

•   Підвищена смертність ембріонів у вивідний період

Саме цей відрізок ембріогенезу найкритичніший. Встановлено, що загибель ембріонів курей в процесі інкубації збільшується у міру їх розвитку, і в період виведення вона в 2 рази вище, ніж в перші дні. Так. За перші дві доби відхід складає 0,1-0,5%(неправдивий "неоплід"), з третіх по сьому добу - 1,0-1,5%(яйця з "кров'яним кільцем"), з восьмих по 18-у добу - 1-2%(яйця з ембріонами, що "завмерли") і, нарешті, за останні три доби - 3-4%.

Ряд дослідників розглядає асфіксію, що розвивається при переході від аллантоисного типу дихання на легеневий, головною причиною підвищення смертності перед виведенням в інкубаторі.

•  Середовище вивідного інкубатора

Гігієнічні параметри повітряного середовища вивідної шафи істотно відрізняються від таких в самому інкубаторії, в приміщеннях для сортування і обробки курчат, в пташнику(таблиця.).

 

Нормативні параметри	Шафа вивідна	Інкубаторій	Пташник
Температура, °З	37,2	20 - 22	34 - 36
Зміст в повітрі: пил, мг/м3 діоксиду вуглецю, % формальдегіду, %	до 35 до 2 16-18	5,3 - 5,5 0,3	1,9 - 2,0 0,1-0,3

 

Так, зміст пилу і діоксиду вуглецю в повітряному середовищі шафи перевищує нормативні показники цеху для вирощування більше, ніж на порядок. Дані опублікованих робіт про допустимий рівень концентрації СО2 суперечливі. У одних джерелах стверджується, що збільшення парціального тиску цього газу стимулює м'язову активність пташиного ембріона, полегшуючи тим самим накльовування і звільнення від шкаралупи, а в інших ця залежність виявлена лише до 18 діб інкубації, а в пізніші терміни, навпаки, виявлено пригноблення виведення. Крім того, дефіцит кисню ініціює патологічну частоту і силу скорочень серця, що зрештою призводить до розвитку асциту.

•  Стрес у курчат у вивідній шафі інкубатора

Встановлено, що знаходження курчат, що вилупилися, в середовищі вивідної шафи інкубатора обумовлює напругу метаболізму. До цього процесу залучається не лише гипоталамо-гипофиз-кортикоадреналовая система, що визначає розвиток цього стану, але і ряд, опосередковано систем, що беруть участь, в т.ч. крові, імунної, травної, розмноження. У курчат погіршуються показники зростання і розвитку, адаптаційні можливості організму, що зрештою викликає зменшення збереження молодняка. Причому, вказані негативні наслідки стресу фіксуються, принаймні, впродовж першого місяця вирощування.

Таким чином, растянутость періоду вилуплення курчат впродовж декількох десятків годинників є наслідком не лише можливих порушень існуючої технології інкубації, але і неоднаковою тривалістю ембріогенезу у особин різної підлоги. Ця обставина не врахована у вживаній технології. Мабуть, відповідні елементи останньою мають бути пов'язані з цією особливістю біології розвитку, а не навпаки.

Вказані чинники, а також вживана разова вибірка молодняка, що вилупився, призводять до того, що велика частина курочок, що вилуплюються раніше, ніж півники, піддається дії комплексу стресс-факторов вивідної шафи інкубатора. В той же час, здійснювані впродовж 1-2 діб активного життя такі технологічні операції як розділення по підлозі, обрізання дзьоба, розміщення поголів'я в цеху вирощування, а у ряді випадків транспортування молодняка в інші господарства, а також боротьба за лідерство в співтоваристві, що складається, і ветеринарні профілактичні обробки, посилюють стан організму поголів'я.

Протиріччя, що обговорювалися, вимагають дозволу за допомогою проведення комплексних досліджень по наступних напрямах:

   - уточнення гігієнічного нормативу змісту діоксиду вуглецю в повітряному середовищі вивідної шафи інкубатора;

   - вивчення впливу на якість курчат збільшення тривалості інкубації яєць і віку курей з подальшою розробкою нормативів;

   - коригування технології інкубації яєць для попередження стресу у курчат в період виведення.

 

Стрес-стійкість рано і курчат різної підлоги, що пізно вилупилися, залежно від тривалості перебування в інкубаторі / Забудский Ю. И. // Сільськогосподарська біологія - 2002. - N 6 - C. 80 - 84.

Досліджували залежність стресс-устойчивости курчат яєчного кросу П-46 від тривалості витримки у вивідній шафі особин, що вилупилися. У групі курчат, що рано вилупилися, виявилося достовірне більше курочок, а що пізно вилупилися - півників. Рано і півники, що пізно вилупилися, і курочки неоднаково реагували на дію температурного чинника(2 ч при температурі 380 °С) в добовому віці. На підставі визначення в периферичній крові кінетики показників перекисной резистентності ліпідів мембран еритроцитів і співвідношення числа гетерофилов і лімфоцитів зроблено укладення про неоднакову стресс-реактивности у рано і курчат, що пізно вилупилися.

Особливо слід зазначити, що у курчат, що рано вилупилися, серед яких переважають курочки, розвивається стан хронічного стресу внаслідок дії комплексу чинників середовища вивідного інкубатора.

 

Вплив маси яєць, що закладаються, на виводимість курчат. The influence of egg set weight on chicken hatching / Veterany Ladislav, Halaj Martin, Hluchy Svatoslav, Jeducka Jaroslav // Acta fytotechn. et zootechn. - 2001. - 4, № 2. - C. 29-31. - Англ.; рез. словенський.

У дослідженнях використали ісландську породу(ИП) і ISA 715 гібридну(I). Найбільш висока вылупляемость для ИП і I соотв. складала 88,55±10,35% і 86,95±8,56% при масі яєць 58,0±0,5 г і 59,0±0,5 р. Найбільш висока ембріональна смертність була у кінці інкубації. Найвища маса курчат ИП і I соотв, що вилупилися. 42,54±2,31 г і 44,25+2,85 г з яєць масою 60,0±0,5 г і 62,0±0,5 м. Словаччина. Slovak Agricultural Univ. in Nitra. Библ. 17.

 

Обгрунтування електрофізичної дії на ембріони птаха / Вольнова М. Л. Пушкарський В. В. // Тр. / Кубан. держ. аграр. ун-т. - 2000. - № 381. - С. 78-83,255. - Рус.

Метою досвіду був аналіз акустичної дії на виводимість пташенят, а також дія різних звукових сигналів на поведінку тварин і птахів. Обгрунтована електрофізична дія на ембріони птаха, розглянуті закономірності голосоутворення і звукове спілкування у птахів. Вплив "рефлекторних реакцій" доводить експериментальний досвід. Застосування в процесі інкубації "клацаючих" звуків, що імітують "клацання" ембріонів до більше раннього вилуплення і синхронізації виведення пташенят. На останніх стадіях інкубації ембріони птахів активно відповідають комплексом рухів і специфічними звуками на зовнішню стимуляцію: вібрацію і перевороти яєць, акустичні сигнали. Т. обр., акустична стимуляція чистими тонами або специфічними материнськими сигналами, відтвореними з магнітної стрічки, викликає у ембріонів птахів прискорення і синхронізацію рухових ритмів, збільшує загальну рухову активність, призводить до прискореного і синхронного вилуплення.

 

Синтез вітаміну С в селезінці, бруньках і стінці травного тракту пекінських качок. Kwas askorbowy w sledzionie, nerkach i scianie przcwodu pokamowego kaczat do 2 miesiaca zycia / Nagorna - Stasiak Barbara. Kowalczyk Marta. Lechowski Jerzy // Ann. UMCS. DD. - 2001. - 56. - З 15-23. - Пол.: рез. англ.

Синтез вітаміну С(I) у качок у віці 1-56 днів визначали методом Roe - Kuether. На ембріональній стадії найбільша кількість I була синтезована в порожнистій кишці(174 мг/кг тканини), потім йшли залізистий шлунок(139 мг/кг), бруньки(170 мг/кг) і селезінка(148 мг/кг). У перші 2 мес життя синтез I у бруньках і селезінці збільшується з віком до 253 і 284 мг/кг відповідно. У залізистому шлунку і порожнистій кишці в перші 56 днів життя синтез I збільшився до 344 мг/кг і 405 мг/кг відповідно. Швидкість зростання маси тіла була більше, ніж така маси залізистого шлунку(49 разів і 24 рази) і селезінки(49 разів і 30 разів). Залізистий шлунок і селезінка в цей період забезпечувалися меншою кількістю I. Інтенсивне зростання маси порожнистої кишки(65 разів) обумовлювало значне збільшення синтезу I в усьому органі(від 0,28 до 42,32 мг/цілий орган). Польща, Kat. Fizjologii Zwierzat Wydzialu Medycyny Weterynaryjnej AR w I.ublinie. Библ. 12.

 

Вміст амінокислот в жовтку яєць бройлерів і у виведених курчат. Amino acid contents in yolk of broiler breeder eggs and newly hatched chicks / Ohta Yoshiyuki, Tsushima Nobumichi, Ishibashi Teru // Ninon chikusan gakkaiho - Anim. Sci. J. - 2000. - 71, № 1. - З 109-111. - Англ.

Вміст амінокислот(АК) в жовтку інкубованих яєць і у виведених курчат вивчали залежно від часу інкубації(0, 7, 14 і 19 дн), а у молодих курчат від часу після виведення(0, 1 і 3 дн). К-ть АК знижувалася під час інкубації від 0 до 14 дн, збільшувалося на 19-ій дн і потім знову знижувалося. У зв'язку з цим вважають, що АК грають важливу рать в розвитку ембріона. Японія, Fac. of Vet. and Animal Science, Nippon Veterinary and Animal Science Univ. Musashino - shi 180-8602. Библ. 12.

 

Про ефективність використання амінокислот і ліпідів ембріонами і неонатальними курчатами м'ясних курей залежно від відносної маси жовтка яєць / Саламатин А. В., Фисинин В. И., Журавльов И. В. // С. -х. биол. Сер. Биол. раст. - 2001. - № 6. - С. 60-66. - Рус: рез. англ.

Особливість сільськогосподарських видів птаха полягає в тому, що для розвитку ембріона енергія ліпідів в яєчному жовтку значно вища, ніж це необхідно. Залишковий жовток потрібний для адаптації пташенят до нових умов довкілля. Так, м'ясні курчата, у яких при виведенні видаляли залишковий жовток, впродовж перших 2 нед відставали в зростанні від інтактних особин на 2 сут. Враховуючи той факт, що маса залишкового жовтка позитивно корелює з відносною масою жовтка в яйці, можна було б припустити, що збільшення долі жовтка у вмісті яйця повинне сприяти кращій адаптації і інтенсивному зростанню курчат в неонатальний період. Проте численні дані свідчать про те, що абсолютне і відносне збільшення долі білку приводить до збільшення маси курчат при виведенні і підвищення ефективності використання утримуваного яйця зростаючими ембріонами. Експерименти проводили на м'ясних курях 52-54-тижневого віку породи корниш лінії З 6 кросу Зміна 2 в умовах племзавода "Зміна" і в лабораторії біологічних проблем птахівництва Всеросійського науково-дослідного і технологічного інституту птахівництва(ВНИТИП). Відносна маса жовтка визначає біохімічний склад яйця, передусім співвідношення ліпідів і протеїну. Надлишок ліпідів відносно суми амінокислот у вмісті інкубаційних яєць обумовлює зниження ефективності використання амінокислот ембріонами, але створює потенціал для інтенсивнішого початкового зростання курчат. Ефективність використання ліпідів залежить від загального вмісту амінокислот в яйці, а інтенсивність катаболізму ліпідів - від змісту лізину у складі протеїнів яйця. Библ. 14.

3.