ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЗВ’ЯЗКУ»

Звіт

з навчальної практики

«Материнська плата ASUS P8H61-M LX2 R2.0»

Звіт __________ Виконав

Захист________ Студент групи ОКСМ-32б

Оцінка _______ Юзвенко А.В.

Перевірив: Сторохін Д.І.

КИЇВ 2015

Зміст

ВСТУП 2

Материнська плата ASUS P8H61-M LX2 R2.0 4

Зовнішні інтерфейси для підключення периферії 5

Внутрішні інтерфейси, розташовані в корпусі ПК 7

Висновки 17

Перелік посилань 18

ВСТУП

Материнська плата (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку.

Призначення

На системній платі монтується чіпсет, це мікросхеми, які забезпечують і контролюють логіку функціонування плати. На платі також розташовуються роз'єми для підключення центрального процесора, графічного адаптера, звукової плати, жорстких дисків, оперативної пам'яті та інші роз'єми.

Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в системну плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною системної плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості системної плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.

Сучасна системна плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення PCI Express, PCI, а також, зазвичай, з USB, SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до системної плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні системні плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи IrDA, Bluetooth, або 802.11 (Wi-Fi). На сайті фірми Intel приведений докладний опис системних плат.

На системній платі містяться змонтовані:

• слоти DIMM для установки модулів пам'яті типу SDRAM, DDR, DDR2.. (різні для кожного типу пам'яті). Найчастіше їх 3-4, хоча на компактних платах можна зустріти тільки 1 або 2 таких слоти;

• спеціалізований рознім типу AGP або PCI-Express для установки відеокарти. Втім, останнім часом, з поголовним переходом на відеоінтерфейс останнього типу, часто-густо зустрічаються плати з двома, а то і з трьома відеорознімами. Також зустрічаються і системні плати (з найдешевших) без відеорознімів взагалі — їхні чипсети мають вбудоване графічне ядро, і зовнішня графічна карта для них необов'язкова;

• поруч із слотами для відеокарт зазвичай знаходяться слоти для підключення додаткових карт розширення стандартів PCI або PCI-Express х1 (раніше зустрічалися ще і слоти ISA, але зараз такі плати — музейна рідкість);

• інтерфейси (IDE і/або сучасніший Serial ATA) для підключення дискових накопичувачів — твердих дисків і оптичних приводів. Також там досі знаходиться рознім для floppy-дисковода (3,5" дискети), хоча все йде до того, що від нього незабаром остаточно відмовляться. Всі дискові накопичувачі підключаються до системної плати за допомогою спеціальних кабелів, які в розмовній мові називають «шлейфами»;

• недалеко від процесора розташовуються розєми для підключення живлення (частіше всього два типи — 24-контактний ATX і 4-контактний ATX12V для додаткової лінії +12 V) і дво-, три- або чотирифазний модуль регулювання напруги VRM (Voltage Regulation Module), що складається з силових транзисторів, дроселів і конденсаторів. Цей модуль перетворює, стабілізує і фільтрує напругу, що подається від блоку живлення;

• задню частину системної плати займає панель з рознімами для підключення додаткових зовнішніх пристроїв — монітора, клавіатури і миші, мережних-, аудіо- і USB-пристроїв тощо;

• окрім перелічених слотів і рознімів, на будь-якій системній платі є велика кількість допоміжних джамперів (перемичок) і рознімів: це можуть бути і контакти для підключення системного динаміка, кнопок і індикаторів на передній панелі корпусу, і розніми для підключення вентиляторів, і контактні колодки для підключення додаткових аудіорознімів і рознімів USB і FireWire.

На кожній системній платі в обов’язковому порядку є спеціальна мікросхема пам’яті, найчастіше встановлена в спеціальну панельку; втім, окремі виробники, з метою економії впаюють її в плату. Мікросхема містить прошивку BIOS та батарею, яка забезпечує живлення при зникненні зовнішньої напруги. Таким чином, за допомогою всіх цих слотів і роз’ємів, а також додаткових контролерів, системна плата об’єднує всі пристрої, що входять до складу комп’ютера, в єдину систему.

Материнська плата asus p8h61-m lx2 r2.0

Рисунок 1– Материнська плата ASUS P8H61-M LX2 R2.0

Зовнішні інтерфейси для підключення периферії

Рисунок 2 – зовнішні інтерфейси для підключення периферії

1)PS/2 — комп’ютерний порт, що використовується для підключення клавіатури і миші. Швидкість передачі даних — від 80 до 300 Кб/с.(рис.3)

Рисунок 3 – PS/2 порти

2) DVI (Digital Visual Interface) — стандарт на інтерфейс і відповідний роз'єм, призначений для передачі відеозображення на цифрові пристрої відображення, такі як рідкокристалічні монітори, телевізори та проектори (рис.4)

Рисунок 4 – DVI порт

3) VGA (Video Graphics Array) — відеоадаптер та відповідний стандарт дисплеїв (рис.5). Частота оновлення екрану у всіх стандартних режимах, крім 640×480, — 70 Гц, у режимі 640×480 — 60 Гц. Відеоадаптер має можливість одночасно виводити на екран 256 різних кольорів, з палітри в 262 144 кольорів (по 6 біт на червоний, зелений і синій компоненти). Обсяг відеопам'яті VGA — 256 КБ.

Рисунок 5 – VGA

4) USB 2.0 (Universal Serial Bus) — універсальна послідовна шина, призначена для з’єднання периферійних пристроїв обчислювальної техніки (рис.6)

Рисунок 6 – USB

5) LAN (Local Area Network) — Роз’єм LAN призначений для підключення кабелю локальної мережі, за допомогою якого здійснюється також вихід в Інтернет (рис.7)

Рисунок 7 – LAN

6) Аудіо входи і виходи

Для підключення мікрофона, навушників і колонок зображених на рис.8, використовуються різнокольорові miniJack роз’єми:

• червоний роз’єм служить для мікрофона;

• зелений для аудіо-колонок або навушників;

• синій (лінійний вхід) для підключення і запису звуку з іншого зовнішнього пристрою або інструмента;

Рисунок 8 – Аудіо входи і виходи

Внутрішні інтерфейси, розташовані в корпусі пк

1) Слоти розширення PCI Express і PCI

На рис.9 зображено слоти розширення PCI Express і PCI.

Рисунок 9 – слоти розширення PCI Express і PCI

PCI Express — комп’ютерна шина, що використовує програмну модель шини PCI і високопродуктивний фізичний протокол, заснований на послідовній передачі даних (графічні карти).

PCI — шина вводу/виводу для підключення периферійних пристроїв до материнської плати комп’ютера (мережеві карти, модеми, звукові карти і плати захоплення відео).

• 1 x PCI

• 1 x PCIE x16

• 2 x PCI Express x1

2) Оперативна пам’ять

Материнська плата ASUS P8H61-M LX2 R2.0 має 2 порти для DDR3 (рис.10) Максимальний об’єм оперативної пам’яті може складати 16 гб, а максимальна частота її складає 1333 МГц.

Рисунок 10 – роз’єми для оперативної пам’яті

3) Сокет (S-1155)

Рисунок 11 – Сокет

Socket H2 (або LGA 1155) – процесорний роз’єм для процесорів Intel Sandy Bridge, а також Ivy Bridge, анонсованих 3 січня 2011 LGA 1155 розроблений в якості заміни LGA 1156 (Socket H) (рис.11). Незважаючи на схожу конструкцію процесори LGA 1155 і LGA 1156 несумісні один з одним і у них різні розташування пазів.

Виконаний за технологією Land Grid Array (LGA). Це роз'єм з пружними або м'якими контактами, до яких за допомогою спеціального тримача із захопленням і важеля притискається процесор, який не має штиркових контактів. Сумісні з слотом LGA 1155 процесори: i7, i5, i3, Pentium , Core. Системи охолодження з кріпленням для LGA 1156 сумісні з LGA 1155, що дозволить не купувати нову систему охолодження для нових процесорів.

4) Живлення

На рис.12.1 зображений 24-контактний роз’єм живлення ATX, для всієї материнської плати.

Рисунок 12.1 – роз’єм живлення

На рис.12.2 зображений 4-контактний роз’єм живлення АТХ, для живлення процесора.

Рисунок 12.2 - 4-контактний роз’єм живлення АТХ

5) Дискова підсистема SATA

Послідовний інтерфейс обміну даними з накопичувачами інформації (як правило, з жорсткими дисками) (рис.13.1 – 13.2). SATA є розвитком інтерфейсу ATA (IDE), який після появи SATA був перейменований в PATA (Parallel ATA).

Рисунок 13.1 – SATA

SATA пристрої використовують два роз'єми: 7-контактний (підключення шини даних) і 15-контактний (підключення живлення). Стандарт SATA передбачає можливість використати замість 15-контактного роз'єму живлення стандартне 4-контактний роз'єм Molex. Використання одночасно обох типів силових роз'ємів може привести до ушкодження пристрою.

Рисунок 13.2 – SATA

6) Роз’єми живлення вентиляторів: CPU_FAN, CHA_FAN

Роз’єми живлення вентиляторів підтримують вентилятори з живленням

+ 12В. При підключенні необхідно пам’ятати, що червоний дріт

підключається до шини + 12В, а чорний – до землі GND (рис.14)

Рисунок 14 – роз’єми живлення вентиляторів: CPU_FAN, CHA_FAN

7) AAFP

До цього роз’єму підключаються різні компоненти та прилади комп’ютера, і вона забезпечує їх взаємодію, згладжену роботу (рис.15) Від правильності їх з’єднання буде залежати подальша роботоспроможність комп’ютера.

Рисунок 15 – AAFP