3. Сутність дебіторської заборгованості, її класифікація, порядок визнання та оцінки

У процесі господарської діяльності оплата за готову продукцію, товари здійснюється після їх відвантаження, а виконаних робіт і послуг — після їх завершення і передачі клієнту (замовнику). У такому разі виникає дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги.

Підприємство також може надавати позики працівникам, отримувати аванси, переплачувати (понад установлені нарахування) кошти в бюджет і фонди. У такому випадку виникає дебіторська заборгованість за розрахунками.

Групування, інтерпретація та оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів на певну дату.

Дебітори — це фізичні та юридичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

За П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» вона визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума (п. 5). Імовірність отримання економічних вигід за дебіторською заборгованістю за відвантажені товари, роботи і послуги існує, якщо підприємство очікує своєчасної її оплати. Якщо в підприємства з'являються сумніви щодо своєчасної (у визначені терміни) її оплати, то така заборгованість вважається сумнівною.

Особливістю поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги є те, що вона визнається одночасно з визнанням доходу від їх реалізації. Тобто для їх визнання необхідно виконання таких умов:

• покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності;

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами та іншими активами);

• сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати за цією операцією можуть бути достовірно визначені.

Момент передачі ризиків та вигід визначається на основі договору поставки продукції (товарів), виконаних робіт чи послуг.

За основу при класифікації дебіторської заборгованості беруться такі основні критерії:

• строк погашення та зв'язок з нормальним операційним циклом;

• об'єкти, відносно до яких виникла дебіторська заборгованість;

• своєчасність погашення.

За строками погашення дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованос ті, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом два надцяти місяців з дати балансу.

Щодо до об'єктів, де вона виникає, групування здійснюється за такими видами:

• заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

• заборгованість, забезпечена векселями;

• за наданими позиками;

• дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

• дебіторська заборгованість за розрахунками;

• інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення вона поділяється:

• на дебіторську заборгованість, визначений угодою строк оплати якої не настав;

• дебіторську заборгованість, не оплачену в строк. Така заборгованість, у свою чергу, поділяється на безнадійну та сумнівну.

Безнадійна дебіторська заборгованість — це заборгованість, відносно до якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позов ної давності.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги, щодо якої існує невпевненість щодо її погашення боржником.

На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість оцінюється за первіс ною або теперішньою вартістю.

Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства в непогашенні де біторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:

• первісною вартістю;

• чистою реалізаційною вартістю;

• дисконтованою вартістю майбутніх платежів.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської забор гованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угодами фінансо вої оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте слід мати на увазі, що перві сна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) залежатиме від:

• надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

• надання покупцеві знижок після реалізації;

• повернення товарів від покупців.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю здійснюється щодо поточної дебі торської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.

Зміст цієї оцінки полягає в тому, що з принципу обережності у складі активів ви знається лише та дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню еконо мічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської за боргованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю де біторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визна ється дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою ви ставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відоб ражається в балансі за теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості за лежить від виду заборгованості та умов її погашення. Частина довгострокової дебітор ської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати ба лансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів використовується, на приклад, для дебіторської заборгованості за довгостроковою фінансовою орендою.