ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………………..…….2
Розділ І. Загальний опис системи ………………………………………………………………3
Розділ ІІ. Формулювання вимог до системи ………………………………………………...…6
Розділ ІІІ. Моделювання системи…………………………………………………………….…9
Діаграма прецедентів……………………………………………………………………………11
Діаграма діяльності………………………………………………………………………………13
Розділ ІV. Проектування системи………………………………………………………………15
Проектування інтерфейсу………………………………………………………….……………21
Проектування бази даних……………………………………………………….………………24
Код програми………………………………………………………………………………….…26
Джерела інформації………………………………………………………………………………31
ВСТУП
Програма призначена для роботи в ресторані, вона містить дані про страви та столики. Вона здатна працювати на звичайному комп’ютері і не потребує ніяких додаткових пристроїв окрім принтера.
Інтерфейс програми простий у використанні, розрахований для будь якого користувача який погано розбирається в програмах.Одже робоче місце менеджера автоматизоване для роботи в ресторані.
Автоматизоване робоче місце - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію функцій його діяльності, поєднуючи комплекс технічних, програмних, інформаційних та інших засобів. АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію фахівця з ПК, надає можливість введення інформації та її виведення на екран монітору, принтер або інші пристрої. Як правило, АРМ є частиною 1С.
Важливі задачі АРМ - підтримка функціонування 1С для роботи певного АРМ та взаємодії між іншими АРМ і зовнішніми БД. Так, для АРМ бухгалтера підприємства, економіста, керівника інформація надходить із різних облікових ділянок, проте БД, словники, таблиці є спільними для всіх фахівців, водночас один об'єкт (матеріал, товар, виріб) на різних АРМ може ідентифікуватися по-різному.
АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювально системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.
2
Розділ I загальний опис системи
Етап формулювання вимог
Програмний продукт оперує даними про страви і напої змінюючи та доповнюючи потрібною інформацією такою як:кількість страв , формування чеку , бронювання столиків, опис страви, інформацією про ціни. Оперування меню страв и напоїв відбувається швидко. Інтерфейс включає все необхідне для обслуговування покупця.
Завдання системи
Система повинна застосовуватись в ресторанах. Призначається для покращення роботи менджера і адміністратора.
Особливості програмного продукту
Основна особливість програмного продукту полягає в тому щ програма може легко переналаштуватись на роботу з іншим принтером. Сумісність з іншим принтером забезпечує за рахунок доступних драйверів розробника принтера. Ще однією особливістю такої системи є 2 режими роботи:менджер , адміністратор. Під час роботи програмою можна виділити меню.
Загальні операції системи:
Вибір страви з меню
Формування чеку
Вибір страви з меню
Бронювання столиків
Обчислення сумарної вартості
Здійснення оплати
Роздрук чеку
3
Стадія формування вимог до ПЗ - це найважливіша стадія, оскільки вона визначає успіх усього проекту. Ця стадія складається з таких етапів:
планування робіт включає визначення мети розробки, попередню економічну оцінку проекту, створення плану-гра-фіка виконання робіт, навчання спільної робочої групи;
2) проведення обстеження діяльності об'єкта (організації) автоматизації, у рамках якого здійснюються: попереднє виявлення вимог до майбутньої системи; визначення структури організації; визначення переліку цілей організації; аналіз розподілу функцій за підрозділами і між співробітниками; виявлення функціональних взаємодій між підрозділами, інформаційних потоків усередині підрозділів і між ними, зовнішніх стосовно організації об'єктів і зовнішніх інформаційних взаємодій; аналіз наявних засобів автоматизації діяльності організації;
3) побудову моделей діяльності організації, що передбачає обробку матеріалів обстеження;
4) побудову двох видів моделей:
o моделі "як є", що відображає наявний на момент обстеження стан справ і допомагає зрозуміти, як саме функціонує певне підприємство, а також виявити вузькі місця і сформулювати пропозиції щодо поліпшення ситуації;
o моделі "як має бути", що відображає схему про нові технології роботи підприємства. Кожна з моделей містить повну функціональну й інформаційну модель діяльності організації, а також у разі потреби модель, що описує динаміку поведінки організації.
o відмовостійкість;
o кількість клієнтів, що одночасно мають доступ до системи;
o вимоги безпеки;
o час очікування відповіді на звернення до системи;
o виконавські властивості системи (обмеження щодо ресурсів пам'яті, швидкість реакції на звернення до системи тощо).
Наступний крок аналізу вимог - встановлення їх пріоритетності, бо вимоги, висунуті різними носіями інтересів у системі, можуть конфліктувати між собою. Крім того, кожна з вимог потребує для свого втілення певних ресурсів, надання яких може залежати також від визначеного для неї пріоритету.
Ще одним важливим завданням аналізу є передбачення здатності адаптації до можливих змін у вимогах та забезпечення можливостей внесення змін без суттєвого перегляду всієї системи. У процесі аналізу вимог мають бути перевірені їх правдивість та відповідність інтересам замовника.
4
Основні властивості завдань
Як правило, вся важлива, з точки зору операційної системи, інформація про завдання зберігається в уніфікованій структурі даних керуючому блоці (Task Control Block, TCB). У блоці зберігаються такі параметри, як ім'я та номер завдання, верхня і нижня межі стека, посилання на чергу повідомлень, статус завдання, пріоритет і т. п.
Пріоритет - це якесь ціле число, що привласнюється завданню і характеризує її важливість в порівнянні з іншими завданнями, виконуваними в системі. Пріоритет використовується в основному планувальником завдань для визначення того, яка з готових до роботи завдань повинна отримати управління. Розрізняють системи з динамічної та статичної пріоритетністю. У першому випадку пріоритет завдань може змінюватися в процесі виконання, в той час як у другому пріоритет завдань жорстко задається на етапі розробки або під час початкової конфігурації системи.
Контекст завдання - це набір даних, що містить всю необхідну інформацію для відновлення виконання завдання з того місця, де вона була раніше перервана. Часто контекст зберігається в ТСВ і включає в себе такі дані, як лічильник команд, вказівник стека, регістри СРU і FPU і т. п. Планувальник завдань у разі необхідності зберігає контекст поточної активної задачі і відновлює контекст завдання, призначеної до виконання. Таке переключення контекстів і є, по суті, основним механізмом ОС РВ при переході від виконання одного завдання до виконання іншої. Стан (статус) завдання. З точки зору операційної системи, завдання може перебувати в декількох станах. Число і назва цих станів різняться від однієї ОС до іншої. Мабуть, найбільше число станів завдання визначено в мові Ada. Проте практично в будь-якій ОС РВ завантажена на виконання завдання може перебувати, принаймні, в трьох станах.
1. Активна завдання - це завдання, що виконується системою в поточній момент часу.
2. Готова завдання - це завдання, готова до виконання і чекає у планувальника своєї «черги».
3. Блокована завдання - це завдання, виконання якої припинено до настання певних подій. Такими подіями можуть бути звільнення необхідного завданню ресурсу, надходження очікуваного повідомлення, завершення інтервалу очікування і т. п.
Порожня завдання (Idle Task) - це завдання, що запускається самою операційною системою в момент ініціалізації і виконувана тільки тоді, коли в системі немає інших готових для виконання завдань. Порожня завдання запускається з найнижчим пріоритетом і, як правило, являє собою нескінченний цикл «нічого не робити». Наявність порожній завдання надає ОС зручний механізм відпрацювання ситуацій, коли немає жодної готової до виконання завдання.
Багаторазовий запуск завдань. Як правило, багатозадачні ОС дозволяють запускати кілька копій однієї і тієї ж задачі. При цьому для кожної такої копії створюється свій ТСВ і виділяється своя область пам'яті. З метою економії пам'яті може бути передбачено спільне використання одного і того ж виконуваного коду для всіх запущених копій. У цьому випадку програма повинна забезпечувати повторну входимость (реєнтерабельним). Крім того, програма не повинна використовувати тимчасові файли з фіксованими іменами і повинна коректно здійснювати доступ до глобальних ресурсів.
5