Висновок до першого розділу

Отже, охарактеризувавши і дослідивши теоретичні аспекти вивчення проблеми мотивації вступу молоді у ВНЗ можна зробити наступний висновок, що сучасний стан розвитку суспільства вимагає більш глибокого розуміння закономірностей поведінки людини, особливо стосовно спонукань особистості до різних видів діяльності. Мотивація собою придставляє спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Також ми в першому розділі розглянули мотиваційні моделі та теорії мотиваці такі як :

• Теорія мотивації Абрахама Маслоу (Abraham Maslow)

• Теорія мотивації Девіда Мак Клелланда (David McClelland)

• Теорія мотивації Фредерика Герцберга (Frederick Herzberg)

• Теорія мотивації Л. Портера, Е. Лоулера

• Теорія мотивації Дугласа Мак Грегора (Теорія X, Теорія Y, Теорія Z) та інші.

Мотивація - це те, що знаходиться в людини "всередині". Якщо людина мотивована, її задоволення обов'язково призведе до гарного результату.

Розділ іі. Емпіричне дослідження вибору мотивації до навчання у внз

2.1. Аналіз результатів дослідження проблеми мотивації молоді щодо вступу у внз

Аналіз результатів дослідження проблеми мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ є досить складно оцінити і провести аналіз тому, що молодь по свій території України по різному оцінює і мотивує себе щодо вступу у ВНЗ, але досліджуючи літературні надбання в цій галузі показали нам, що наукові центри представлені у Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі та у Івано- Франківську та інших містах багато років здійснюють соціологічний аналіз різних аспектів освітньої мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ.

Значний внесок у вивчення цієї проблеми зробили соціологи та педагоги харківської школи: О.О.Якуба, В.Л.Арбєніна, В.С.Бакіров, Є.А.Подольська, Л.Г.Сокурянська, В.І.Астахова та інші. Спираючись на досліджений емпіричний матеріал, у даній роботи виявили реальні мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ в сучасних умовах. Для дослідження базою проведення анкетування було м. Івано – Франківськта та Івано- Франківська область.

Як свідчать результати досліджень, забезпечення стабільного матеріального достатку у майбутньому та бажання стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі разом з прагненням підвищити свій бажання отримати диплом про все одно яку вищу освіту заявили 33% опитаних у 2015 році в області та 36% у 2015 році у м. Івано- Франківськ, більшість у цій групі складають абітурієнти із найменш забезпечених родин. (див. табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Мотивація вступу до внз молоді м. Івано – Франківськ та області (у % до тих, хто відповів)[побудовано авторем]

№П/П	Мотиви	2015 рік (в області )	2015 рік (м. Івано- Франківськ)
1.	Стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі.	50	53
2.	Підвищити свій соціальний статус, мати більш престижне становище у суспільстві.	37	38
3.	Забезпечити собі стабільний матеріальний статок у майбутньому.	55	51
4.	Подовжити рокиучнівства, безтурботного існування (не йти працювати, не служити в армії).	6	5
5.	Отримати диплом (все одно який).	33	36
6.	Зустріти майбутнього супутника життя.	3	3
7.	На цьому наполягли батьки.	9	8
8.	Вища освіта забезпечить цікаве коло спілкування в теперішньому імайбутньому.	15	14
9.	Вища освіта надасть можливість стати культурною, високоосвіченою людиною.	29	27
10.	Хотіли успадкувати професію батьків.	3	2
11.	Важко відповісти.	1	2

Як бачимо, прагнення стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі є метою при вступі для більше ніж половини респондентів, порівняно з областю не включаючи м. Івано – Франківськ кількість таких студентів зросла за рахунок вихідців із багатих та забезпечених родин.

Спираючись на досвід вивчення проблеми, можна припустити, що студенти, які отримують вищу освіту, щоб забезпечити гідне матеріальне становище в майбутньому та підвищити свій соціальний статус, планують зробити це теж завдяки професійній самореалізації (див.Додаток В ).

Адже частина опитаних вважає, що отримання вищої освіти з престижної сьогодні спеціальності дає можливість підвищити свій соціальний статус порівняно з батьками, а найбільш ефективним "соціальним ліфтом" молодь вважає перспективну роботу.

У більшій мірі так налаштована молодь з матеріально забезпечених родин. Ця мотивація підтверджується стійким ставленням до обраної спеціальності та свідомим вибором ВНЗ, адже більше половини опитаних у цій групі знову згодні обрати ту ж спеціальність і той же ВНЗ.

Сучасні молоді люди самостійно приймають рішення про отримання вищої освіти, це підтверджує той факт, що лише незначна кількість опитаних прийшли до вузу тому, що на цьому наполягали їхні батьки, частка таких студентів серед опитаних складає 8%-9%.

Однак, як показують результати дослідження, вплив родини безумовно існує, при суттєвих розбіжностей у мотивації в залежності від місця їх проживання до вступу у ВНЗ нами не виявлено. В усіх виділених за цим критерієм групах зберігаються тенденції, які характерні для абітурєнтів цілому. Однак забезпечити собі завдяки вступу до ВНЗ стабільний матеріальний статок у майбутньому прагнуть в першу чергу вихідці з міста.

Порівняння мотивації абітурієнтів з області не встановило суттєвих відмінностей від м. Івано- Франківськ. Однак цікаві тенденції виявлені завдяки кореляції мотивації вступу до вищого навчального закладу з матеріальним становищем родини респондентів наведені у ( Додатку В).

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що формальне ставлення до вищої освіти, тобто прагнення отримати будь-який диплом, більше властиве "бідним". "Забезпечені" та "середньо забезпечені" абітурєнти серед мотивів вступу до ВНЗ частіше відмічають можливість забезпечити собі стабільний матеріальний статок у майбутньому, однак у порівнянні з областю такий мотив все частіше зумовлює вступ найбільше забезпечених. Якщо у попередньому дослідженні з'ясували, що можливість завдяки вищій освіти стати культурною людиною у більшій мірі приваблюєстудентів із багатих родин, то за останні роки їх частка скоротилась майже удвічі.

Мотивація вступу до ВНЗ студентів у залежності від матеріального становища їх родини (у % до тих, що відповіли) за матеріалами дослідження 2015 р.дивитися (Додаток Г).

Якщо серед "відмінників" більшість отримує вищу освіту, щоб стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі або мати стабільний матеріальний статок у майбутньому. Друге місце серед мотивів "відмінників" займає можливість стати культурною людиною. Прагнуть матеріального статку у майбутньому і студенти, які погано навчаються, однак серед них більше тих, що прагнуть подовжити роки навчання, жити у великому місті та навчаються, бо на цьому наполягали батьки.

Проаналізувавши найголовніші цілі, які ставлять перед собою абітурієнти приходячи до ВНЗ, ми дійшли висновку, що все більша частка орієнтується на отримання професії, професійну самореалізацію. У більшій мірі так налаштовані абітурієнти з матеріальнозабезпечених родин.

Така мотивація підтверджується стійким ставленням до обраної спеціальності та свідомим вибором ВНЗ, адже більше половини опитаних у цій групі знову згодні обрати ту ж спеціальність і той же ВНЗ.

Мотивації молоді стосовно отримання вищої освіти обумовлені вихованням майбутнього студента у попередні роки, однак особливості змін у вищій школі (нова система вступу, кредитно-модульна система, навчальне навантаження, що зростає, перехід до підготовки бакалаврів та магістрів) впливають на вибір студентства. Мета, з якою молоді люди отримують вищу освіту, безпосередньо впливає на їх ставлення до навчання, наукову активність, обумовлюючи таким чином якість освіти, що отримується. Тому моніторинг освітніх мотивацій потребує постійної уваги науковців.