9. Ра студ. Молоді. Норми рухової активності.

Рухова активність (РА)– невід’ємна частина способу життя і поведінки людини, котра визначається соц.-економ., культурними факторами, залежить від організації ФВ, морфо-функціон. особливостей організму, типу нервової системи, кількості вільного часу, мотивації до занять, доступності спортспоруд і місць відпочинку молоді.

Норма РА – така величина, яка повністю задовольняє біологічні потреби у рухах, відповідає функціональним можливостям організму, сприяє його розвитку, фізичній підготовленості та збереженню здоров’я.

10. Форми фізкультурно-оздоровчих занять (фоз)

У фаховій літ-рі форми проведення ФОЗ класифікують за кількома осн. критеріями.

1. З врахуванням інтенсивності навантаження:

а) рекреаційні (прогулянки, риболовство, заняття хоббі, товариські розваги);

б) середньо інтенсивні (рухливі ігри, ходіння на лижах, гімнастичні заняття);

в) інтенсивні ( біг, аеробіка, плавання).

2. З врахуванням ступеня технічної складності виконання:

а) легкі (біг, їзда на велосипеді, рухливі ігри)

б) середньої важкості ( настільний теніс, плавання, їзда на лижах).

в) складні ( гірські лижи, віндсерфінг, альпінізм, теніс).

З врахуванням пори року, коли проводяться заняття:

а) літні (купання, риболовля, пірнання, їзда на водних лижах)

б) зимові (їзда на гірських лижах, санках, запряжених санях)

в) цілорічні.

З врахування місця проведення занять:

а) просто неба ( у воді, на воді, під водою, на землі, в горах, у повітрі)

б) «під дахом» (культуризм, аеробіка, кеглі, більярд, теніс)

в) на полях та майданчиках ( спортивні ігри).

З урахуванням чисельності групи, розрізняють такі форми:

а) індивідуальні (самостійні)

б) групові ( в парі, сім’ї, групі друзів)

У залежності від особливостей формування груп заняття поділяють на:

а) заняття в спонтанних групах

б) заняття в організованих групах (традиційні навчальні групи).

11. Засоби та методи проведення фізкультурно-оздоровчих занять

Засоби ФОЗ поділяються на:

• Фізкультурно-озд. вправи (біг, ходіння, гімнастичні заняття, ігри);

• Обладнання та інвентар, які роблять можливим проведення ФОЗ (майданчик, зал, велосипед, каяк);

• Елементи, які підсилюють цікавість ФОЗ (інтер’єр приміщення, музика);

• Елементи, які збільшують ефективність ФОЗ (сауна, масаж, солярій, природа,).

Методи можна одночасно класифікувати наступним чином:

А) методи реалізації рухових функцій (форм активності)

Б) методи навчання – засвоєння рухових функцій (форм активності).

До методів реалізації рухових функцій відносять:

1. Методи безперервних занять (тренування аеробне). Розрізняють 2 способи проведення:

• використанні тривалого навантаження зі стабільною інтенсивністю (йога, плавання). Цей метод характеризують: помірна інтенсивність навантаження, довгий час тривання вправи із залученням значної кількості м’язових груп.

• удосконалення фізичного стану полягає у застосуванні в довготривалих заняттях навантаження змінної інтенсивності. Якщо використовуються вправи незначної інтенсивності – для організму створюються умови не повного відпочинку.

2. Методи занять з перервами (тренування анаеробне) 2 способами:

• повторний метод – навантаження повторюється після перерви під час якої є можливим відпочинок, унормування пульсу і дихання;

• інтервальний метод – використовуються довші серії навантажень, які розділяються короткими перервами, які забезпечують лише частковий відпочинок. Характерними рисами названої методики є: інтенсивність заняття, кількість серій, час і характер перерв між серіями.

До методів навчання – засвоєння рухових функцій (форм активності) належать:

• Метод слова, який використовується для передачі інформації про дану форму активності, рухову функцію, основи систематичних занять і способи виконання та полягає у описанні руху та способів його виконання.

• Метод показу базується на показі конкретного руху або його образу, який сприймається зоровим аналізатором (живий показ, показ ілюстрацій, планшетів, фільмів та ін.)

• Методи практичного виконання рухових дій, які дозволяють швидке та вірне їх засвоєння.