3.2. Перспективи розвитку грошової системи України

У 2015 році розпочнеться поступове відновлення показників економічної активності, яке триватиме протягом всього прогнозного періоду. Водночас за результатами 2015 року очікується, що ВВП буде нижче ніж торік на 4-5% за рахунок статистичного ефекту навіть за умови щоквартального зростання [32].

Конкурентні переваги, які отримали експортери внаслідок девальвації гривні, забезпечать основний позитивний внесок в економічне відновлення в 2015 році. Щоквартальне зростання ВВП відбуватиметься шляхом завантаження потужностей, які вивільнилися в 2014 році внаслідок військового конфлікту на сході України. Також відновленню сприятиме суттєве зниження світових цін на нафту та відповідне здешевлення імпорту природного газу. Сільськогосподарська галузь також матиме широкі перспективи навіть в умовах не надто високих світових цін на продовольство, оскільки протягом останніх років обсяги врожаю зернових культур мають стійку тенденцію до зростання.

Умови для інвестування в 2015 році будуть несприятливими, зважаючи на значне погіршення фінансових результатів в 2014 році (за 9 міс 2014 року збитки 168 млрд. грн.), зниження рівня 10 капітальних видатків бюджету (майже на третину), низьку кредитну активність, обумовлену значними ризиками реального сектору, та ускладнення доступу до зовнішніх ринків капіталу. Тож у 2015 році інвестиційний та споживчий попит залишатиметься низьким. Однак вже в 2016 році очікується відновлення інвестиційних процесів та пожвавлення споживання. Основними чинниками, які сприятимуть такій динаміці, виступатимуть стабілізація ситуації на сході країни та початок масштабних відновлювальних проектів.

Монетарна політика буде спрямована на поступове зниження інфляційного тиску шляхом дотримання кількісних монетарних орієнтирів, забезпечення додатного рівня реальних процентних ставок відносно прогнозованої базової інфляції та стабілізації ситуації на валютному ринку. Це сприятиме відповідному зниженню девальваційних та інфляційних очікувань, які значною мірою обумовлюють динаміку інфляційних процесів. Додатковими факторами зниження інфляції стануть: обмежений тиск з боку попиту внаслідок низької економічної активності, високого рівня безробіття, зниження реальних доходів, уповільнення кредитної активності та зниження світових цін на нафту.

Водночас факторами, що стримуватимуть швидкість зниження інфляції, будуть ефекти девальвації останніх місяців, а також подальше наближення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня. Саме ці фактори забезпечуватимуть вагомий внесок в інфляцію, а швидкість доведення тарифів на послуги ЖКГ до рівня покриття собівартості визначатиме профіль інфляції в найближчі роки. Потенційне запровадження додаткового збору на імпортні товари також стримуватиме зниження інфляції. За таких умов споживча інфляція в 2015 році може становити близько 24%, тоді як базова інфляція знизиться до рівня 18-19%. Повернення споживчої інфляції до однознакового рівня очікується вже в 2016 році.

У 2015 році прогнозується повернення до профіциту фінансового рахунку, насамперед внаслідок збільшення зовнішнього фінансування державного сектора. Крім розширеної програми з МВФ (EFF) (стара програма SBA передбачала фінансування у розмірі 11.6 млрд. дол. США у 2015-2016 роках) тривають переговори щодо залучення офіційного фінансування з багатьма іншими організаціями та країнами, вже підтверджено 4.5 млрд. дол. США кредитівта іншої проектної фінансової допомоги, а також випуск Єврооблігацій на суму 2.0 млрд. дол. США під гарантії уряду США [3].

Головні завдання НБУ у 2015 році у монетарній сфері:

• подальше вдосконалення системи прийняття рішень з монетарної політики та її операційного механізму;

• використання Національним банком в якості операційних орієнтирів монетарної політики чистих міжнародних резервів та чистих внутрішніх активів, а також обсягу монетарної бази. Регулювання грошової пропозиції відбуватиметься шляхом впливу на ліквідні кошти, наявні у розпорядженні банків;

• суттєве посилення ролі облікової ставки, як базової ставки монетарної політики: процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності будуть визначатись у тісній прив‟язці до її рівня;

• посилення підзвітності та зв‟язків НБУ з ринком та громадськістю з метою їх орієнтування щодо інфляційних очікувань та прийняття рішень;

• у міру стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку поступове скасування адміністративних заходів, запроваджених у терміновому порядку для стримування тиску на платіжний баланс. Втім, на певний час, до стабілізації фінансових умов, контроль за капіталом залишатиметься в силі. Якщо ризик зменшення капіталу матеріалізується, а фінансова стабільність і умови валютного ринку погіршаться, можливе тимчасове посилення адміністративних заходів[4].

Головні завдання НБУ в 2015 році у сфері банківського нагляду:

• підвищення рівня капіталізації банків;

• удосконалення підходів до регулювання операцій банків з пов`язаними особами;

• виявлення реальних обсягів операцій з пов„язаними особами та вжиття заходів, спрямованих на їх зменшення;

• посилення відповідальності, в тому числі шляхом встановлення кримінальної відповідальності, керівників банків, власників істотної участі та інших пов‟язаних осіб за діяльність, що призводить до неплатоспроможності банків;

• проведення оцінки якості активів банків з метою визначення потреби в додатковій капіталізації банківських установ;

• подальше очищення банківської системи від фінансових установ, які є неплатоспроможними, здійснюють відмивання грошей та не дотримуються вимог законодавства;

• створення скоординованої системи позасудової реструктуризації кредитів та сприяння добровільній реструктуризації валютних іпотечних кредитів.

Висновки та пропозиції. Проведенню доцільної грошово-кредитної політики в Україні суперечить ряд проблем, основними з яких виступають світова фінансова криза, політична нестабільність та неузгодженість цілей органів влади щодо проведення економічної політики в загальному, наростання та постійне коливання інфляційних процесів. Тому потрібно будувати майбутню грошово-кредитну політику з урахуванням всіх факторів та впливів. Для цього в першу необхідно будувати монетарну політику на реальних економічних показниках, стабілізувати рівень національної грошової одиниці, розширити коло наукової бази, збільшити довіру населення до монетарних структур.