Методи проведення дивідендної політики та їх зміст

№ п.п.	Метод	Зміст та основні механізми реалізації
1.	Стабілізація дивідендних виплат	Виплата незмінної суми дивідендів протягом довгого періоду. Виплачуються мінімальні дивіденди, для того щоб уникнути ризику їх скорочення. Орієнтація на акціонерів, які орієнтуються на стабільність та прогнозованість виплат. Дивідендна політика слабко пов’язана з поточним фінансовим станом корпорації. Інколи можлива виплата екстра-дивідендів за сприятливої кон’юнктури ринку, коли вони не скорочують інвестиційних можливостей корпорації
2.	Стабілізація дивідендного виходу	Встановлення довгострокового нормативного коефіцієнта дивідендних виплат по відношенню до суми прибутку. Основний недолік — циклічний та нестабільний характер виплат. Найчастіше цей метод використовується зрілими компаніями, які отримують стабільні прибутки. В чистому вигляді використовується дуже рідко, як правило менеджери віддають перевагу принципам, що описані моделлю Дж. Лінтнера.
3.	Принцип залишкового дивіденду	Компанія виплачує дивіденди тільки після задоволення своїх інвестиційних потреб. На першому етапі визначається об’єм коштів, які компанія може генерувати без додаткового продажу акцій. На другому — порівнюється отримана сума фінансових ресурсів та величина їх потреб для інвестиційних проектів, які планується впроваджувати. На третьому етапі визначається сума дивідендного фонду, що буде спрямована на виплату власникам простих акцій. Прийнятним є використання залишкової дивідендної політики на ранніх стадіях існування фірми, коли вона потребує значних інвестиційних ресурсів.
4.	Політика постійного зростання дивідендів	Передбачається стабільне зростання дивідендних виплат. Це зростання невелике і є твердим відсотком до попереднього дивіденду. Така політика забезпечує високу ринкову вартість акцій та позитивний імідж корпорації на фінансовому ринку. Але відсутня гнучкість, яка може призвести до скорочення інвестиційних програм.

Доцільно детально ознайомитися з процедурою дивідендних виплат, яка виглядає наступним чином:

Д ата оголошення Екс-дивідендна дата Дата реєстрації Дата виплати

Рис. 6.1. Процедура дивідендних виплат

Потрібно звернути увагу на той факт, що екс-дивідендна дата введена з метою запобігання конфліктів між покупцями та продавцями цінних паперів, які ймовірно можуть виникнути, якщо угода була укладена в день близький до дати реєстрації.

Щ

Регулярні

Додаткові

Спеціальні

ЛІКВІДАЦІЙНІ

одо форми виплати дивідендів, то це, як правило, готівка або виплата дивідендів акціями, окрім того, інколи використовують термін “прихована виплата”.

Рис. 6.2. Класифікація дивідендів у грошовій формі

Якщо компанія не має достатньої кількості готівки для виплати дивідендів у грошовій формі, використовуються нетрадиційні прийоми дивідендної політики. В їх числі, особливу увагу необхідно звернути на мотиви та наслідки викупу акцій з обігу. Окрім суто “дивідендного походження”, викуп може розглядатися як частина політики щодо зміни структури капіталу, як метод захисту від ворожого поглинання, як розподіл “зайвої готівки” або активів на користь акціонерів. В контексті вивчення цієї проблеми необхідно звернути увагу на мотивацію інвесторів, що можуть або продати належні акції корпорації, або залишити їх у себе та отримати “приховані дивіденди”.

Особливе місце в системі рішень займають програми реінвестиції дивідендів, що їх пропонують корпорації власним акціонерам. Треба звернути увагу на істотну різницю між програмами, які передбачають пропозицію нових акцій, та тими програмами, в основі яких вже раніше випущені акції.

Дивіденди у вигляді акцій передбачають збільшення кількості акцій, якими володіє кожен власник. Виражаються у відсотках, які показують на скільки збільшилась кількість акцій в обігу. Аналогічною операцією є спліт, або подрібнення акцій — це збільшення кількості акцій в обігу без збільшення величини акціонерного капіталу.

Виділяють наступні мотиви проведення таких операцій.

1. Інвестиційна політика корпорації потребує реінвестицій прибутку, але невиплата дивідендів негативно впливає на позиції компанії на фінансовому ринку. Більше того така операція дозволяє до певного моменту часу не розкривати інвестиційні плани корпорації.

2. Сигнальний ефект – передача позитивного сигналу ринку.

3. Запобігання розмиванню акціонерів, які не всі з них продадуть належні ним акції

4. Встановлення оптимального торгового діапазону.

Структурно-логічна схема дивідендної політики корпорації виглядає наступним чином:

ПРАГМАТИЧНІ РІШЕННЯ

Дивідендна політика є важливою складовою фінансової політики корпорації. У західній літературі досліджуються її основні проблеми. Теорія Міллера-Модільяні, заснована на концепції про структуру капіталу, доводить, що в разі скорочення розподіленого прибутку дивіденди зменшуються, але акціонер виграє за рахунок зростаючої капіталізації майбутніх доходів. Критика цієї теорії — в обґрунтуванні положення про те, що акціонер уважає за краще одержувати високі поточні дивіденди, а не очікувати приросту капіталу в майбутньому згідно із прислів’ям «краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Концепція дістала назви «птиця в руках». Теоретики концепції податкової диференціації вважають, що акціонери виплачують податки різного розміру на одержані від цінних паперів доходи, тому зацікавлені в податкових пільгах та зростанні доходів після вирахування податків.

Зверніть увагу на фактори дивідендної політики. У процесі визначення розподіленого прибутку корпорація може натрапити на певні юридичні та економічні обмеження. Варто наголосити, що необхідно використовувати кошти для фінансування оновлення основного капіталу за тенденції зростання ціни капіталу. У цьому разі для корпорації вигідніше збільшити внутрішні джерела, тобто нерозподілений прибуток, що суперечить інтересам акціонерів.

Також треба знати методи проведення дивідендної політики. Корпорація віддає перевагу стабільній політиці зростання дивідендів, спрямовану на підтримку курсу її акцій. У західній літературі наголошується, що дивіденди виплачуються після задоволення фінансових потреб корпорації, тобто застосовується за­лишковий принцип виплати дивідендів. Дивіденди можуть також виплачуватися через їх реінвестування в нові акції.

Питання для самоперевірки знань

1.Які західні теорії дивідендної політики ви знаєте?

2.Назвіть фактори дивідендної політики.

3.Перелічіть основні методи проведення дивідендної політики.

4.Як ви розумієте вплив рішень про структуру капіталу на дивідендну політику?