37. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії і початок української революції. Утворення Української Центральної Ради.

Буржуазно-демократична революція в Росії розпочалася 23 лютого (8 березня за н. ст.) 1917 р. у Петрограді і завершилася 27 лютого цього самого року. Імператор Микола II зрікся престолу на користь свого брата Михаїла, але і той відмовився прийняти корону. Це поклало край російському самодержавству, феодальній державі і праву.

В організації верховної влади в державі ще в ході революції виявилися дві політичні лінії. Перша - лінія ультрарадикальних сил, насамперед більшовиків, яка полягала у створенні єдиного революційного органу - Тимчасового революційного уряду, який би здійснював економічні та соціальні перетворення у більшовицькому дусі. Це, фактично, була замаскована форма узурпації влади більшовиками та їхніми соціалістичними союзниками легітимним шляхом.

Друга - лінія більшості помірно демократичних сил, яка полягала в утворенні коаліційного Тимчасового уряду, котрий зосередив би в своїх руках законодавчу та виконавчу владу до скликання Всеросійських Установчих зборів.

На початку революції на роль урядової влади претендував Тимчасовий комітет Державної Думи, який три дні виконував урядові функції. Однак під тиском Петроградської ради він змушений був піти на створення Тимчасового уряду, який був сформований у ніч з 1 на 2 березня 1917 р. на чолі з князем Львовим. Формально Тимчасовий уряд ні перед ким не звітував і не був відповідальним, але фактично йому доводилося працювати під контролем Тимчасового комітету Державної Думи і Петроградської Ради1.

Таким чином, на початок березня 1917 р. в Росії на руїнах абсолютистської самодержавної монархії було створене двовладдя. Одну владу представляв Тимчасовий уряд - виразник інтересів буржуазії; другу _ Петроградська рада, котра представляла інтереси дрібнобуржуазних революційно-демократичних сил. Тимчасовий уряд продовжував політику самодержавства у Першій світовій війні, заявивши про свою прихильність до всіх укладених до нього міждержавних договорів ("війна до переможного кінця"). Після завершення війни передбачалося скликання Всеросійських Установчих зборів, які повинні сформувати новий (постійний) уряд і визначити долю Росії.

Лютнева буржуазно-демократична революція проголосила права і свободи громадян, зокрема і свободу політичної діяльності. Усі партії вийшли з підпілля.

Формування буржуазної держави в Росії в період після Лютневої буржуазно-демократичної революції проходило шляхом: а) пристосування царського державного апарату до нових умов; б) створення нових органів влади; в) ліквідації адміністративно-каральних органів царського режиму.

Найважливіше місце в системі органів державної влади посідав Тимчасовий уряд. Як відомо, буржуазні революції на Заході спричинювали демократизацію найвищих ланок влади - створення парламентів і відповідальних перед ними урядів. Низовий же апарат поступово реорганізовувався і пристосовувався до нових умов.

В Росії все відбувалось по-іншому: старі органи влади були ліквідовані, а ті, що виникали в ході революції, виявилися нездатними управляти державою і тримати під контролем ситуацію в країні. Як наслідок - часті урядові кризи, гарячкові спроби управляти з допомогою "батога і пряника".

За формою правління Росія формально залишалася "монархією без монарха". У державному устрої відбувався процес пристосування старого державного апарату до нових умов, реконструкції абсолютистського політичного режиму, демократизації і децентралізації управління країною. В період буржуазної диктатури в політичному режимі з'явилися елементи бонапартизму і посилення особистої влади глави Тимчасового уряду О. Ф. Керенського. Змінилася і форма правління. Незважаючи на нелегітимність цього кроку, Росія таки була 1 вересня 1917 р. офіційно проголошена республікою. У зв'язку з появою на її окраїнах, в національних районах власних урядів, які не визнавали центральне керівництво, намаганням національно-патріотичних сил домогтися створення власної державності (як це яскраво спостерігалося на прикладі України) унітарна імперія стала швидко розпадатися.

27 лютого 1917р. (12 березня) в Петербурзі розпочалася революція, яка охопила і всю Україну. 2 березня (15 березня) Цар Микола ІІ зрікся престолу, влада перейшла до Тимчасового Уряду на чолі з князем Львовим. Поряд з тим урядом діяли і ради робітничих та солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. ( 17 березня) українські партії самостійники та ТУП створили ЦРУ, як представницький орган влади , її очолив М. Грушевський. Протягом березня, квітня було проведено українізацію армію з ініціативи М. Міхновського було сформовано 2 полки: Полуботка і Хмельницького. Тоді ж було створено вільне козацтво для захисту населення та охорони правопорядку.