45.Поняття про звички та процес їх утворення.Виховання корисних звичок і боротьба з шкідливими.

ЗВИЧКА-особлива форма поведінки людини,яка виявляється у схильності до повторення однотипних дій у подібних ситуаціях.Коли людина виконує якісь дії постійно,підсвідомо у неї виникає бажання або не обхідність робити її знову-це і є звичка.Звичка-це особлива форма поведінки людини,яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії,що закріплюються внаслідок багаторазового повтор.їх.Звичка є важливим аспектом життя людини,стосовно здоровя людини,її способу життя,звички можуть бути корисними і шкідливими.КОРИСНІ ЗВИЧКИ підвищують працездатність,сприяють фіз.і психіч. розвитку особи.ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ,навпаки,руйнують її волю і зоровя,зникає працездатність,скоротчується тривалість життя.Шкідливі звички зявляються в різному віці.Шкідливі звички-ряд звичок,що є шуідливими для організму люини.Вони передшкоджають люині розвиватися як позумово,так і фізично.Серед цих звичок виділяють кілька найбільш шкідливих-це наркоманія;алкоголізм;токсикоманія;тютюнопаліня.

Кожна з цих звичок викликає залежність людини від тієї чи іншої реч.,яку вона вживає.

49.Спримованість особистості.Потреби,

інтереси,ідеали та переконання.

Спрямованіясть-одна з найістотніших сторін особистості,які х-ть її мотиваційну сферу.Під спрямованістю розуміють сист.домінуючих мотивів.Провідні мотиві підпорядковвують собі

всі інші й х-ють будову всієї мотиваційної сфери

людини.Винекнення ієрархічної структури мотивів виступає як передумова стійкої особистості.Людина з такою спрямованістю орієнтується на співпрацю з колективом,домагається більшої продуктивності праці-своєї та інших людей,намагається обгрунтовано довести свою точку зору,яка вважає корисною для виконання завдання.Спрямованість на себе,або особиста спрямованість,х-ться перевагою мотивів досягнення особистого добробуту,прагнення підтвердити особисту першість та престиж.Субєктивні інтереси розкриваються у позитивному емоційному юажанні глибше пізнати обєкт,зрозуміти його.Роль інтересів у тому,що вони є спонукальним механізмом пізнання,змушують особистість шукати шляхів,

засобів задоволення того чи іншого бажання.ПЕРЕКОНАННЯ-це сист.знань пропущених через почуття.Переконана та людина,в якої ідеї поєдналися з почуттям та волею.Вона не здатна на вчинок,що суперечить їй принципам.

51.Увага.Значення уваги в житті людини.

Увага-це особлива форма психічної діяльності,яка виявл.у спрямованості і зосереджуваності свідомості на вагомих дляособистості предметах,явищах навколишньої дійсності або власних переживанях.

Ф-ція уваги-зосередженя свідомості на предметі діяльності.Важливою закономірністю уваги є її вибірковість,яка виявл.в тому,що людина,зосереджуючись на одному,не помічає іншого.Це пояснюється більш вираженою гальмівною дієювагомих для особисості предметів і переживань щодо менш значущих,які в цей час на неї діють.Увага відіграє важливу роль у життя людини.Завдяки увазі зійснюються регуляція діяльності та поведінки людини.Без уваги не можлива цілеспрямована практична діяльність,

неможлива ні фіз.ні розумова діяльність,бо люина повина з увагою ставитися до оюєкта діяльності.

Увага є необхідною умовою чіткого,усвідомленого відображення навчального матеріалу та міцного засвоєння його.Згідно з поглядами К.Д.Ушинського,увага є тими єиними дверима нашої душі,через які,безумовно,проходять усі обєкти зовн.світу,відображенні свідомістю.