Аналіз визначення в науковій літературі ключових термінів економічної діяльності суб’єктів господарювання на зовнішньому рівні
Автори |
Визначення термінів: |
||
„зовнішньоекономічна діяльність” |
„зовнішньоекономічна політика” |
„зовнішньоекономічні відносини” |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Васильєв С., Бондарчук Н., Макаренко А.. Мельник Л. 31, с.46 |
відсутнє |
- це політика, що здійснюється державою або угрупуванням у сфері економічних відносин з іншими державами, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни або груп країн у світову економіку |
відсутнє |
Вільна енциклопедія «Вікіпедія» 35
|
- це сукупність організаційно-економічних. виробничо-господар-ських і оперативно-комерційних функцій експорто-орієнтованих підприємств з урахуванням обраної зовнішньоекономічної стратегії, форм і методів роботи на ринку іноземного партнера.
|
- це один з основних макроекономічних інструментів, що застосовуються для прискорення або гальмування економічного зростання в середині країни. |
це сукупність економічних зв’язків і взаємовідносин між суб’єктами, що діють на світовому ринку. |
Гребельник О.П. 58, с.644-645 |
- це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце на митній території України та за її межами |
- це політика держави, що регулює всі форми зовнішньоекономічних зв’язків і визначає режим їх здійснення, включаючи експорт і імпорт товарів, послуг, капіталів, робочої сили, руху валюти і т.д. |
відсутнє |
Дідківська Л., Головко Л 78, с.151-152 |
- це розвиток економічних відносин між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, міграцію капіталів та робочої сили; міжнародні науково-технічні та виробничі зв’язки; спільне освоєння повітряного та космічного простору, Світового океану; охорону довкілля, виконання програм та угод тощо.
|
- це діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці. |
відсутнє |
Економічна енциклопедія (за Р.Яремко) [89, с. 610] |
- це сфера економічної діяльності підприємств, фірм, компаній і держави, пов’язана із зовнішньою торгівлею, іноземними кредитами та інвестиціями, здійсненням спільних з іншими країнами проектів тощо. |
- це політика уряду країни у сфері зовнішньої торгівлі, митних тарифів, обмежень, залучення іноземного капіталу, зовнішніх позик, надання економічної допомоги іншим країнам, реалізації спільних економічних проектів |
визначається термін «зовнішньоекономічні зв’язки» - це торгові, виробничі, науково-технічні та інші економічні зв’язки країни з іншими державами. |
Чистов С., Никифоров А., Куценко Т. та ін. 75, с.252 |
- це заснована на взаємовигідних економічних відносинах діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передаванні технологій. |
відсутнє |
відсутнє |
Продовження таблиці 1.1 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Швайка Л. 333, с.315 |
- це сукупність відносин суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарювання, побудованих на принципах взаємної вигоди, еквівалентного обміну і дотримання положень міжнародного права. |
відсутнє |
- це торгівля, переміщення капіталів, робочої сили, валютні операції тощо, що розвиваються на основі міжнародного поділу праці та відкритості економіки |
Джерело: розроблена автором
Терміни ж „зовнішньоекономічна політика” та „зовнішньоекономічні відносини” і взагалі не визначаються. Проте у ст. 9 даного Закону зазначається, що центральні органи влади забезпечують „…проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України” 101 з чого можна констатувати, що згідно чинного законодавства це не ідентичні поняття, і, що сутність категорії „зовнішньоекономічна політика” є більш широким у порівнянні з категорією „зовнішньоекономічна діяльність”.
Отже ми бачимо, що трактування основних термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності пов’язане з інтерпретацією нормативного визначення та доповнюються різними авторами в залежності від їх бачення цих взаємопов’язаних та взаємозалежних категорій.
Враховуючи вищесказане, у межах даного дослідження ми пропонуємо розмежувати та визначити сутність економічних понять „зовнішньоекономічна політика”, „зовнішньоекономічна діяльність” та „зовнішньоекономічні відносини” наступним чином:
„зовнішньоекономічна політика” – це діяльність державних законодавчих та виконавчих органів спрямована на формування ефективних економічних відносин держави на міжнародній арені;
„зовнішньоекономічні відносини” – це сукупність економічних зв’язків та контактів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які формуються під впливом зовнішньоекономічної політики держави;
„зовнішньоекономічна діяльність” – це спосіб реалізації зовнішньоекономічної політики держави шляхом здійснення вітчизняними та іноземними суб’єктами господарювання певних дій направлених на матеріалізацію зовнішньоекономічних відносин.
Спираючись на теорію Н.Виноградової про взаємозвязок законів і принципів у теорії державного управління [36] визначимо взаємозв’язок і взаємозалежність визначених нами категорій у загальному вигляді можна відобразити так (рис. 1.1):
Зовнішньоекономічна політика
вплив
факто-рів
вплив
факто-рів
регулювання і контроль
формування
Зовнішньоекономічні
відносини
Зовнішньоекономічна
діяльність
реалізація
Рис. 1.1. Схема логічного взаємозв’язку основних елементів здійснення зовнішньоекономічної політики.
При цьому варто зазначити, що визначені нами поняття „зовнішньоекономічна діяльність”, „зовнішньоекономічні відносини” та „зовнішньоекономічна політика” є складними агрегованими економічними категоріями, які складаються з окремих елементів і можуть бути класифікованими за типами, формами і видами як це показано в таблиці 1.2.
Тобто „зовнішньоекономічна діяльність” за типами може бути ефективною, неефективною, компромісною, ризикованою і небезпечною. При цьому вона може протікати у формі переміщення товарів, переміщення капіталів чи переміщення робочої сили. За видами згідно ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність” вона поділяється так:
експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
- діяльність у сфері послуг;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація;
- фінансова;
- операції з цінними паперами;
- кредитно-розрахункова;
- спільна діяльність;
- товарообмін (бартер);
- оренда, в т.ч. лізинг;
- валютні операції;
- інші не заборонені законами 101, ст.4.
Таблиця 1.2.