Міністерство освіти і науки України
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фізичного виховання
Реферат
з дисципліни: Фізичне виховання
на тему: Оздоровче і прикладне значення занять
фізичної культури і спортом
Виконав:
Студент групи ТМ-131 Гелькіна А.С.
Чернігів 2015
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..3
Визначення професійно-прикладної фізичної підготовки……………..4
Основи ППФП……………………………………………………………...6
Місце ППФП в системі фізичного виховання студентів………….…...8
Організація, форми та засоби ППФП в навчальному процесі ВНЗ…..11
Оздоровчо-прикладне значення туризму. Види туризму………….….14
Висновки…………………………………………………………………..17
Список використаної літератури……………………………………...…18
Вступ
Фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.
Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.
Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності.
Соціальна цінність спорту визначається його дійовим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення.
Основними завданнями фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров'я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.
Сферами впровадження фізичної культури є виробнича, навчально-виховна, соціально-побутова сфери.
Держава створює необхідні умови для підготовки наукових та викладацьких кадрів, розвитку наукових досліджень у галузі фізичної культури та стимулює впровадження їх у суспільну практику.
Основними напрямами впровадження фізичної культури є фізкультурно-оздоровча діяльність, фізичне виховання та розвиток масового фізкультурно-спортивного руху.
Визначення професійно-прикладної фізичної підготовки
Фізичне виховання завжди було одним із засобів підготовки людини до трудової діяльності та пристосування до соціального середовища. Ігрове відтворення полювання, трудових процесів у стародавніх ритуальних змаганнях - один із способів вдосконалення трудових навичок і фізичного виховання молоді на початкових стадіях розвитку людського суспільства. З часом люди перейшли від простого копіювання фізичних навантажень і технічних прийомів трудових процесів у найпростіших іграх до більш широкої тематики ігор з певними правилами і до створення штучно-ігрових снарядів - елементів сучасної фізичної культури і спорту.
У пізньому середньовіччі елементи психофізичної підготовки до професійної праці вже присутні в ряді систем виховання та освіти молоді. Саме в цей період виникло і формувалося самостійний напрям у вивченні психофізичних можливостей людини з метою найбільш продуктивного його використання в певному виробництві.
Для чого потрібна майбутньому фахівцю спеціальна психофізична підготовка до професії? Це пов'язано з впливом сучасної технізації праці та побуту на життєдіяльність людини, із зміною функціональної ролі людини в сучасному виробництві. Чим далі розвивається науково-технічна думка, тим більше людину оточує штучна технічна середу. Медики і біологи звертають особливу увагу на ряд явищ негативно позначаються не тільки на здоров'я людини, але і його професійної працездатності.
Зміна місця і функціональної ролі людини в сучасному виробничому процесі вимагає його спрямованої психофізичної підготовки. Це пов'язано з тим, що якщо раніше темп і ритм трудового процесу задавав сама людина через керовану їм техніку, то тепер їх визначає технологія виробництва, до якої людина повинна пристосовувати свою працю. Це істотно змінює його місце і роль у виробничому процесі - людина ніби стає над виробничим процесом, однак його значення у виробництві ще більше зростає.
Профілактикою негативних впливів на організм людини технізації праці та побуту займаються фахівці різного профілю, в тому числі фахівці фізичної культури. При підготовці студентів до сучасних видів праці важливо використовувати вже перевірений досвід спрямованого застосування засобів фізичної культури і спорту для підвищення функціональних можливостей, необхідних у професійній діяльності. Крім того, сучасний фахівець вищої кваліфікації керує не тільки технікою, а й висококваліфікованими людьми. Соціологічні дослідження свідчать, що саме робота з людьми стомлює найбільше.
Все це висуває додаткові вимоги до активного формування психофізичних здібностей за допомогою спрямованого використання фізичних вправ. Спорт і особливо спортивні ігри, види єдиноборств моделюють різноманітні життєві ситуації взаємин людей на тлі екстремальних психофізичних навантажень. Численні приклади показують, що в процесі регулярних занять спортом виховуються не тільки необхідні фізичні якості, але й психологічні властивості особистості, які сприяють адаптації молодих людей у колективі.
Поняття «якість фахівця» включає не тільки знання, вміння в професійній сфері, а й психофізичну придатність, яка залежить від рівня фізичної підготовленості. Якщо студент до вступу до вузу не мав необхідної фізичної підготовленості і йому не вистачає обов'язкових навчальних занять фізичною культурою, він повинен підвищити її за допомогою різних позанавчальних форм занять фізичною культурою, в тому числі і додаткової самостійної підготовкою.
Якщо навіть людина володіє знаннями та професійним досвідом, але не має необхідних фізичних здібностей, щоб трудитися, то його не можна відносити до трудових ресурсів. Ось чому кожна молода людина повинна завчасно і активно готуватися до обраної професії, цілеспрямовано розвивати ті фізичні і психічні якості, які визначають психофізичну надійність і успіх в його майбутній професійній діяльності.