- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження спортивного комплексу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів спортивного комплексу
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Оцінка несучого стану багато порожнинної залізобетонної плити та розроблення заходів із ремонту і підсилення конструкції
- •3.1 Розроблення розрахункової схеми і визначення внутрішнього зусилля в плиті
- •3.2.2 Розрахунок міцності нормального перерізу плити
- •3.3 Розрахунок підсилення нормального перерізу плити
- •3.4. Розрахунок міцності похилих перерізів плити
- •3.5. Визначення місця обриву додаткових поздовжніх стержнів
- •3.6. Конструювання каркасу кр1
- •3.7. Конструювання арматурної сітки с1
- •3.8 Визначення витрат ремонтних матеріалів
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4. Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Визначення навантажень на рівні уступів фундаменту
- •Перевірочний розрахунок
- •Висновки і рекомендації
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Проект організації будівництва
- •5.2. Визначення послідовності та тривалості робіт
- •5.3. Описання основних видів робіт
- •5.4. Проектування будівельного генерального плану
- •5.4.1 Визначення потреби в тимчасових будівлях та спорудах
- •5.4.2 Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
- •5.4.3 Розрахунок потреби в тимчасовому електропостачанні
- •Тимчасове водопостачання
- •5.6 Рішення основних питань з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища
- •5.7 Влаштування покрівлі
- •7 Заходи з охорони праці
- •Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту Роботи по демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Покрівельні роботи
- •Небезпечні фактори при виконанні електрозварювальних робіт
- •Небезпечні фактори при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Шкідливі фактори при застосуванні полімерних матеріалів
- •Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів Техніка безпеки при демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Тимчасове складування та видалення матеріалів від розбирання
- •Покрівельні роботи
- •Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Безпека праці при застосуванні полімерних матеріалів
- •Електромонтажні роботи
- •Вимоги безпеки при установці і закріпленні болтів під технологічне обладнання
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
7.3 Заходи пожежної безпеки
Втілення методів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки на будівництві лежить на керівництві.
При розробці буд генплану було передбачено і забезпечено виконання санітарних і протипожежних розривів між сусідніми будівлями, проїзди і під’їзди пожежних автомобілів до будівлі та гідрантів. Будівля має ІІ ступінь вогнестійкості – приміщення з несучими і огороджуючими конструкціями із природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону та залізобетону з використанням листових та плитних негорючих матеріалів.
Виникнення пожеж пов’язане з порушенням протипожежного режиму і необережним поводженням з вогнем. Іноді причиною пожежі може бути неправильна оцінка категорії вибухо - пожежонебезпеки виробництва.
Причиною пожежі може стати контакт розплавленого металу з горючими матеріалами, речовинами та коротке замикання в мережі. Виробництво обладнане пожежною сигналізацією, що дозволяє вчасно попередити людину про пожежу. Автоматичні сигналізатори встановлені на стелі приміщень, реагують на підвищення температури повітря навколишнього середовища і на появу диму.
Для захисту від пожеж використовуються протипожежні перешкоди, призначені для обмеження лінійного поширення пожежі.
Протипожежні екрани призначені для обмеження і поглинання променистої енергії від печей.
Для захисту робітників від диму і продуктів горіння використовується противодимний захист, яким в даному проекті є місцева та загальнообмінна витяжна вентиляція, яка при пожежі вмикається на повну потужність і дозволяє відсмоктати дим з приміщень.
Для локалізації первинних вогнищ в цеху обладнано два пожежних щита, на яких розміщені засоби первинного гасіння, пісок, вогнегасники. Використовують пінні вогнегасники ( типу ОП – 5 ) для гасіння твердих, рідких речовин і матеріалів і газові вуглекислотні вогнегасники ( типу ОУ-2, ОУ-5 ) для гасіння невеликих джерел горіння речовин, матеріалів, електроустановок; порошкові вогнегасники ( типу ОПС 10 ) для гасіння невеликих джерел загорання лужних металів.
Пісок застосовують там, де можливе розливання невеликої кількості горючих і легкогорючих рідин. Персонал повинен вміти швидко при пожежі приводити їх у дію.
Встановлена система пожежогасіння, що дозволяє локалізувати пожежу на початковому етапі, при цьому для гасіння використовують воду.
Також розроблено план – схему аварійного руху людей під час пожежі. Обладнані евакуаційні виходи та евакуаційні шляхи, також є запасні виходи, що закриті при нормальній роботі, але у випадку пожежі відчиняються.
7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
Задача №1 Розрахувати систему блискавкозахисту будівлі спортивного комплексу.
Розрахуємо одиночний стрижневий блискавковідвід для спортивного комплексу розмірами A×B×hx=24м×30м×7,2м при інтенсивності грозової діяльності в даній місцевості t = 70год [20].
1. Середня кількість ударів блискавки в рік на площі 1 км2:
при
2. Імовірна кількість ударів блискавки в рік у будівлю:
;
3. Категорія будівлі за потрібним ступенем захисту від блискавки:
відповідно до [20] ІІІ категорія;
4. Визначення типу зони захисту:
відповідно до [20] зона блискавкозахисту типу Б;
5. Максимальний радіус зони захисту на рівні верху будівлі:
;
6. Висоту блискавковідводу знаходимо з виразу:
;
7. Максимальний радіус зони захисту на рівні поверхні землі:
;
8. Максимальна висота зони захисту:
;
Відповідь:
.
Задача №2 Розрахувати
імпульсне заземлення системи
блискавкозахисту
.
Вихідні дані:
Потужність трансформатора
;Потужність мережі
;Схема з’єднання обмоток трансформатора – “зірка”;
Матеріал фазного і нульового провідників: сталь;
Довжина фазного провідника
;Довжина нульового провідника
;Перетин фазного провідника:
;Перетин нульового провідника:
;Коефіцієнт режиму роботи
.
Перевіряємо умову забезпечення вимикальної здатності занулення:
;
,
де
– фазна напруга, В;
– опір трансформатора, Ом;
– опір кола фаза – нуль, яке визначається
із залежності
,
де
,
– активні опори фазного і нульового
провідників, Ом;
,
– внутрішні індуктивні опори фазного
і нульового провідників, Ом;
– зовнішній індуктивний опір кола фаза
– нуль, Ом.
Визначаємо опір трансформатора . При розрахунках занулення береться з табл. VI.1 [23]:
.
Визначаємо номінальний струм електромережі:
,
де
– номінальна потужність мережі, кВт;
– номінальна напруга, В;
– коефіцієнт потужності.
Активні та індуктивні опори привідників визначаємо по табл. VI.2 [23], маючи довжину провідника і профіль перерізу та попередньо визначивши очікуване значення сили струму короткого замикання. Величину зовнішнього індуктивного опору кола фаза – нуль у практичних розрахунках приймають рівним 0,6 Ом/км.
Визначаємо номінальний струм плавкої вставки:
,
де – коефіцієнт режиму роботи.
Знаходимо очікуване значення сили струму короткого замикання:
,
Задаємось стандартним
значенням нульового провідника
і розраховуємо щільність струму
:
,
По табл. VI.2 [23] знаходимо активні та індуктивні опори сталевих провідників:
;
;
;
;
Загальна довжина кола
фаза – нуль
,
тоді
.
Використовуючи отримані дані, розраховуємо і визначаємо струм короткого замикання.
,
.
Перевіряємо умову надійного спрацювання захисту:
;
.
Струм
більш ніж у три рази перевищує номінальний
струм плавкої вставки, тому при замиканні
на корпус плавка вставка перегорить за
5…7 с и вимкне пошкоджену фазу. По
номінальній силі струму в VI.4
[23] приймаємо плавку вставку серії НПН60М
з номінальним струмом 20 А. При напрузі
мережі 220 В.
