- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження спортивного комплексу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів спортивного комплексу
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Оцінка несучого стану багато порожнинної залізобетонної плити та розроблення заходів із ремонту і підсилення конструкції
- •3.1 Розроблення розрахункової схеми і визначення внутрішнього зусилля в плиті
- •3.2.2 Розрахунок міцності нормального перерізу плити
- •3.3 Розрахунок підсилення нормального перерізу плити
- •3.4. Розрахунок міцності похилих перерізів плити
- •3.5. Визначення місця обриву додаткових поздовжніх стержнів
- •3.6. Конструювання каркасу кр1
- •3.7. Конструювання арматурної сітки с1
- •3.8 Визначення витрат ремонтних матеріалів
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4. Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Визначення навантажень на рівні уступів фундаменту
- •Перевірочний розрахунок
- •Висновки і рекомендації
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Проект організації будівництва
- •5.2. Визначення послідовності та тривалості робіт
- •5.3. Описання основних видів робіт
- •5.4. Проектування будівельного генерального плану
- •5.4.1 Визначення потреби в тимчасових будівлях та спорудах
- •5.4.2 Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
- •5.4.3 Розрахунок потреби в тимчасовому електропостачанні
- •Тимчасове водопостачання
- •5.6 Рішення основних питань з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища
- •5.7 Влаштування покрівлі
- •7 Заходи з охорони праці
- •Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту Роботи по демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Покрівельні роботи
- •Небезпечні фактори при виконанні електрозварювальних робіт
- •Небезпечні фактори при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Шкідливі фактори при застосуванні полімерних матеріалів
- •Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів Техніка безпеки при демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Тимчасове складування та видалення матеріалів від розбирання
- •Покрівельні роботи
- •Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Безпека праці при застосуванні полімерних матеріалів
- •Електромонтажні роботи
- •Вимоги безпеки при установці і закріпленні болтів під технологічне обладнання
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
Покрівельні роботи
У відповідності зі СНиП III-4-80* для запобігання падіння робітників з висоти, необхідно робітників забезпечити запобіжними поясами і суворо стежити за їх використанням. Робітників забезпечують спецодягом, спецвзуттям, рукавицями, переносними драбинами.
Місця, де можливе падіння матеріалів та інструмента, при проведенні покрівельних робіт, повинні бути обгороджені.
При зливних дощах, туманах, вітрі силою більш 6 балів покрівельні роботи припиняють.
При використанні гарячих мастик казани з гарячими мастиками встановлюють на ізольованих, віднесених від займистих будинків на відстані не менш 50 м площадках. Запаси сировини і палива розташовують на відстані 5 м від казана. Біля казана повинні знаходитись засоби пожежегасіння — пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок у шухлядах.
При влаштуванні покрівель з наплавлених рулонних матеріалів до роботи допускають робітників, навчених по спеціальній програмі і отримавших посвідченя на допуск до них.
Електрифіковані машини, інструмент повинні бути занулені або заземлені.
При роботі з токсичними матеріалами робітників забезпечують респіраторами, а для захисту очей захисними окулярами.
Контроль за безпечним веденням робіт здійснюють майстер і виконавець робіт.
Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
При проведенні електрозварювальних робіт існує небезпека поразки електричним струмом у випадку розриву вторинного ланцюга і дотику до електрода при його заміні, а також при безпосереднім зіткненні зі струмоведучими частинами установки або металевих деталей, що знаходяться під напругою. Причинами электротравматизма можуть також бути: недостатня електрична ізоляція апаратів і живильних проводів, поганий стан спецодягу і взуття зварника, вологість і тіснота приміщень і ін.
Для захисту очей і шкіри від шкідливого впливу електрозварювальної дуги й опіків розплавленим металом і шлаком електрозварювальники і допоміжні робітники повинні бути забезпечені шоломами, масками або щитками, виготовленими з матеріалу, що не пропускає ультрафіолетові промені, володіють малою теплопровідністю і не займистого від іскор. Матеріалом для виготовлення щитків і масок служить чорна фібра або пластмаса з матовою поверхнею. Маса щитка не повинна перевищувати 0,48, а маски — 0,50 кг. Отвір у щитку, призначене для спостереження за горінням дуги, повинен бути закритий світлофільтром, що затримує і поглинає випромінювання електрозварювальної дуги.
З огляду на, що шкідливі випромінювання зварювальної дуги поширюються на 15 м, при роботі на відкритому повітрі, у місцях інтенсивного руху людей, у проходах, проїздах, а також у місцях концентрації робочих місць для захисту навколишніх від осліплення зварник зобов'язаний застосовувати завіси, ширми або світлонепроникні щити, виготовлені з неспалених матеріалів, висотою не менш 1,8 м, а в заводських умовах роботи виконувати в ізольованих кабінах Стіни і стелі зварювальних майстерень повинні бути пофарбовані матовою фарбою темних тонів, що виключає відображення світлових променів.
Для захисту від опіків, поранень і травм електрозварнику видають брезентовий костюм і спецвзуття, а для захисту рук від бризів розплавленого металу і шлаку — брезентові рукавиці, виготовлені з іскростійкого матеріалу з низькою електропровідністю. Для захисту ніг від опіків гарячими недогарками при зміні електродів, і бризами металу, штани необхідно вдягати поверх взуття; для захисту тіла куртку варто носити навипуск, кишені її повинні бути закриті клапанами; черевики повинні бути з глухим верхом і щільно зашнуровані. При необхідності проведення стельового зварювання зварник зобов'язаний надягати азбестові або брезентові нарукавники, щільно зав'язавши їх у кістей рук. Для захисту від неприємного зіткнення з холодним металом при положення сидячи, на колінах або лежачи на виробах, що зварюються, зварники повинні користуватися повстяними підстилками або матами з гумовим прошарком, а також наколінниками і підлокітниками, виготовленими з брезенту.
Для захисту зварника від поразки електричним струмом необхідно: надійно заземлити корпус електрозварювального апарата і виріб, що зварюється; не використовувати контур заземлення для зворотного провідника; добре ізолювати рукоятку електродотримача; працювати в сухому і міцному спецодязі і рукавицях (черевики або чоботи не повинні мати в підошві металевих шпильок і цвяхів); припиняти роботу на відкритій площадці при сильному снігопаді або дощі (якщо немає спеціальних укриттів); не робити самостійно ремонт обладнання й апаратури (цю роботу повинний виконувати електрик).
Для захисту зварника від отруєнь при систематичному і тривалому вдиханні пилу і газів, що виділяються при проведенні електрозварювальних робіт, варто застосовувати приточно-витяжну вентиляцію, що забезпечує повну заміну забрудненого повітря чистим, пересувні відсмоктувачі, приплив свіжого повітря від повітропроводів через електродотримач або шолом, а також респіратори у разі потреби — протигази.
Все електрозварювальне устаткування повинне бути виконане в захищеному виконанні, відкриті частини зварювальної установки, що обертаються і знаходяться під напругою,— надійно обгороджені, при цьому розміщення зварювального устаткування, а також розташування і конструкція його вузлів і механізмів повинні забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього. При одночасному використанні декількох зварювальних трансформаторів їх необхідно розміщати на відстані не ближче 0,35 м один від іншого при ширині проходів між ними не менш 0,8 м. Відстань між електрозварювальним апаратом і газогенератором повинна бути не менш 3, а між зварювальними кабелями н шлангами пальних газів — не менш 1 м.
Ділянка проводу довжиною 3 м, що приєднується безпосередньо до електродотримача, повинна бути більш гнучкою, а приєднання його повинне здійснюватися механічним затиском за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами. Якщо сила струму перевищує 600 А, провід приєднують до електродотримача, минаючи його рукоятку.
Робоче місце електрозварювача в радіусі 5 м від стику, що зварюється, повинне мати заборонну зону, куди не допускаються сторонні і не зайняті безпосередньо зварюванням особи.
Щоб уникнути виникнення пожежі при роботі в сухому дерев'яному приміщенні, на риштованн або лісах робоче місце зварника в радіусі не менш 5 м (стать або настил) під місцем зварювання повинне бути покрито аркушами заліза або азбестовим картоном.
По закінченні зварювальних робіт необхідно відключити електрозварювальний апарат від джерела живлення, зібрати інструмент, захисні пристосування, змотати зварювальні проводи і забрати усі у відведене для збереження місце, після чого упорядкувати робоче місце, перевіривши його, а також площадку з метою виявлення схованих вогнищ загорянь, і ретельно полити водою спаленні конструкції. При зварюванні на постійному струмі спочатку потрібно відключити ланцюг постійного, потім перемінного струму.
