- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження спортивного комплексу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів спортивного комплексу
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Оцінка несучого стану багато порожнинної залізобетонної плити та розроблення заходів із ремонту і підсилення конструкції
- •3.1 Розроблення розрахункової схеми і визначення внутрішнього зусилля в плиті
- •3.2.2 Розрахунок міцності нормального перерізу плити
- •3.3 Розрахунок підсилення нормального перерізу плити
- •3.4. Розрахунок міцності похилих перерізів плити
- •3.5. Визначення місця обриву додаткових поздовжніх стержнів
- •3.6. Конструювання каркасу кр1
- •3.7. Конструювання арматурної сітки с1
- •3.8 Визначення витрат ремонтних матеріалів
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4. Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Визначення навантажень на рівні уступів фундаменту
- •Перевірочний розрахунок
- •Висновки і рекомендації
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Проект організації будівництва
- •5.2. Визначення послідовності та тривалості робіт
- •5.3. Описання основних видів робіт
- •5.4. Проектування будівельного генерального плану
- •5.4.1 Визначення потреби в тимчасових будівлях та спорудах
- •5.4.2 Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
- •5.4.3 Розрахунок потреби в тимчасовому електропостачанні
- •Тимчасове водопостачання
- •5.6 Рішення основних питань з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища
- •5.7 Влаштування покрівлі
- •7 Заходи з охорони праці
- •Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту Роботи по демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Покрівельні роботи
- •Небезпечні фактори при виконанні електрозварювальних робіт
- •Небезпечні фактори при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Шкідливі фактори при застосуванні полімерних матеріалів
- •Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів Техніка безпеки при демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Тимчасове складування та видалення матеріалів від розбирання
- •Покрівельні роботи
- •Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Безпека праці при застосуванні полімерних матеріалів
- •Електромонтажні роботи
- •Вимоги безпеки при установці і закріпленні болтів під технологічне обладнання
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
Безпечна експлуатація механічного інструмента
Ручки електрифікованого інструменту повинні мати ізоляцію з гуми або пластмаси, а корпус в разі роботи з напругою вище 36 В, незалежно від частоти струму, заземляють. Під час роботи електрифікованим інструментом необхідно користуватися діелектричними резиновими рукавичками, килимками, калошами та захисними окулярами.
Роботи з ручними пневматичними машинами здійснюються у відповідності з вимогами ГОСТ 12.12.010-75. Допуск до роботи з пневматичними ручними машинами оформляється наказом по організації.
Тимчасове складування та видалення матеріалів від розбирання
Роботи по демонтажу перекриття виконуються з щитових настилів завширшки 0,7 м, влаштованих поперек балок перекриття та ходових дощок, що спираються на настили.
Усі роботи з демонтажу перекриттів повинні виконуватись з використанням запобіжних поясів та стропів.
Забороняється ставити або укладати вантажі на канат або підшивку перекриттів.
Матеріали від демонтажу і розбирання забороняється скидати вниз.
Для складування матеріалів від демонтажу та встановлення контейнерів для сміття на перекриттях відводяться спеціальні місця. Під пакети матеріалів та контейнери влаштовуються підкладки із дощок з розрахунком, щоб навантаження від пакетів та контейнерів розподілялось щонайменше на дві балки перекриття якомога ближче до опори балок.
При цьому вільна від стійки підкладка встановлюється в межах 1/4 прольоту балки.
Будівельні матеріали, елементи інженерного обладнання та сміття видаляються з поверхів наступним чином:
— краном в пакетах, в контейнерах або на піддонах;
— по похилих жолобах, в прийомний бункер, потім в самоскиди.
Для запобігання пилоутворенню сміття повинно попередньо зволожуватися водою.
Вантажопідіймальна тара (контейнери, металеві ящики та інші місткості) маркують. На стінках тари проставляють інвентарний номер, власну вагу, вантажопідйомність (в. т.) місткість (в м3) призначення (наприклад сміття).
При користуванні для переміщення матеріалів від розбирання та сміття тачок на їх ручках повинні бути встановлені запобіжні скоби для захисту рук робітників від ударів та забиття.
Радіатори центрального опалення перед зняттям від'єднують від трубопроводів. Для цього з допомогою газового пальника випалюють фарбу та ущільнюючі матеріали в різьбових з'єднаннях радіаторів та підводів, відбивають молотком випалені місця та трубними ключами викручують контргайки і муфти.
Трубопроводи із сталевих груб, що дуже поржавіли і стали непридатними до подальшого використання, демонтуються збільшеними ділянками з допомогою газового або електричного різання.
Непридатні до подальшої експлуатації чавунні трубопроводи розбираються (без розчеканювання розтрубів) шляхом розбиття молотками місць їх з'єднання.
Трубопроводи із сталевих, придатних до подальшої експлуатації труб, демонтуються ділянками. Зняття кріплень та роз'єднання труб проводиться в місцях різьбових з'єднань. Для забезпечення розкручування муфт, гайок, згонів місця з'єднань простукуються, а ущільнюючий матеріал випаюється з допомогою паяльної лампи або газового пальника.
Трубопроводи із чавунних труб рознімаються після розчеканювання розтрубів та фасонних частин.
Демонтаж сталевих ізольованих трубопроводів систем гарячого водозабезпечення здійснюється ділянками завдовжки 3…5 м або збільшеними ланками шляхом перерізання їх електро- або газовим різанням. Попередньо в місцях перерізання труби звільняються від ізоляції на довжину до 1 м кожного відрізу.
Демонтаж радіаторів центрального опалення та сталевих трубопроводів доцільно здійснювати двом робітникам - слюсарю сантехніку та газорізнику.
