- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження спортивного комплексу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів спортивного комплексу
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Оцінка несучого стану багато порожнинної залізобетонної плити та розроблення заходів із ремонту і підсилення конструкції
- •3.1 Розроблення розрахункової схеми і визначення внутрішнього зусилля в плиті
- •3.2.2 Розрахунок міцності нормального перерізу плити
- •3.3 Розрахунок підсилення нормального перерізу плити
- •3.4. Розрахунок міцності похилих перерізів плити
- •3.5. Визначення місця обриву додаткових поздовжніх стержнів
- •3.6. Конструювання каркасу кр1
- •3.7. Конструювання арматурної сітки с1
- •3.8 Визначення витрат ремонтних матеріалів
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4. Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Визначення навантажень на рівні уступів фундаменту
- •Перевірочний розрахунок
- •Висновки і рекомендації
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Проект організації будівництва
- •5.2. Визначення послідовності та тривалості робіт
- •5.3. Описання основних видів робіт
- •5.4. Проектування будівельного генерального плану
- •5.4.1 Визначення потреби в тимчасових будівлях та спорудах
- •5.4.2 Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
- •5.4.3 Розрахунок потреби в тимчасовому електропостачанні
- •Тимчасове водопостачання
- •5.6 Рішення основних питань з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища
- •5.7 Влаштування покрівлі
- •7 Заходи з охорони праці
- •Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту Роботи по демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Покрівельні роботи
- •Небезпечні фактори при виконанні електрозварювальних робіт
- •Небезпечні фактори при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Шкідливі фактори при застосуванні полімерних матеріалів
- •Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів Техніка безпеки при демонтажу конструкцій та обладнання
- •Безпечна експлуатація механічного інструмента
- •Тимчасове складування та видалення матеріалів від розбирання
- •Покрівельні роботи
- •Техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і антикорозійних робіт
- •Безпека праці при застосуванні полімерних матеріалів
- •Електромонтажні роботи
- •Вимоги безпеки при установці і закріпленні болтів під технологічне обладнання
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
5.7 Влаштування покрівлі
1. На покрівлі спочатку потрібно видалити існуюче руберойдове покриття. Старе руберойдове покриття доцільно вирубувати квадратами, розміри яких визначаються головним чином їх масою. Такий квадрат потрібно підняти і перенести до місця збору сміття. Чим акуратніше відбуватиметься вирубка, тим, можливо, менше доведеться займатися ремонтом стяжки. Для ремонту цементно-піщаної стяжки використовується розчин марки не нижче 50. Через 8–10 діб після укладання стяжку ґрунтують. Потім приступають до укладання утеплювача з піно-полістирольних плит товщиною 60 мм.
2. Після укладання утеплювача влаштовують цементно-піщану стяжку, ґрунтують її і приступають до наклеювання рулонних матеріалів.
3. Підготовка рулонних матеріалів здійснюється в централізованих умовах за допомогою машини СО-98А для очищення і перемотування рулонних матеріалів. На підготовку рулонних матеріалів звертається особлива увага, оскільки використання погано підготовлених і перевірених матеріалів приводить до браку кровель.
4. При виробництві підготовчих робіт підстави кровель очищають від пилу стислим повітрям, що поступає до місця робіт по рукаву від компресора. При цьому використовують щілиновидні насадки до рукава, які робочий, рухаючись по напряму вітру, тримає під кутом 30...450 до поверхні, що очищається, на відстані близько 40 см від підстави.
5. Ширина смуги, що очищається від пилу, 3...5 м. При сильній забрудненості підстави його очищають спеціальною машиною підмітально-пилососа «Циклон». Засмоктувані з поверхні пил і сміття потрапляють у фільтр-сміттєзбірник машини, який у міру заповнення очищають через люк.
6. Розчин по трубопроводах піднімають на дах до робочих місць покрівельників. При використанні крана гравій подають в контейнерах. Рулонні матеріали подають краном також в контейнері або в пакетах по 8 шт.
7. Гарячу мастику транспортують до будівельного об’єкту гудронаторами, з яких її перекачують в казан-термос для підтримки робочої температури бітуму. Перемішування гарячого бітуму з мінеральними наповнювачами доцільно здійснювати в електро-казанках, обладнаних мішалками, або в змішувачах з теплоізоляцією, що не дозволяє бітуму остигати при введенні наповнювача. Потім мастику заливають в переставні ємності (контейнери), які транспортують її до машини для наклеювання рулонних матеріалів.
8. При влаштуванні покрівельних робіт з наклейкою рулонних матеріалів на гарячій мастиці на скатних дахах матеріали по даху транспортують ручними машинами. Мастику наносять за допомогою вудок, покриваючи підставу перед розкочуваним рулоном смугою мастики, ширина якої рівна ширині полотнища. Рулони розкочують за допомогою, ручних диференціальних катків СО-108 перпендикулярно стоку води.
9. Влаштування примикань до вертикальних поверхонь. Розкроєні полотнища наклеюють гарячими бітумними мастиками на горизонтальній і вертикальній поверхнях, притискуючи полотнище до підстави від низу до верху. Рейки при необхідності укладають на висоті не менше 250 мм від поверхні даху. Додаткові шари після наклеювання також захищають фартухом з оцинкованої сталі: отвори закладають цементним розчином.
10. Захисний шар укладають уручну або механізовано. Кам’яну крихту (гравій, вапняк і інші мінерали світлих тонів, стійкі до атмосферних дій) з великою зерен 5...10 мм застосовують чистою, підігрітою до 90°С. Її сортують, подають в бункер, встановлений на даху і розвозять до робочих місць.
Для наклеювання крихти застосовують дегтевую або антисептимовану бітумну мастику. Мастики наносять з такою ж температурою і таким же способом, як при пристрої рулонного килима. Відразу ж після нанесення мастики розсипають гравій так, щоб утворився тонкий рівний, без пропусків шар. Крихта злегка тоне в мастику (на 2...3 мм); Після охолодження мастики не приклеєну крихту змітають. Другий шар (за проектом) влаштовують аналогічно першому.
Захисний шар підвищеної довговічності з полімерних складів наносять уручну, кистями, або механізованим способом через форсунки за допомогою установки СО-145. Захисний шар з бітумно-полімерних складів наносять за три рази: нижній шар — з бітумно-хлорсульфополіетиленової, верхні — з хлорсульфополіетиленової емалі ХП-799.
Нижній шар з бітумно-полімерного складу в'язкістю 150 з (по віскозиметру ВЗ-4) наносять по рівній, знепиленій підставі (поверхня рулонної крівлі) товщиною 1.5...2 мм. При ручному нанесенні використовують склади в’язкістю 200; товщина шару 0,25..0,4 мм. Для підвищення пластичності склад розріджують, перемішуючи його з ксилолом.
Після висихання (затвердіння) нижнього шару з бітумно-хлорсульфополіетиленового складу за допомогою установки СО-160 або Со-д45 рівномірними шарами наносять емаль ХП-799; кожен вище розміщений шар завтовшки 0,5..0,6 мм наносять після висихання нижнього. При нанесенні верхнього шару з бітумно-полімерної мастики в бітумно-хлорсульфополіетиленовий склад вводять алюмінієву пудру.
Захисний шар, що повністю складається з емалі ХП-799, наносять в три прийоми. Кожен шар рівномірною товщиною 0,1...0,2 мм наносять після висихання попереднього. При використанні установок високого тиску СО-160 або СО-145 в’язкість емалі складає 200.
