4.Основні форми проектування організацій
Філіп Кондіт та його команда у фірмі Воеing удосконалюють одну із найбільших корпорацій світу. Всі свої зусилля вони спрямовують на зміну структури та організаційного проекту компанії. Одним із найважливіших завдань у керуванні є створення такої організаційної структури, яка б допомагала максимально поєднати різні види діяльності та підрозділи організації. Як з'ясуємо далі, ідеальної організаційної структури немає, тому потрібно оцінити різні варіанти під час організаційної діяльності - другої важливої функції всіх менеджерів.
Термін структура організації та її проектування стосується загальної системи структурних елементів організації та зв'язків між ними, які використовують для керування організацією[1]. На структуру організації впливають такі фактори:
Спеціалізація робіт - ступінь, до якого розділене на менші частини загальне завдання організації, це характерна риса розширення організації. Наприклад, коли Уолт Дісней створив свою компанію, він робив усе власноруч - писав і малював комікси та продавав їх театрам. Як тільки його бізнес почав розростатися, він найняв інших працівників для виконання цих функцій. Коли ж розширення продовжувалося, то поглиблювалася і спеціалізація. Якщо тепер художник працює над мультфільмом, то він малює лише одного героя. Отже, сьогодні The Walt Disney Company має тисячі спеціалізованих робіт.
Структуризація (функційний поділ, поділ за продукцією, поділ за споживачами, поділ за розміщенням).
Звітність (відображення субординації та управлінська норма, контроль).
Повноваження – влада, делегована організацією.
Координація – процес стикування дій різних посад та підрозділів.
Ситуативні чинники - базова технологія; середовище; розмір організації та цикл її існування.
Оскільки на організаційний проект можуть впливати багато чинників, то організації можуть приймати різні форми своїх проектів. Більшість проектів, однак, належить до однієї з чотирьох головних описаних нижче категорій. Інші - це гібриди, поєднання різних базових форм.
Функційна (U-) форма
Функційна форма - це проектування, що ґрунтується на функційному підході до структуризації. Цей проект названий U- формою (U - unitary унітарний). В організації, що має структуру типу U-форми, працівники та організаційні одиниці об'єднані у великі функційні відділи, такі як відділ маркетингу, виробничий відділ. Для ефективної діяльності організації в цьому випадку потрібна координація горизонтальна, тобто за відділами, що знаходяться на одному рівні.
р
Рис. 1. Функційна (U-) форма для виробничої компанії
За таку інтеграцію та координацію найчастіше відповідає виконавчий директор і менеджери вищого рівня. На рис. 1 показано U-форму стосовно корпоративного рівня невеликої виробничої компанії. За такого проектування жодна з функційних сфер не може існувати без інших. Маркетинг, наприклад, отримує продукцію з виробництва для продажу, а кошти – з фінансового відділу, щоб заплатити за рекламу. Прикладами фірм, які використовують U-форму, є WD-40 Company, яка виробляє широковживані мастильні матеріали, та Мсllhenny Company, яка виробляє соус Tabasco.
Проте цей підхід має як суттєві переваги, так i недоліки функційної структури. Наприклад, він дає змогу організації укомплектовувати всі ключові посади функційними спеціалістами й полегшує координацію та інтеграцію. З іншого боку, це також потребує скоріше функційного, а не організаційного акценту та веде до посилення централізації. Як зазначено вище, проект функційної форми найчастіше використовують у виробничих організаціях, оскільки виконавчий директор має змогу особисто контролювати та координувати діяльність цілої фірми. В міру зростання організації такий контроль проводити щораз важче.