12. Структура ділового спілкування

Ділове мовлення - процес обміну діяльністю, інформацією, досвідом, що передбачає досягнення певного результату. Ділове спілкування можна умовно поділити на пряме (безпосередній контакт) і непряме (існування просторово-часової дистанції між партнерами).

Ділове спілкування реалізується в різних формах: переговори, бесіда, наради, публічні виступи, телефонні розмови, листування тощо. Усі конкретні форми ділового спілкування вимагають від особистості високої психологічної культури й постійного врахування й вивчення емоційної сторони ділових відносин. Ділове спілкування виконує різні функції: 1. Комунікативні - взаємозв’язок на рівні індивідів, груп, колективів за допомогою мовлення, письма, преси, телефону та інших інформаційних каналів. 2. Інформаційні - передавання повідомчої, регуляторної та емоційної інформації від співробітника до співробітника й накопичення її у пам’яті. 3. Емоційні - інформація і конкретні дії здатні пробудити в партнера певну реакцію (симпатія - антипатія). 4. Когнітивні - взаємо пізнання партнерами один одного для оптимального контакту (розкриття ділових, психологічних, інтелектуальних якостей). 5. Креатині - спрямовані на перетворення, виховання особистості у процесі спілкування. Цьому сприяють спеціальні механізми психічної діяльності (навівання, переконання, наслідування тощо). 6. Конативні - спрямовані на узгодження й координацію взаємодій партнерів по спілкуванню і спільної діяльності (обмін думками, коректування позицій, формування цілей, планів та ін.) Комунікація - процес двостороннього обміну ідеями та інформацією. Успіх та ефективність комунікації залежить від зворотнього зв’язку. Перша умова - щоразу, вступаючи у спілкування. Необхідно передбачати конкретний спосіб зворотнього зв’язку: найкращий спосіб - особиста бесіда, збори. Друга умова зворотнього зв’язку - увага до людей.

13Бар'єри в спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні

Бар'єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічного характеру, що заважає людині успішно спілкуватися. Бар'єри призводять до: o незадоволення o міжособистісних конфліктів o стресів o непорозумінь тощо Бар'єри спілкування

1. Бар'єр негативних емоцій o поганий настрій o страх o провина o міжособистісні конфлікти

2. Мовний бар'єр o нерозуміння суті, змісту o знервованість

3. Бар'єр установки o заважає готовності до певної ді o негативні реакції

4. Бар'єр першого враження o заважає контакту між співрозмовниками o формується неефективне ставлення до співрозмовника

У процесі життя і розвитку в певному суспільному середовищі, організації чи підприємстві складаються і формуються певні соціальні типи людини, які можна поділити за характером дій на такі основні: Перший. Виконавець. (Фактично діє механічно, що скажуть, те і зробить. Особистої ініціативи не виявляє. Як правило, при висуванні на керівну посаду стає формалістом, відповідно накладаючи відбиток і на стиль управління, і на взаємини з підлеглими. За психологічним типом це може бути холерик або меланхолік). Другий. Соціально активна особистість. (Людина живе активним громадським життям, ініціативна, з широким колом суспільних інтересів. На жаль, можна в цьому соціальному типі зустріти два різновиди. Перший — справжній активіст і суспільно активна особистість, другий — зовні показна, формальна, мітингово-поверхова, демагогічна. Другий різновид найнебезпечніший, тому що спочатку важко розгледіти його справжню суть, побачити, що усе в ньому — показне. В соціальному плані — це найнебезпечніші люди, бо демагоги були і залишаються найзапеклішими ворогами чесних і трудових людей. Серед психічних типів тут можуть бути і сангвініки, і холерики, менше — меланхоліки і зовсім рідко — флегматики). Третій. Винахідлива особистість. (Людина творчості, з високо розвиненим почуттям нового, першовідкривач. По натурі може бути замкнена, а точніше — постійно зосереджена, у пошуці. Має широкий кругозір в галузі вузької спеціалізації, лише найбільш геніальні з них не замикаються у колі своїх інтересів. Переважно це люди сангвінічного типу, можливі флегматики, рідше — холерики і в поодиноких випадках — меланхоліки). Четвертий і п'ятий типи: людина творча і людина створююча близькі за способом діяльності до третього типу, хоча відрізняються тим, що не обов'язково самостійно щось відкривають чи пропонують, а до уже відомого і відкритого можуть додати елемент новизни саме завдяки творчому підходу до справи.