- •Загальна характеристика лп.
- •Дані про фармакокінетику лп: числові значення основних фармакокінетичних параметрів.
- •Дані про побічні ефекти лп препарату і частоту їх виникнення.
- •Особливості використання в окремих категорії пацієнтів – дітей, людей похилого віку, жінок у період вагітності та годування груддю.
- •Особливості взаємодії лп з препаратами інших фармакологічних груп.
- •Особливості взаємодії лп з їжею.
- •Особливості взаємодії лп з алкоголем.
- •Вплив лп на професійну діяльність.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації
Дисципліна „Клінічна фармація та фармацевтична опіка”
Курсова робота з клінічної фармації
Інформаційний аналіз клініко-фармацевтичної характеристики препарату
„Телфаст”
Студентки ___ курсу ___ групи
спеціальності „Фармація”
освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”
___ р.н. (для осіб, що мають освітньо-квалівікаційний рівень «спеціаліст» зі спеціальності «Технологія фармацевтичних препаратів»)
заочної форми навчання
ПІБ___________________________
номер залікової книжки _________
Керівник ______________________
______________________________
______________________________
Національна шкала: _____________
Кількість балів ___ Шкала ECTS: __
Харків – 2015
План курсової роботи
Загальна характеристика ЛП.
Схема механізму дії ЛП.
Дані про фармакокінетику ЛП: числові значення основних фармакокінетичних параметрів.
Дані про побічні ефекти ЛП препарату і частоту їх виникнення.
Особливості використання в окремих категорії пацієнтів – дітей, людей похилого віку, жінок у період вагітності та годування груддю.
Особливості взаємодії ЛП з препаратами інших фармакологічних груп.
Особливості взаємодії ЛП з їжею.
Особливості взаємодії ЛП з алкоголем.
Вплив ЛП на професійну діяльність.
Перелік використаної літератури.
Загальна характеристика лп.
Таблиця 1
Інформація щодо походження досліджуємого ЛП [1]
Препарат |
Фармакологічна група |
Міжнародна непатентована назва |
Назва бренду, фірма-виробник |
Телфаст |
Протиалергічний засіб, блокатор Н1-гістамінових рецепторів |
Фексофенадин |
Телфаст, Санофі-Авентіс |
Таблиця 2
Інформація щодо реєстрації в Україні аналогів досліджуємого ЛП [1]
Синонім |
Фірма-виробник |
Реєстрація в Україні (№ реєстраційного посвідчення) |
Термін реєстрації |
Алтіва
|
Ранбаксі Лабораторіз Лтд., Індія |
№ UA/4100/01/01 |
від 23.01.2006 до 23.01.2011 |
Тігофаст |
Гімансу Оверсіз для "Ананта Медікеар Лтд", Індія |
№ UA/2730/01/01 |
від 15.07.2010 до 15.07.2015 |
Фексомакс |
Інтас Фармасьютікалс Лтд. для "МаксФарма Лтд.", Індія |
№ UA/1967/01/01 |
від 18.05.2010 до 18.05.2015. |
Фексофаст |
Мікро Лабс Лтд, Індія |
припинена |
|
Фексофен-Сановель |
Сановель Іляч Санаі ве Тіджарет А.Ш., Турція |
№ UA/10632/01/01 |
від 14.05.2010 до 14.05.2015. |
Схема механізму дії ЛП.
Фексофенадину гідрохлорид, основний активний метаболіт терфенадину, являє собою протигістамінний препарат, що діє як селективний периферійний антагоніст H1-рецептора. Обидва енантіомери фексофенадину гiдpoxлopидy характеризуються практично однаковою антигістамінною дією. Фексофенадину гідрохлорид призводить до зменшення бронхоспазму, спричиненого дією антигену, у сенсибілізованих морських свинок i зменшує вивільнення гістаміну iз перитонеальних тучних клітин у щурів.
Дослідження пухирів i почервонінь на шкірі дорослої людини внаслідок алерпчної реакції на екзоалерген (гістамін) після прийому фексофенадину гідрохлориду в дозах 20 i 40 мг один i два рази на добу показали, що антипстамінна дія виявляеться через 1 годину з моменту прийому, досягає максимальної дії впродовж 2-3 год i зберігає її иротягом 12 годин. Ознак звикання до препарату протягом 28 днів приймання не спостерігалось. Клінічначна значущість цих спостсрежень залишаеться невизначеною.
Вивчення пухирів i почервонінь на шкірі як виду алерпчної реакції на екзоалерген (гістамін) у дітей віком 7-12 років показали, що внаслідок однократного прийому фексофенадину гідрохлориду в дозах 30 чи 60 мг антигістамінна дія виявляється через 1 годину з моменту прийому i досягає максимального ефекту через 3 години. Пригнічення більше, як на 49% розростання зони, ураженої пухирями, i пригнічення більше, як на 74% зони почервоніння зберігалось протягом 8 годин від моменту прийому фексофенадину в дозах 30 i 60 мг [2].
В дослідах in vitro и in vivo було встановлено, що, окрім блокування переферичних H1-рецепторів, фексофенадин зменшує алергічні запальні реакції, опосередковані тучними клітинами, базофілами, епітеліоцитами, еозинофілами и лімфоцитами [3, 4, 5, 6]. В культурі клітин назального епітелія людини фексофенадин зменшував виразність еозинофіліндукованих змін клетинної проникності, хемотаксиса еозинофілів и адгезії до ендотеліальних клітин, а також пригнічував вивільнення протизапальних медіаторів (інтерлейкіна-8, гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулюючого фактора, розчинної молекулы міжклітинної адгезії [4].
