Вера Драган

46. Командитне товариство. Основні положення про командитне товариство, управління товариством, ліквідація товариства. У Цивільному кодексі України командитне товариство тлумачиться як товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від його імені підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства  Правові положення учасників командитного товариства (повних учасників та вкладників) є відмінними одне від одного. Перші учасники - повні учасники - здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, управління діяльністю, проте при цьому солідарно несуть необмежену відповідальність за його зобов'язаннями - відповідають своїм особистим майном за боргами товариства (по суті, формують повне товариство всередині командитного). Своєю чергою, вкладники практично не беруть участі в управлінні товариством (за винятком вчинення дій за довіреністю), не беруть безпосередньо участі в його підприємницькій діяльності, вони лише роблять вклади до складеного капіталу товариства та несуть ризик їх втрати (тобто ризик вкладників обмежений розмірами внесених ними вкладів до капіталу товариства).  Іншими словами, командитне товариство є об'єднанням осіб, в якому хоча б один учасник несе відповідальність за спільними боргами товариства всім майном, а інший (або інші) ризикує лише власним вкладом.  Командитне товариство є договірним об'єднанням осіб, і тому засновницький договір є його єдиним засновницьким документом. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками, і лише тільки ними (ч. 1 ст. 134 ЦК). Вкладники не підписують засновницький договір та не беруть участі у складанні його умов. Таким чином, вони не перебувають у зобов'язальних відносинах із повними учасниками, а пов'язані такими відносинами лише з самим товариством. Зміна складу вкладників не веде до зміни засновницького договору та не підлягає державній реєстрації.  Структуру командитного товариства умовно можна поділити на дві самостійні складові: повні учасники (по суті, повне товариство) та група (або один) учасників-вкладників (командистів). У командитному товаристві повинен бути щонайменше один повний учасник та один вкладник (абз. 2 ч. 1 ст. 139 ЦК). Проте така ситуація може скластися лише внаслідок вибуття з товариства інших учасників. Командитне товариство, як і повне товариство, не може бути створене одним учасником, адже йому не буде з ким укладати засновницький договір. Разом із тим, повним учасником у командити ому товаристві (як і у повному товаристві) може стати юридична особа - господарське товариство, у тому числі таке, що створене однією особою (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство). Причому остання особа одночасно може являтися і єдиним вкладником командитного товариства.  повними учасниками та вкладниками командитного товариства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі іноземні фізичні та юридичні особи, за винятками, передбаченими законом.  Основні права вкладника мають суто майновий характер. Зокрема, вкладники командитного товариства мають право отримати частину прибутку товариства, що відповідає їхній частці у складеному капіталі товариства, в порядку, встановленому засновницьким договором (або меморандумом).Вкладники можуть також передати свою частку (її частину) у складеному капіталі як іншому вкладнику, так і третій особі, яка не бере участі у товаристві, повідомивши про це товариство . Для такої передачі не вимагається згоди товариства або повних учасників товариства, адже жодних особисто-довірчих відносин з участю вкладників не виникає. На вкладника покладається законом лише обов'язок повідомити товариство про таку передачу. При відчуженні вкладником свої частки (або її частини) третій особі інші вкладники товариства користуються переважним правом її набуття пропорційно до розмірів своїх часток у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором командитного товариства. Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, така частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі.У випадку передання вкладником усієї своєї частки іншій особі його участь у командитному товаристві припиняється.Вкладник за своїм бажанням має право вийти з командитного товариства по закінченню кожного фінансового року, отримавши при цьому свій вклад. Таким чином, особливістю прав вкладників на майно товариства є те, що при виході із товариства вони вправі претендувати лише на повернення свого вкладу, а не на отримання відповідної частки у майні товариства.Крім того, вкладник командитного товариства має право вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації командитного товариства. До обов'язків вкладників насамперед належить обов'язок з внесення вкладів у складений капітал товариства, виконання якого посвідчується "свідоцтвом про участь у командитному товаристві" , яке і засвідчує статус вкладника. Законодавством не встановлені вимоги до цього свідоцтва, тому видається воно від імені командитного товариства повними учасниками, які здійснюють управління діяльністю товариства у довільній формі, яку вони обрали. Якщо до моменту державної реєстрації командитного товариства вкладник зобов'язаний внести не менше 25 відсотків вкладу, то решту він повинен внести після державної реєстрації у строк, встановлений засновницьким договором. У випадку невнесення вкладником вкладу він буде нести відповідальність . Вкладники зобов'язані також не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, що стала їм відома (зокрема, після ознайомлення із документами товариства) , а також зобов'язані додержуватись положень засновницького договору товариства. Загальні підстави для ліквідації командитного товариства: 1) за рішенням учасників або органу командитного товариства, уповноваженого на це засновницьким договором, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено товариство, досягненням мети, для якої його створено, а також в інших випадках, передбачених засновницьким договором відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації командитного товариства через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК. Спеціальні підстави для ліквідації командитного товариства: 1) командитне товариство ліквідовується при вибутті всіх вкладників товариства. Ця підстава пов'язана з тим, що при вибутті всіх вкладників суб'єктний склад товариства перестає відповідати його формі. Якщо повні учасники бажають продовжити діяльність товариства, вони повинні прийняти рішення про перетворення товариства, що залишилось без вкладників, у повне товариство (ч. 1 ст. 139 ЦК). Отже, у даному випадку повні учасники мають право замість ліквідації командитного товариства змінити його організаційно-правову форму - перетворити командитне товариство у повне товариство. Наслідками такого перетворення є те, що до повного товариства переходить усе майно, усі права та обов'язки командитного товариства (відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК). 2) вибуття всіх повних учасників . У випадку вибуття з командитного товариства усіх повних учасників законодавством не передбачено можливості зміни організаційно-правової форми товариства, натомість єдиним правовим наслідком установлено ліквідацію такого командитного товариства. 3) командитне товариство може бути ліквідоване також за підставами, передбаченими для повного товариства (ст. 132 ЦК). Проте, на відміну від повного товариства, командитне товариство може бути збережене, навіть якщо у ньому залишається принаймні один повний учасник та вкладник.

Мне нравится

сегодня в 1:36|Ответить