4. Особливості викладання літератури у внз

В умовах сучасної ринкової системи завданням вищої школи є підготовка фахівців , рівень професіоналізму яких визначається не лише сукупністю набутих професійних знань і новинок, а й умінням мислити творчо, критично та самокритично, відповідально, грамотно і аргументовано висловлюватись, здійснюючи таким чином науково-виробниче і службове спілкування.

На жаль, для багатьох нинішніх студентів характерне інертне ставлення до навчання.Розумію , що заняття потрібно будувати так , аби воно було цікавим і необтяжливим для студентів, поєднувало традиційні та інноваційні методи навчання, які пов`язані із застосуванням інтерактивних методів навчання.

Найбільш прийнятним у викладанні української літератури є поєднання елементів класичної лекції та семінарського заняття з інтерактивними методами і прийомами.

Звичайно ж, інтерактивні методики не мають сенсу при відсутності у студентів базових знань. Потрібно пропонувати студентам опрацьовувати якнайбільше інформації з різноманітних джерел, викладати протилежні думки, щоб вони змогли «бачити» художній твір крізь призму особистісного сприймання.

Найчастіше зміст художнього твору передають підготовлені заздалегідь студенти, іноді викладач. А вже обговорення проводиться, звертаючись до таких інтерактивних методів, як «Акваріум», захист комп’ютерних презентацій, літературні диктанти, мозковий штурм.Однією з найцікавіших форм для розвитку критичного мислення є сенкан, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує, віддзеркалює тему уроку.

Сьогодні стоїть проблема якісного використання Інтернету на заняттях. Даючи завдання знайти потрібну інформацію в Інтернеті, потрібно пропонувати сервери з українською тематикою – Мета, Шерлок Холмс, Український портал. Сучасний урок української літератури вимагає від викладача застосування добре продуманих методів і прийомів навчання, спрямованих на вивчення і закріплення матеріалу, а також і ефективних засобів перевірки знань.

На заняттях з літератури надаю перевагу груповим формам навчання, такий вид роботи дає можливість невпевненим у собі студентам почувати себе «захищеними». Взагалі, особливо на першому курсі, не викликати студентів до дошки, не опитувати усно. Рівень підготовленості визначати шляхом тестування з окремих тем, розділів. Оцінювання роботи студентів у групах – це їх взаємооцінювання, самооцінювання.

Щоб прищепити інтерес студентам до читання, потрібно перед вивченням твору зробити йому своєрідну рекламу, звернувши увагу студентів на певні епізоди, які будуть їм зрозумілі, близькі й цікаві в подальшому дорослому житті.

Треба постійно ставити перед студентами проблемні запитання, відповідаючи на які, вони можуть залучати власний життєвий досвід (напр., «Чіпка вбивця чи жертва?» за романом Панаса Мирного), «Чим актуальна нині новела В.Стефаника «Камінний хрест»? Залучати студентів до проведення літературознавчих досліджень за творчістю письменників, напр., «Джерела літературної творчості І. Я.Франка».

На узагальнюючих заняттях потрібно вдаватися до дидактичних ігор: «Літературний турнір», «Брейн-ринг», «Найрозумніший». Цікавим видом роботи з літератури, який спонукає до критичного мислення, є рольова гра. Літературний герой (студент) відповідає на запитання одногрупників, сам ставить їм запитання. Напр., після виступу хазяїна Пузиря, студенти ставили йому такі запитання: - Вам не соромно, маючи мільйони, ходити в смердючому кожусі? - Для чого ви накопичуєте гроші,а живете як жебрак? - У чому смисл вашого життя?- Кому ви за життя зробили щось добре? і т.п

З метою ущільнення матеріалу з окремих тем застосовуються так звані «фреймові структури. Напр., вивчаючи творчість О.Гончара давати напередодні завдання опрацювати біографію письменника і записати у вигляді анкети, вказавши: сімейний стан, дату народження, місце народження,відомості про батьків, інтереси, громадську діяльність, назви творів, цитати з них.

Звичайно, в одне заняття складно вмістити навіть основне про письменника і його творчість. Вивчаючи творчість письменників – шістдесятників, проводимо із студентами попередню пошукову роботу, розділивши їх на групи. Кожна група отримує завдання: біографи вивчають життєвий шлях письменника і потім уже із усього опрацьованого вибираємо основне, що вони і представлять на занятті. Так само літературознавці знайомляться із особливостями стилю письменника, із мотивами творчості, інша група займається відеопідтримкою заняття: створюють електронну презентацію про життя і творчість письменника, підшуковують документальні і художні фільми про письменника,підбирають окремі епізоди, монтують їх, знаходять аудіозаписи. Оскільки за навчальною програмою є обов’язковим вивчення напам’ять поетичних творів, то кожен студент за вибором вчить вірш. Викладач рекомендує той чи інший твір поета, враховуючи можливості студентів, їх особистісні та акторські здібності. Таким чином, в одному занятті максимально зайняті всі студенти і труд кожного оцінено.