- •Концепція літературної освіти в Україні. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (літературний компонент).
- •Відсутністю узгодженості й наступності між різними програмами й підручниками для дисциплін, що забезпечують літературну освіту;
- •Значним перевантаженням літературних курсів, невідповідністю введених до них творів віковим особливостям учнів, що призводить до згасання інтересу до читання і т.Д.
- •Принципи літературної освіти
- •Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
- •I. Загальна частина
- •II. Освітня галузь “Мови і літератури”
- •Основна школа
- •Старша школа
- •Інструктивно-методичні рекомендації мон України з української літератури (Інф. Зб. 19-20-21 2012 р. Липень). Чинні навчальні програми з української літератури.
- •3. Становлення системи професійної підготовки вчителів української мови і літератури
- •4. Особливості викладання літератури у внз
- •6. Організація та проведення самостійної роботи студентів під час навчання літератури
- •7. Організація наукових досліджень студентів із літератури
- •8. Особливості проведення лекцій у внз.
- •11. Діагностика навчальних досягнень студентів з літератури.
- •12. Вивчення теорії літератури у внз.
- •13.Вивчення історії літератури та літературної критики у внз
- •14. Вивчення методики навчання літератури у внз
- •15. Освітньо-професійна програма підготовки вчителя у внз (бакалавр).
- •Організація навчального процесу на філологічному факультеті у внз.
- •17. Інформаційні технології у навчанні літератури у внз
- •18. Інноваційні методики навчання літератури у внз
- •19. Методичне забезпечення навчання літератури у внз (програми, підручники, посібники, періодика). Науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •20. Взаємозв’язок середньої і вищої літературної освіти в Україні.
15. Освітньо-професійна програма підготовки вчителя у внз (бакалавр).
Осві́тньо-кваліфікаці́йний рівень ви́щої осві́ти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.
Цей стандарт є складовою частиною системи стандартів вищої освіти і використовується при:
розробці та корегуванні відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
розробці засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця;
визначенні змісту навчання як бази для опанування новими спеціальностями, кваліфікаціями;
визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, атестації осіб, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, та сертифікації фахівців.
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти, або неповної вищої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого - четвертого рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.
Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів розрахована на 4 роки навчання і передбачає опанування нормативними і вибірковими навчальними дисциплінами/
Фахова компетентність бакалавра філології передбачає:
розуміти структуру філологічної науки, поділ знань на мовознавчу та літературознавчу складові, усвідомлювати специфіку кожної;
розуміти лінгвістику як особливу науку, що вивчає структуру і функціонування мови; володіти знаннями з усіх галузей мовознавства, історії української мови та сучасної української мови;
володіти основними поняттями, концепціями і фактами сучасної літературознавчої науки;
мати здатність оперативно засвоювати нові теорії, концепції, методики дослідження, що народжуються як у галузі філології, так і на межі різних гуманітарних наук; вміти правильно застосовувати теорію компаративістики до літературного матеріалу.
Вивчення теоретичних дисциплін і проходження дослідницької практики сприяє формуванню таких практичних навичок і умінь фахівця:
володіти сучасними методами отримання науково-бібліографічної інформації;
мати навички аналізу та інтерпретації гуманітарних текстів;
мати навички наукових досліджень у галузі філології;
мати навички практичного застосування сучасних інформаційних технологій.
