14. Вивчення методики навчання літератури у внз

Викладання літератури у циклі гуманітарних дисциплін у технічних вишах, які на гуманітарному факультеті розпочали або продовжують підготовку фахівців за спеціальністю «Переклад», потребує відповідної методики, яка, в свою чергу, пов’язана з науками, що сприяють осмисленню знань, набутих в інших галузях, розвитку умінь, необхідних у відповідній сфері діяльності: мотивувати літературні явища історичним розвитком суспільства, вести дискусію, аргументувати свою позицію під час диспуту; визначати роль літератури у розвитку мови й професійного мовлення; володіти різними стилями мови, робити лінгвістичний аналіз, а також формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, світоглядних переконаннях.

Вивчення літератури передбачає формування культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання прочитаного, створення на основі засвоєних літературних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загальнолюдських цінностей.

Необхідно розглянути на заняттях з літератури основи перекладу, що, в свою чергу, розширить знання студентів про оригінал і художній переклад, специфіку перекладеної літератури; сформує вміння порівнювати першоджерело і переклад, підвищить рівень знань з української та іноземної мов.

Доцільно використовувати порівняльне вивчення літератури, використовуючи компаративістику як метод аналізу тексту. Зазначимо:

суттєва відмінність у вивченні світової літератури та рідної полягає в тому, що понад дев’яносто відсотків творів світового письменства молодь читає у перекладах.

Аналізуючи поезію, студенти повинні відчути різницю між типами перекладу (вільним і підрядковим), ввести в обіг поняття художній переклад. Бажано надати студентам оригінали, тим самим перевіряючи рівень володіння тією чи іншою мовою, а також навести орієнтовні запитання для бесіди, наприклад:

1. Від кого залежить звучання вірша, перекладеного українською чи російською мовою? Чим це пояснюється?

2. З якими труднощами ви зіткнулися, спробувавши самостійно перекласти поезію (на вибір студента)?

Cтуденти порівнюють кілька варіантів художніх перекладів і доходять висновку, що твір можна по-різному інтерпретувати чужою мовою залежно від того завдання, яке ставить перед собою перекладач: хоче передати точний зміст поезії чи намагається найповніше зберегти мовні й національні особливості першоджерела. Студенти доходять висновку, що підрядник – це технічний переклад, позбавлений натхненності, за яким ніколи не відчуєш автора. «Художній переклад передає не стільки зміст твору, скільки його настрій, інтонацію, мовну специфіку і те невідчутне, невловимо суттєве, що зветься Поезією» [1, с. 107].

Орієнтовні запитання для бесіди:

1. Пояснити поняття «вільний переклад» і «технічний переклад».

2. Навести приклади текстів різного виду перекладу. Назвати вимоги до технічно перекладу і найпоширеніші помилки при перекладі.

3. Що повинно бути в основі художнього перекладу?

4. Чи можуть оригінал і переклад бути ідентичними?

Цікавим буде домашнє завдання: підготувати презентацію власного художнього перекладу.

Одним із найперспективніших напрямів розвитку творчих здібностей особистості, необхідних сучасному фахівцю, є проблемне навчання. Як специфічна технологія навчального процесу проблемне навчання передбачає наявність проблемного запитання чи завдання, проблемної ситуації. Істотною ознакою проблемного запитання є прихована суперечність, яка відкриває можливість отримати неоднотипні відповіді. Тому доцільно використовувати метод дискусії, оскільки його метою є встановлення істини, правильне розв’язання проблеми через зіставлення різних поглядів.

Перед дискусією доцільно проводити бесіду, бажано евристичну, за допомоги якої викладач спонукатиме студентів не тільки до відтворення набутих знань, але й скеровуватиме формування проблеми.

Метод проблемного аналізу доцільно використовувати під час вивчення повісті Ю. Мушкетика «Смерть Сократа». Необхідно запропонувати студентам прочитати твір і спробувати визначити його проблеми (соціальні, філософські, морально-етичні тощо); самостійно вдома дібрати матеріал з художнього тексту для розгляду кожної проблеми; провести проблемно-тематичний аналіз у такій послідовності:

1. Визначити тему художнього твору з метою її розкриття.

2. Оголосити означені проблеми.

3. Розпочати пошук авторського способу розв’язання проблем.

Проблемне навчання змінює мотивацію навчальної діяльності: провідними стають мотиви пізнавально-спонукальні (інтелектуальні). Проблема викликає внутрішню зацікавленість студента, що стає чинником активізації навчального процесу та ефективності навчання. Пізнавальна мотивація спонукає молоду людину розвивати свої нахили і здібності.